174

---

Стаття 137. Неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей

1. Невиконання або неналежне виконання професійних чи службових обов'язків щодо охорони життя та здоров'я неповнолітніх внаслідок нед­балого або несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило істотну шкоду здоров'ю потерпілого, — карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися пев­ною діяльністю на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, якщо вони спричинили смерть неповнолітнього або інші тяжкі наслідки, — караються обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавлен­ням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні поса­ди чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

 

1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що особи, які займаються вихованням та навчанням дітей, несумлінно виконують свої обов'язки, внаслідок чого спричиняється шкода здоров'ю неповнолітніх або навіть смерть. Така діяльність щодо неповнолітніх перешкоджає забезпечен­ню гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян. Потерпілим від цього злочину може бути лише неповнолітня особа, тобто особа, якій не виповнилося 18 років.

2. Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням (дією або бездіяльністю); 2) наслідками; 3) причинним зв'язком між ними.

3. Діяння виявляється у невиконанні або неналежному виконанні про­фесійних чи службових обов'язків щодо охорони життя та здоров'я непо­внолітніх.

4. Невиконання професійних обов'язків — є бездіяльність особи (виховате­ля дошкільного навчального закладу, вчителя, тренера та ін.), я

ка зай­мається вихованням, наглядом, тренуванням, щодо виконання покладених на неї обов'язків з охорони життя і здоров'я дітей.

5. Неналежне виконання професійних обов'язків можливе у випадках, ко­ли особа виконує покладені на неї обов'язки, але не так, як цього вимагають відповідні правила, інструкції, інші приписи або обстановка, в якій знахо­дяться вихованці.

6. Крім виконання обов'язків, які передбачені нормативними актами, уго­дами, наказами, або випливають з життєвих ситуацій і не регламентуються писаними правилами, така особа має можливість забезпечити охорону жит­тя і здоров'я дітей. Проте вона не виконує або виконує неналежним чином свої обов'язки внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення.

7. Невиконання або неналежне виконання службових обов'язків щодо охорони життя та здоров'я неповнолітніх може бути вчинене службовою особою в дитячих садках, школах, дитячих будинках, санаторіях, інтернатах, спортивних школах, базах відпочинку тощо, де не створені і не підтриму­ються належні умови при проведенні навчання, тренувань, виробничої прак­тики, дозвілля, купання та ін., внаслідок чого створюється загроза для жит­тя і здоров'я дітей.

8. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину є наслідки. У частині І—це істотна шкода здоров'ю потерпілого, а у ч. 2 — смерть не­повнолітнього або інші тяжкі наслідки.

9. Істотна шкода здоров'ю потерпілого може виявлятися в отруєннях дітей, розповсюдженні серед них різних інфекційних захворювань, спричи­ненні травм, у тому числі й психічних, які викликали настання легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності тощо.

10. Інші тяжкі наслідки, про які говориться в ч. 2 ст. 137 КК, — це є се­редньої тяжкості або тяжкі тілесні ушкодження одному або кільком не­повнолітнім.

11. При розслідуванні цих справ важливо встановити, які конкретні обов'язки особа не виконала, або виконала не так, як цього вимагала обста­новка, що й обумовило настання наслідків. Обов'язковою ознакою об'єктив­ної сторони є причинний зв'язок між діянням та наслідками.

12. Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умис­лом або злочинною недбалістю щодо діяння і необережністю (злочинна са­мовпевненість або злочинна недбалість) щодо наслідків цього злочину.

13. Суб'єкт злочину спеціальний, тобто особа, яка займається вихован­ням, наглядом, проведенням занять, тренувань, дозвілля тощо, а також службові особи дитячого садка, школи, санаторію, інтернату й інших дитя­чих закладів, у яких повинні бути створені безпечні умови щодо охорони життя і здоров'я неповнолітніх.

14. За багатьма ознаками цей злочин має схожість із службовою недбалістю (ст. 367 КК). Передусім потерпілими у злочині, який розгля­дається, можуть бути лише неповнолітні особи. Крім того, наслідками цьо­го злочину є істотна шкода здоров'ю потерпілого, тілесні ушкодження або смерть, а наслідками службової недбалості може бути і майнова шкода.

Насамкінець, суб'єктом злочину, передбаченого ст. 137 КК, може бути не тільки службова особа, а й інша особа, яка не є службовою.

 

< Попередня   Наступна >