Стаття 159. Порушення таємниці голосування

Особлива частина - Розділ V (ст.157-184)
108

Стаття 159. Порушення таємниці голосування

Умисне порушення таємниці голосування під час проведення передба­чених законом України виборів, вчинене членом виборчої комісії або іншою службовою особою з використанням влади чи службового стано­вища, — карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від одного до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 

1. Згідно зі ст. 71 Конституції України і Законом України «Про вибори народних депутатів» голосування на виборах народних депутатів і Прези­дента України є таємним. Контроль за волевиявленням громадян, які голо­сують, не припускається. Порушення даного положення є посяганням на політичні права громадян.

2. Суспільна небезпечність даного злочину полягає в тому, що він пося­гає на виборче право громадян у частині здійснення ними голосування під час виборів.

3. Об'єктивна сторона злочину виявляється в порушенні таємниці голо­сування, тобто спеціального порядку виборів, що забезпечує здійснення гро­мадянином свого виборчого права без втручання будь-яких осіб. Порушення може виражатися в дії (наприклад, домагання повідомити про те, за яко­го кандидата виборець віддав свій голос, присутність сторонніх осіб при за­повненні виборчих бюлетенів тощо). Порушення таємниці голосування шля­хом бездіяльності виявляється у невстановленні закритих спеціальних кабін для заповнення бюлетенів; неопломбуванні урн тощо.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони злочину є час його здійснен­ня. Закон визначає, що порушення таємниці голосування має місце тоді, ко­ли воно вчинене під час проведення виборів. Таким часом є період, який по­чинається з моменту висування та реєстрації кандидатів і з

акінчується ого­лошенням результатів виборів. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дії чи бездіяльності, які призвели до порушення таємниці голосу­вання під час проведення виборів.

4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Вин­на особа усвідомлює, що порушує таємницю голосування і бажає вчинити такі дії. Порушення таємниці голосування, вчинене з необережності, виклю­чає кримінальну відповідальність за ст. 159 і за наявності до того підстав може розглядатися як службова недбалість за ст. 367 КК. Мотиви і мета да­ного злочину можуть бути різними. Їх встановлення не впливає на кваліфікацію вчиненого.

5. Суб'єкт злочину спеціальний. Ним є лише член виборчої комісії або інша службова особа, яка порушує таємницю голосування, використовуючи владу або службове становище у зв'язку з проведенням голосування. Пору­шення таємниці голосування іншими особами за наявності достатніх до то­го підстав може кваліфікуватися як самоправство за ст. 356 КК.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук