140

---

Стаття 164. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей

1. Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утриман­ня неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утри­манні, — карається виправними роботами на строк до одного року або обмежен­ням волі на той самий строк. 2. Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин, перед­бачений цією статтею, — карається виправними роботами на строк до двох років або обмежен­ням волі на строк до трьох років.

 

1. Суспільна небезпечність даного злочину полягає в тому, що він грубо порушує обов'язки, які покладаються на батьків Конституцією України та сімейним законодавством, і посягає на нормальний розвиток і здоров'я дітей. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей до їх повноліття закріпле­ний у ст. 51 Конституції України, а також у Сімейному кодексі України.

Безпосереднім об'єктом даного злочину є суспільні відносини, що забез­печують захист майнових інтересів неповнолітніх або непрацездатних дітей, що потребують допомоги. Потерпілими від даного злочину є неповнолітні та непрацездатні діти.

2. З об'єктивної сторони злочин виявляється в бездіяльності, а саме:

а) злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів); б) злісному ухиленні батьків від утримання не­повнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні.

3. Під ухиленням від сплати аліментів або ухиленням від утримання дітей, слід розуміти не тільки пряму відмову від сплати присуджених судом аліментів на дітей, а і приховування винним свого дійсного заробітку, зміну роботи або місця проживання з метою уникнути утримань за виконавчим листом, а також

інші дії, що свідчать про ухилення від сплати за рішенням суду коштів на утримання дітей або про ухилення від утримання непра­цездатних або неповнолітніх дітей. Необхідною умовою притягнення до кримінальної відповідальності за злісну несплату аліментів є наявність рішення суду, що набрало чинності і зобов'язує особу сплачувати аліменти на утримання дітей як неповнолітніх, так і непрацездатних повнолітніх,

4. Злісне ухилення, про яке йдеться в ч. 1 ст. 164 КК, — це тривале, си­стематичне і наполегливе ухилення від виконання цього обов'язку, як-от:

приховання свого місця проживання, місця роботи, повторне ухилення від сплати аліментів, незважаючи на відповідні попередження тощо. Закінченим даний злочин є з моменту злісного ухилення від сплати аліментів, встанов­лених рішенням суду.

5. Злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх (тобто тих, що не досягли 18-ти років) або непрацездатних (інвалідів 1 і 2 груп, а також тим­часово непрацездатних) дітей, які перебувають на їхньому утриманні, має місце у випадках, коли дітям не надаються необхідні для їхнього існування кошти, їжа, одяг, житло, або необхідний догляд у випадку хвороби тощо.

6. Потерпілі повинні перебувати на утриманні винного, при цьому для кримінальної відповідальності, на відміну від злісного ухилення від сплати аліментів, не потрібно, щоб у справі попередньо було винесене судове рі­шення.

7. Суб'єктивна сторона цього злочину передбачає прямий умисел і, як правило, має корисливі мотиви.

8. Суб'єкт злочину — спеціальний, тобто особа, записана як матір або батько у свідоцтві про народження дитини, або особи, прирівняні до стату­су батьків: усиновлювачі, вітчим, мачуха, особа, що взяла дітей на постійне виховання або на утримання за умови, що обов'язок сплати аліментів покла­дений на цих осіб рішенням суду.

9. Суб'єктом злісного ухилення від утримання дітей, що перебувають на утриманні, навіть за відсутності рішення суду можуть бути батьки, тобто особи, які записані матір'ю або батьком дитини у Свідоцтві про народжен­ня, у тому числі особи, батьківство котрих встановлено на підставі ст. 128 Сімейного кодексу України. Позбавлення батьківських прав судовим рішен­ням не звільняє батьків від відповідальності за ст. 164 КК. За цією ж стат­тею відповідають також батьки дітей, які поміщені на повне державне утри­мання, якщо такі батьки злісно ухиляються від сплати стягнутих за рішен­ням суду коштів на утримання дітей. Особи, що всиновили дитину, при­рівнюються до законних батьків і також можуть нести відповідальність за ст. 164 КК. Опікуни і піклувальники за ст. 164 КК відповідальності не несуть.

10. У частині 2 ст. 164 КК передбачена відповідальність за вчинення да­ного злочину особою, раніше судимою за такий самий злочин. Про поняття такої особи див. коментар до ст. 88 КК.

 

< Попередня   Наступна >