110

---

Стаття 138. Незаконна лікувальна діяльність

Заняття лікувальною діяльністю без спеціального дозволу, здійснюва­не особою, яка не має належної медичної освіти, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого, — карається виправними роботами на строк до двох років, або обмежен­ням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

 

1. Відповідно до ст. 74 «Основ законодавства України про охорону здо­ров'ям (ВВР. — 1993. — № 4. — Ст. 19) медичною та фармацевтичною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам. Особам, які не відповіда­ють цим вимогам заборонено займатися цією діяльністю.

2. Об'єктивна сторона злочину полягає у занятті лікувальною діяльністю без спеціального дозволу, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого.

3. Заняття певними видами лікувальної діяльності — це є систематичне надання медичних послуг, яке поєднане з отриманням, як правило, винаго­роди за цю діяльність. Окремі випадки надання медичних послуг не можуть кваліфікуватися за цією статтею. У разі спричинення тілесних ушкоджень або смерті потерпілому при наданні медичної допомоги може ставитися пи­тання про відповідальність за середньої тяжкості, тяжкі тілесні ушкодження або спричинення смерті через необережність.

4. Медичною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам, встанов­леним Міністерством охорони здоров'я України. Відповідно до ст. 74 «Ос­нов законодавства України про охорону здоров'я», як виняток, за спеціаль­ним дозволом Міністерства або уповноваженого ним органу охорони здо­ров'я особам без спеціальної освіти дозволяється діяльність у галузі народ­ної та нетрадиційної медицини.

="text-align: justify;">5. Держава підтримує і заохочує індивідуальну підприємницьку діяльність у галузі охорони здоров'я. Заняття лікувальною діяльністю може здійснюватися лише при отриманні дозволу (ліцензії), яку видають відповідні заклади охорони здоров'я, наділені таким правом. Зайняття лікуваль­ною діяльністю без відповідної ліцензії є незаконним.

6. Крім діяння, об'єктивна сторона цього злочину включає тяжкі наслідки для хворого. Такими наслідками можуть бути настання смерті, тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження.

7. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є причинний зв'язок між незаконною лікувальною діяльністю і тяжкими наслідками. Для цього при­значається судово-медична експертиза.

8. Суб'єктивна сторона злочину полягає у психічному ставленні винно­го до діяння і його наслідків. Незаконна лікувальна діяльність вчиняється з прямим умислом. Особа усвідомлює, що вона протиправне, без ліцензії, зай­мається лікувальною діяльністю і бажає вчиняти такі дії. Що ж до тяжких наслідків, то вина особи щодо них може бути лише необережною (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість).

9. Суб'єктом злочину є особа, яка досягла 16-ти років і зовсім не має ме­дичної освіти, або має медичну освіту, яка не відповідає спеціальності та кваліфікації.

10. Якщо особа, яка займається незаконною лікувальною діяльністю, за­стосовує такі форми і методи лікування, які завідомо для неї не допомага­ють хворому і отримує за це платню, то вона повинна нести відповідальність за сукупністю злочинів (статті 138 і 190 КК — шахрайство).

 

< Попередня   Наступна >