288

---

Стаття 211. Видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку

1. Видання службовою особою нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у ве­ликих розмірах, — карається штрафом від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні по­сади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, предметом яких були бюджетні кошти в особливо вели­ких розмірах або вчинені повторно, — караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років з поз­бавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 

1. Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є суспільні відноси­ни, що забезпечують належний порядок видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які впливають на зміну доходів і видатків бюджету в ме­жах бюджетної системи України.

Додатковим обов'язковим об'єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують конституційні права громадян, а також належний порядок здійснення службовими особами покладених на них службових повнова­жень.

Предметом злочину згідно з ч. 1 ст. 211 КК визнаються бюджетні кош­ти (див. коментар до ст. 210 КК).

2. Об'єктивна сторона цього злочину полягає у виданні всупереч встанов­леному Бюджетним кодексом України та іншими законодавчими актами по­рядку нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету.

Нормати

вно-правові акти, зазначені у ст. 211 КК, це офіційні письмові документи (постанови, положення, інструкції тощо), що повинні видавати­ся або прийматися у певному порядку і формі, а також згідно з процедурою, яка передбачена чинним законодавством, і що містять у собі приписи щодо зобов'язань та прав, які є загальнообов'язковими для необмеженого кола . юридичних та фізичних осіб і розраховані на неодноразове (постійне чи три­вале) застосування.

Розпорядчі акти — це індивідуальні акти виконавчої влади, які не містять загальнообов'язкових приписів та поширюють свою дію на конкретно виз­начених суб'єктів і випадки, а також мають одноразове застосування.

Згадувані у ст. 211 КК нормативно-правові або розпорядчі акти можуть змінювати ставки або строки сплати до бюджетів або державних цільових фондів податків, зборів, інших обов'язкових платежів; надавати пільги по податках; передбачати використання коштів одних статей бюджету на фінансування інших тощо.

Під виданням нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку, слід ро­зуміти активні дії, які полягають у закінченій процедурі, що може містити у собі складання, підписання і прийняття зазначених актів.

Злочин вважається закінченим з моменту видання (прийняття) відповідного акта, за умови того, що ці діяння вчинялися з бюджетними ко­штами у великих розмірах. Незалежно від того чи спричинило це будь-які зміни прибутків і видатків бюджету.

3. Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується наявністю умис­ної форми вини — прямого умислу. Вчинення вищезазначених діянь через необережність виключає кримінальну відповідальність за ст. 211 КК.

4. Суб'єкт злочину спеціально-конкретний. Це службова особа, яка окрім ознак, притаманних службовій особі (п. 1 примітки до ст. 364 КК), має ще й конкретні додаткові ознаки: вона наділена правом видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які впливають на зміну доходів і видатків бюджету в межах бюджетної системи України.

5. У частині 2 ст. 211 КК передбачені такі кваліфікуючі ознаки: 1) вчи­нення тих самих дій (ч. 1 ст. 211 КК), предметом яких були бюджетні кош­ти в особливо великих розмірах (див. коментар до поняття предмета злочи­ну ст. 210 КК); 2) повторність (див. коментар до ст. 32 КК, також слід ма­ти на увазі, що йдеться про повторність тотожних злочинів).

 

< Попередня   Наступна >