Стаття 183. Порушення права на отримання освіти

Особлива частина - Розділ V (ст.157-184)
116

Стаття 183. Порушення права на отримання освіти

1. Незаконна відмова у прийнятті до навчального закладу будь-якої форми власності — карається штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займати­ся певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Незаконна вимога оплати за навчання у державних чи комунальних навчальних закладах — карається штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбав­ленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 

1. Відповідно до ст. 53 Конституції України кожний громадянин має пра­во на освіту. Це право охоплює собою можливість одержання будь-якого ви­ду освіти.

2. Суспільна небезпечність даного злочину полягає в тому, що він пору­шує суспільні відносини, які забезпечують громадянам право на отримання освіти.

3. Об'єктивна сторона злочину виявляється в незаконній відмові в прий­нятті до навчального закладу будь-якої форми власності.

4. Під навчальним закладом згідно з положеннями Закону України «Про освіту» від 23 травня 1991 р. в редакції 1996 р. (ВВР. - 1996. - № 21. -Ст. 84) розуміють такі заклади, в яких здійснюється дошкільна, повна за­гальна середня освіта, позашкільна, професійно-технічна, вища, післядип-ломна освіта, аспірантура, докторантура з будь-якими формами навчання — денною, вечірньою, заочною, екстернатом тощо. Такими закладами в Україні є: дитячі ясла, дитячі садки, дитячі будинки, школи, колегіуми, ліцеї, гімназії, школи мистецтв, дитячо-юнацькі спортивні школи, професійно-технічні училища, вищі професійні училища, технікуми, коледжі, інститути, академії, університети, консерваторії.

>5. Незаконна відмова в прийнятті до навчального закладу має місце там, де особі безпідставно відмовляють в реалізації її права на освіту. Зазначені дії можуть виявлятися у двох формах: а) шляхом прямої відмови і б) шля­хом створення для особи несприятливих умов при вступі до навчального за­кладу, за яких вона не може реалізувати своє право на освіту у встановле­ному законом порядку.

6. Не може визнаватися незаконною відмовою в прийнятті до навчально­го закладу наявність обмежень до прийняття за медичними, віковими, про­фесійними, творчими та іншими показниками, що встановлені відповідно до специфіки даного закладу освіти.

7. Злочин є закінченим з моменту вчинення будь-яких дій, спрямованих на відмову в прийнятті до навчального закладу.

8. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

9. Суб'єкт злочину — спеціальний: службова особа, яка володіє правом прийому до навчального закладу (наприклад, директор школи, ректор вищо­го навчального закладу, відповідальний секретар приймальної комісії, декан факультету тощо).

10. У частині 2 ст. 183 КК передбачена відповідальність за незаконну ви­могу оплати за навчання в державних або комунальних навчальних закла­дах. Це виявляється у прямому примусі внести плату за навчання, або ство­ренні для потерпілого таких умов, за яких він змушений сплатити за навчан­ня в навчальному закладі. Незаконною слід визнавати вимогу оплати за на­вчання, яка має місце у таких випадках: а) коли вона не передбачена у да­ному навчальному закладі взагалі або для даної категорії осіб зокрема; б) ви­магається у розмірах, інших ніж офіційно встановлені; в) вимагається в іншій, ніж передбачено в договорі (контракті) формі.

11. Відповідальність за ч. 2 ст. 183 КК передбачає незаконну вимогу опла­ти за навчання в державних та комунальних навчальних закладах. Тому пред'явлення такої вимоги у навчальних закладах іншої форми власності не містить даного складу злочину і може за наявністю до того підстав кваліфікуватися за ст. 364 КК як зловживання владою або службовим ста­новищем чи за ст. 365 КК як перевищення влади або службових повнова­жень.

12. У тих випадках, коли службова особа вимагає передати гроші або інше майно їй особисто, вчинене за наявністю до того підстав утворює склад одер­жання хабара і кваліфікується за відповідною частиною ст. 368 КК.

13. Злочин вважається закінченим з моменту пред'явлення особі вимоги про оплату за навчання.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук