249

---

Стаття 166. Злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування

Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встанов­лених законом обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, — карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

 

1. Суспільна небезпечність даного злочину полягає в тому, що він пося­гає на відносини, які забезпечують нормальний розвиток і виховання не­повнолітніх, а також здоров'я, безпеку життя або здоров'я неповнолітніх, особисту свободу, честь та гідність осіб, що підлягають опіці (піклуванню). Потерпілими від цього злочину можуть бути: а) діти; б) інші крім дітей осо­би, щодо яких встановлені опіка чи піклування. Відповідно до ст. 243 Сімей­ного кодексу України опіка і піклування встановлюються над дітьми, які за­лишилися без батьківського піклування; опіка — над дитиною, що не досяг­ла чотирнадцяти років, а піклування над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

2. Об'єктивна сторона цього злочину полягає в діянні (дії або бездіяль­ності) і виявляється в злісному невиконанні обов'язків по догляду за дити­ною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, тобто: в за­лишенні дітей без нагляду, харчування, одягу, ненаданні грошового утри­мання, ухиленні від догляду і лікування тяжко хворого тощо, що призвело до тяжких наслідків. Обов'язки по догляду за дитиною, по її вихованню і за­хисту покладені на батьків ст. 150 Сімейного кодексу України. Невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за підопічним повинно мати злісний характер, тобто бути тривалим у часі, або систематичним, незважа­ючи на відповідні попередження з боку органів опіки і піклування, або місцевих органів влади.

3. Злочин вважається закінченим з моменту настання тяжких наслідків. Під тяжкими наслідками слід розуміти різні види фізичної або моральної шкоди, заподіяної неповнолітньому або підопічному: розлад здоров'я, психічне захворювання, інвалідність, самогубство потерпілого тощо. При цьому обов'язковою умовою кримінальної відповідальності батьків, опікунів чи піклувальників є наявність причинного зв'язку між вчиненим діянням і тяжкими наслідками, що настали.

4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, на що вказує злісний характер діяння. Ставлення винної особи до наслідків злочину є необережним.

5. Суб'єкт злочину — спеціальний: батьки неповнолітнього, усиновителі, а також особи, призначені відповідно до закону опікунами або піклувальни­ками.

 

< Попередня   Наступна >