Головна Науково-практичні коментарі Кримінальний кодекс Особлива частина Розділ V (ст.157-184) Стаття 163. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер

Стаття 163. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер

Особлива частина - Розділ V (ст.157-184)
305

Стаття 163. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер

1. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер, — караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені щодо державних чи громадських діячів або вчи­нені службовою особою або з використанням спеціальних засобів, при­значених для негласного зняття інформації, — караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

 

1. Суспільна небезпечність даного злочину полягає в тому, що він порушує конституційне право громадян на таємницю листування, телефонних переговорів, телеграфної або іншої кореспонденції. Це право закріплене в ст. 31 Конституції України. Воно означає, що ніхто без згоди самого громадянина не має права знайомитися з його листуванням чи розголошувати зміст його кореспонденції.

2. Предметом злочину є відомості, які містяться в кореспонденції грома­дян і становлять їхню особисту таємницю. Не можуть визнаватися предме­том цього злочину відомості та повідомлення службового характеру, які ста­новлять зміст службової кореспонденції. За наявністю до цього інших підстав такі дії можуть розглядатися як комерційне шпигунство (ст. 231 КК), розголошення комерційної таємниці (ст. 232 КК), розголошен­ня державної таємниці (ст. 328 КК), передача відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави (ст. 330 КК), розголо­шення відомостей військового характеру (ст. 422 КК) тощо.

3. Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні незаконних дій, спря­мованих на порушення таємниці кореспонд

енції, яка передається від однієї особи до іншої за допомогою засобів зв'язку або через комп'ютер. Засоби зв'язку — це технічне обладнання, що використовується для організації зв'язку. Про поняття комп'ютер див. коментар до ст. 361 КК.

4. Засоби передачі інформації можуть бути різноманітними: листування, телефонні переговори, телеграфна, а також інша кореспонденція. Під листу­ванням варто розуміти будь-які види кореспонденції: листи, посилки, банде­ролі тощо, тобто ті послуги, що надаються установами зв'язку громадянам або юридичним особам. Під іншою кореспонденцією слід розуміти інші ви­ди повідомлень, наприклад, отримані телетайпом, факсом тощо. Інфор­мацією, що містить таємницю, слід вважати таку, яку адресат або джерело інформації не бажають доводити до відома інших осіб.

5. Незаконність дій з порушення таємниці листування, телефонних роз­мов або телеграфних повідомлень має місце за відсутності згоди особи на ознайомлення з її кореспонденцією або за порушення встановленого зако­ном порядку, що визначає винятки із загальних правил щодо можливості ознайомлення із змістом кореспонденції або переговорів громадян за певних умов.

Так, відповідно до ст. 31 Конституції України таке ознайомлення може здійснюватися тільки за постановою суду у випадках, вказаних у законі, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримі­нальної справи, якщо іншими способами одержати таку інформацію немож­ливо.

6. Даний злочин вважається закінченим з моменту ознайомлення третьої особи із змістом листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої ко­респонденції громадян.

7. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Вин­на особа усвідомлює, що незаконно ознайомлюється з відомостями або повідомленнями громадянина, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер і бажає вчиняти такі дії. Мотиви злочину можуть бути будь-яки­ми і значення для його кваліфікації не мають.

8. Суб'єктом злочину визнається будь-яка фізична осудна особа, що до­сягла віку кримінальної відповідальності.

9. У частині 2 ст. 163 КК передбачена відповідальність за вчинення цьо­го злочину щодо державних чи громадських діячів; або службовою особою;

або з використанням спеціальних засобів, призначених для негласного знят­тя інформації.

10. Про поняття службової особи див. коментар до ст. 364 КК.

11. Про поняття державного та громадського діяча див. відповідний ко­ментар до ст. 112 КК.

12. Під використанням спеціальних засобів, призначених для негласного зняття інформації варто розуміти застосування будь-яких приладів, апарату­ри, технічних засобів, призначених для фіксування, розшифровки запису, або відтворення різної інформації. Докладніше про поняття спеціальних засобів див. коментар до ст. 359 КК. Незаконне використання таких засобів, поєдна­не із порушенням таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, охоплюється ч. 2 ст. 163 КК, але за наявності квалі­фікуючих обставин, що передбачені в ч. 2 ст. 359 КК, кваліфікуються за су­купністю злочинів, передбачених частинами 2 статей 163 та 359 КК.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук