Головна Науково-практичні коментарі Кримінальний кодекс Особлива частина Розділ VII (ст.199-235) Стаття 233. Незаконна приватизація державного, комунального майна

Стаття 233. Незаконна приватизація державного, комунального майна

Особлива частина - Розділ VII (ст.199-235)
151

Стаття 233. Незаконна приватизація державного, комунального майна

1. Приватизація державного, комунального майна шляхом заниження його вартості через визначення її у спосіб, не передбачений законом, або використання підроблених приватизаційних документів, а також сама при­ватизація майна, яке не підлягає приватизації згідно з законом, або прива­тизація неправомочною особою, — караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років. 2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, якщо воно при­звело до незаконної приватизації майна державної чи комунальної влас­ності в великих розмірах або вчинене групою осіб за попередньою змо­вою, — карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої. Примітка. Великим розміром, передбаченим у цій статті, визнається незаконна приватизація майна на суму, що у тисячу і більше разів пере­вищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

 

1. Об'єктом злочину є суспільні відносини, що виникають з приводу встановленого законодавством порядку приватизації державного і комуналь­ного майна.

2. Предметом злочину є: 1) державне майно; 2) комунальне майно;

3) підроблені приватизаційні документи.

Державним майном є майно, яке належить до об'єктів державної влас­ності, що підлягають приватизації: майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, які є цілісними майновими комплексами, якщо у разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, зі структури яко­го вони виділяються; об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти; акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських то­вариств та інших об'єднань.

Комун

альним визнається майно, що належить територіальній громаді се­ла, селища або міста, яким вона має право володіти, економно та ефектив­но користуватися і розпоряджатися на свій розсуд, як безпосередньо, так і через представницькі органи місцевого самоврядування.

До приватизаційних документів належать документи, які використову­ються у процесі приватизації, а також документи, якими оформляється пе­рехід права власності на приватизоване майно.

3. З об'єктивної сторони злочин може проявлятись у вчиненні таких діянь: 1) приватизації державного чи комунального майна шляхом занижен­ня його вартості через визначення її у спосіб, не передбачений законом;

2) приватизації державного чи комунального майна шляхом використання підроблених приватизаційних документів; 3) приватизації державного чи ко­мунального майна, яке згідно із законом не підлягає приватизації; 4) прива­тизації державного чи комунального майна неправомочною особою.

Приватизація державного та комунального майна — це відчуження май­на, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього закону (ст. 1 Закону України «Про прива­тизацію державного майна»).

Поняттям приватизації державного та комунального майна не охоп­люється приватизація об'єктів державного земельного та житлового фондів, а також об'єктів соціально-культурного призначення, які фінансу­ються з державного бюджету, у тому числі сфери охорони здоров'я, за ви­нятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються, а також зміна організаційно-правових форм власності колгоспів та підприємств споживчої кооперації (ч. 2 ст. З Закону України «Про приватизацію дер­жавного майна»),

Приватизація державного майна здійснюється шляхом: 1) продажу об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом. Продаж об'єктів привати­зації на аукціоні полягає у передачі права власності покупцеві, який у про­цесі аукціону запропонував найвищу ціну. Продаж об'єктів приватизації за конкурсом — це передача права власності покупцеві, який запропонував найкращі умови експлуатації об'єкта або за рівних умов — найвищу ціну;

2) продажу акцій (часток, паїв), що належать державі у господарських това­риствах, на аукціоні, за конкурсом, на фондових біржах та іншими способа­ми, що передбачають загальнодоступність та конкуренцію покупців. Підприємства АПК можуть приватизуватися тільки шляхом перетворення їх на КСП або ВАТ у порядку, передбаченому законодавством; 3) продажу на конкурсній основі цілісного майнового комплексу державного підприємства, що приватизується, або контрольного пакета акцій відкритого акціонерного товариства при поданні покупцем відповідних документів; 4) викупу майна державного підприємства згідно з альтернативним планом приватизації.

Продаж майна державних підприємств неконкурентними способами за­стосовується щодо об'єктів, не проданих на аукціоні чи за конкурсом.

Приватизація законсервованих об'єктів та об'єктів незавершеного будівництва, підприємств торгівлі, громадського харчування, побутового об­слуговування населення, готельного господарства, туристичного комплексу здійснюється шляхом: а) продажу на аукціоні або за конкурсом; б) викупу.

Доцільність застосування того чи іншого способу приватизації визначається органом приватизації самостійно, крім випадків, встановлених законодавст­вом.

Ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, визна­чається експертним шляхом або відповідно до методики, затвердженої Кабі­нетом Міністрів України.

Під вартістю слід розуміти суспільне визначений еквівалент у грошовій формі. Законодавством передбачено такі види вартості майна: балансова та переоцінена, справедлива (ринкова), інвестиційна, ліквідаційна та заставна вартість, вартість відтворення та вартість активів.

Заниження вартості об'єктів приватизації — це неправомірне списання або відчуження основних та оборотних фондів підприємства в період підго­товки до його приватизації, непроведення індексації вартості основних за­собів, порушення порядку проведення інвентаризації майна, заниження об­сягів виробничих площ об'єкта приватизації під час визначення його вар­тості. Якщо заниження вартості державного або комунального майна здійснюється з використанням підроблених приватизаційних документів (наприклад, передавального балансу підприємства, актів інвентаризації май­на та інвентаризаційних описів, звітів про експертну оцінку цілісних майно­вих комплексів, висновків експертів про вартість майна), то така обставина має дістати відображення у відповідних процесуальних документах і впли­нути на обсяг обвинувачення.

Використання підроблених приватизаційних документів передбачає вико­ристання документів, що містять неправдиві відомості у процесі привати­зації державного чи комунального майна.

Під приватизацією майна, яке не підлягає приватизації, потрібно розуміти укладання договорів купівлі-продажу щодо таких об'єктів державної або ко­мунальної власності, які не підлягають приватизації або можуть бути при­ватизовані за певних умов, або за погодженням без дотримання таких умов, або без відповідного погодження. . ^

Приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значен­ня, а також казенні підприємства. Перелік об'єктів права державної влас­ності, що не підлягають приватизації, не є постійним. Затвердження такого переліку — виключна компетенція Верховної Ради України. Поіменний пе­релік зазначених об'єктів, які розподіляються за органами управління та об­ластями, затверджується Верховною Радою за поданням Кабінету Міністрів у формі прийняття відповідного закону. На казенне підприємство за рішен­ням Кабінету Міністрів може бути перетворене державне підприємство, яке відповідно до чинного законодавства України не підлягає приватизації.

Об'єкти державної власності, які підлягають приватизації, поділяються на дві категорії: 1) такі, що приватизуються за погодженням з Кабінетом Міністрів (наприклад, майнові комплекси підприємств-монополістів на рин­ку відповідних товарів України, підприємств ВПК, що підлягають конверсії, підприємств, приватизація яких здійснюється із залученням іноземних інве­стицій за міжнародними договорами України); 2) такі, для приватизації яких не вимагається погодження з Кабінетом Міністрів.

Порушення встановленого порядку приватизації відповідного державного майна (здійснення її без погодження з Кабінетом Міністрів), яка не є відчуженням майна, що само не підлягає приватизації, ознак розглядуваного складу злочину не містить.

Об'єктами малої приватизації не можуть бути будівлі (споруди, приміщен­ня) або їх окремі частини, які становлять національну, культурну та історич­ну цінність і перебувають під охороною держави. Не підлягають приватизації визначені у встановленому порядку спеціалізовані підприємства торгівлі, що обслуговують виключно громадян, які мають пільги згідно з чинним законо­давством. Заклади культури, приміщення та будівлі соціально-побутового призначення, споруджені за рахунок коштів державних підприємств, які об­слуговують населені пункти, райони чи мікрорайони у містах, громадські ор­ганізації або певні професійні колективи, можуть бути у встановленому по­рядку виключені з переліку об'єктів малої приватизації за рішенням органів Фонду державного майна (далі — ФДМ), місцевих рад відповідного рівня.

Приватизація неправомочною особою передусім означає, що покупцем державного чи комунального майна є особа, якій чинним законодавством не дозволено брати участь у приватизації та укладати відповідні договори купівлі-продажу.

Суб'єктами приватизації є: 1) органи приватизації; 2) покупці (громадя­ни України, іноземні громадяни, особи без громадянства; юридичні особи, зареєстровані на території України, крім випадків, передбачених законодав­ством; юридичні особи інших держав); 3) посередники (довірчі товариства, інвестиційні фонди та інвестиційні компанії тощо).

Покупцями об'єктів приватизації не можуть бути: а) юридичні особи, у майні яких частка державної власності перевищує 25 %; 6) органи держав­ної влади та місцевого самоврядування; в) працівники державних органів приватизації; г) юридичні особи, майно яких перебуває у комунальній влас­ності. Покупцями об'єктів малої приватизації не можуть бути працівники органів приватизації та інші особи, яким відповідно до чинного законодав­ства заборонено займатися підприємницькою діяльністю. У такій привати­зації не передбачається і участь посередників.

Державною програмою приватизації щодо конкретних об'єктів можуть бути встановлені інші обмеження або особливості участі покупців у прива­тизації, включаючи галузеві та сумарні квоти на придбання юридичними особами державного майна та акцій.

Законодавство про порядок проведення відкритих торгів встановлює, що у тендерах з продажу пакетів акцій ВАТ не дозволяється брати участь:

1) радникам; 2) їх афілійованим особам. Радник — це юридична особа (гру­па юридичних осіб), яка надає послуги з підготовки та проведення відкри­тих торгів. До афілійованих осіб, які виключаються з процедури торгів, на­лежать: а) юридичні особи, які безпосередньо або опосередковано володіють (або мають право за договором на придбання) 10 або більше відсотками акцій (паїв, часток) радника: б) юридичні особи, в яких радник безпосеред­ньо або опосередковано володіє 10 або більше відсотками акцій (паїв, час­ток); в) юридичні особи, які безпосередньо чи опосередковано мають спільно з радником компанію, яка є їх учасником; г) фізичні особи, які обіймають керівні посади в зазначених вище компаніях або отримали від них позику у будь-якій формі, розмір якої перевищує 10 000 доларів США, а також члени їхніх сімей; д) фізичні особи, які безпосередньо або опосередковано володіють 10 або більше відсотками акцій (паїв, часток) у зазначе­них вище компаніях, а також члени їхніх сімей; е) юридичні особи, в яких зазначені вище особи безпосередньо або опосередковано володіють 10 або більше відсотками акцій (паїв, часток), а також члени їхніх сімей.

Приватизацію неправомочною особою слід вбачати і в тому разі, коли до­говір купівлі-продажу державного або комунального майна укладається між покупцем і таким продавцем, який не є належним органом приватизації.

Злочин, передбачений ст. 233 КК, є закінченим з моменту незаконної при­ватизації державного або комунального майна. За загальним правилом пра­во власності на приватизований об'єкт переходить до покупця з моменту но­таріального посвідчення договору купівлі-продажу майна, якщо інше не пе­редбачено самим договором купівлі-продажу.

Незаконну приватизацію державного чи комунального майна, яка поєдну­ється з викраданням майна, фіктивним підприємництвом або кримінальне караними порушеннями законодавства про банкрутство, потрібно кваліфіку­вати за сукупністю злочинів, передбачених ст. 233 і, зокрема, статтями 190, 191, 205, 219, 220 КК.

4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

5. Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 16-річного віку і бере безпосередню участь у приватизації державного чи комунального майна. За статтею 233 КК можуть кваліфікуватися, зокрема, діяння працівників дер­жавних органів приватизації та органів місцевого самоврядування, голів та членів інвентаризаційних комісій, комісій з приватизації об'єктів, тендерних комісій, комісій, створюваних для визначення частки держави в статутному фонді підприємств у порядку їх передприватизаційної підготовки, службо­вих осіб (у першу чергу керівників і головних бухгалтерів) підприємств, що підлягають приватизації, фізичних осіб та службових осіб юридичних осіб — покупців державного чи комунального майна. Суб'єктом злочину можуть визнаватися також працівники тих юридичних осіб, які на підставі угод, укладених з державними органами приватизації, здійснюють продаж дер­жавного майна, у тому числі у формі проведення аукціонів.

Дії експерта, спрямовані на заниження вартості об'єкта приватизації, складу злочину, передбаченого цією статтею, не утворюють. Такі дії за на­явності підстав слід кваліфікувати як підроблення документів або зловжи­вання службовим становищем. Якщо такі дії експерта вчинені за змовою з суб'єктами приватизації, то їх потрібно кваліфікувати як пособництво. За наявності для цього підстав така сама кримінально-правова оцінка має да­ватися діям працівників посередницьких організацій.

За наявності підстав за зловживання в процесі приватизації державного або комунального майна службової особи, у тому числі державних органів приватизації, повинні притягатися до відповідальності за вчинення злочинів у сфері службової діяльності (зокрема за статтями 364, 366, 368 КК).

6. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 233 КК) є незаконна при­ватизація майна державної чи комунальної власності: 1) у великих розмірах;

2) вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Незаконна приватизація вважається вчиненою у великих розмірах, якщо вартість приватизованого майна у тисячу і більше разів перевищує неопо­датковуваний мінімум доходів громадян (примітка до ст. 233 КК).

Про поняття вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб див. ст. 28 КК і коментар до неї.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук