199

---

Стаття 91. Порядок прийняття засуджених до позбавлення волі до виправних і виховних колоній

1. Прийняття засуджених до виправних і виховних колоній проводиться адміністрацією колоній у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань. 2. Адміністрація колонії протягом трьох діб повідомляє суд, який постановив вирок, про приведення його до виконання і про місце відбування покарання засудженим. Одночасно направляється повідомлення одному із членів сім'ї або близьких родичів за вибором засудженого, у якому вказується адреса колонії і роз'яснюються права засудженого. 3. На кожного засудженого до позбавлення волі ведеться особова справа, а також інформаційна картка, до якої заносяться відомості: стосовно його особи; про вчинений ним злочин і назву суду, який постановив вирок; про день і час його прибуття і звільнення з колонії.

1. Порядок прийому засуджених до установи виконання покарання залежить від того, прибувають вони групою чи поодинці.У першому випадку прийом здійснюється комісією під керівництвом начальника установи. До складу комісії входять заступники начальника установи, працівники відділів: оперативного, нагляду і безпеки, по контролю за виконанням судових рішень, соціально-психологічної роботи, охорони, інтендантської і медичної служб.Прийняття засуджених, які доставлені в індивідуальному порядку здійснюється начальником установи разом з працівником відділу по контролю за виконанням судових рішень. У неробочий час засуджених приймає черговий помічник начальника установи і начальник варти.2. Основне навантаження при прийманні засуджених покладається на працівників відділу по контролю за виконанням судових рішень, які повинні перевірити наявність особових справ на кожного прибулого засудженого, встановити належність особової справи конкретному засудженому шляхом опитування і перевірки його ві

дповідей з анкетними та іншими даними особової справи, фотографією і особливими прикметами, звірити кількість прибулих засуджених з числом, вказаним у попутному списку.3. Не повинні прийматися до колонії засуджені, якщо:— не визначений вид рівня безпеки установи, або той, що вказаний у витягу з протоколу, не відповідає рівню безпеки даної колонії;— до виправної колонії направлений неповнолітній;— особова справа містить документи з суперечливими даними, які не дозволяють встановити особу засудженого, статтю, за якою він засуджений або у інший спосіб перешкоджають виконанню вироку;— до колонії направлений засуджений, який відповідно до медичного висновку повинен бути етапований в лікарню;— засуджений направлений в колонію з грубими порушеннями встановленого порядку (наприклад, до набрання вироком чинності, без відповідного наряду тощо).У таких випадках адміністрація колонії, куди надійшов засуджений, складає про відмову у прийняття відповідний акт у чотирьох примірниках (один залишається в установі; другий приєднується до особової справи засудженого; третій направляється до регіонального управління тієї області, де розташована установа-відправник; четвертий направляється до управління за місцем дислокації даної установи), а засуджений етапується до місця призначення відповідно до встановленого порядку або, у разі не­можливості, — назад до установи-відправника.У тих випадках, коли щодо засудженого, що надійшов на підставі персонального наряду, допущено випадок невірного визначення рівня безпеки або інші помилки, він приймається в установу та утримується окремо він інших осіб до остаточного вирішення регіональним управлінням цього питання через Апеляційну комісію Державного департаменту України з питань виконання покарань.Відповідно до вказівки Державного департаменту України з питань виконання покарань від 24.07.2000р. № 17-3273, проприбут-тя-вибуття засуджених на підставі персональних нарядів адміністрація установи виконання покарань негайно повідомляє до Департаменту у письмовій формі.4. Під час приймання засуджених до установ виконання покарань вони підлягають повному обшуку, а їх речі — догляду. Предмети, вироби і речовини, зберігання яких засудженим заборонено, вилучаються і здаються на склад для зберігання, повертаються особам після відбуття ними строку покарання.5. Всі засуджені, які прибули в установу, обов'язково підлягають медичному огляду і санітарній обробці, розміщуються у відділенні карантину діагностики і розподілу до 14 діб. Вони тримаються в окремих ізольованих приміщеннях, залучаються до праці окремо від інших. У цей період адміністрація колонії, і передусім психолог, вивчає особу засудженого, представники різних служб проводять бесіди, заняття, розраховані на знайомство з правилами внутрішнього розпорядку установи, правами і обов'язками засу­джених, з порядком матеріально-побутового забезпечення тощо. Цей період найбільш важливий для розподілу засуджених за відділеннями соціально-психологічної служби.6. Прийом засуджених до установ виконання покарання — це не просто певний організаційно-технічний акт. Це важливий етап виконання покарання, який має досить велике виховне значення, насамперед через те, що стає початком роботи у досягненні цілей покарання.7. У разі прибуття до установ виконання покарань засуджених іноземних громадян адміністрація письмово роз'яснює їм їхні права та обов 'язки і не пізніше трьох діб направляє відповідне повідомлення до Державного департаменту України з питань виконання покарань. Після отримання такої інформації відділ спеціального обліку Департаменту не пізніше триденного строку надсилає до Державної консульської служби МЗС України повідомлення встановленої форми (Інструкція про порядок інформування органами та установами виконання покарань стосовно узятих під варту та засуджених іноземців).Водночас, згідно із п. 44.1 та 44.2 Європейських в'язничних правил та Методичних рекомендацій Державного департаменту України з питань виконання покарань щодо особливостей поводження із засудженими, які є громадянами іноземних держав, та проведення з ними соціально-виховної роботи, затверджених 26.10.2004 р., іноземні громадяни негайно інформуються щодо їх права звертатися до дипломатичних та консульських представників держав, до якої вони належать.8. Одразу після прибуття до установи виконання покарань засуджені беруться на облік, який регламентований спеціальними відомчими актами. Правильна організація обліку засуджених має важливе значення для організації виконання покарання і для забезпечення всебічної інформації про осіб, які вчинили злочини і засуджені до позбавлення волі. Вирізняють облік персональний і кількісний. Персональний проводиться за журналом обліку руху засуджених і реєстрації особових справ, за обліковою карткою, за особовою справою засудженого.Журнал обліку засуджених — це, власне, офіційний документ, де фіксується щоденна кількість засуджених в установі, персонально перелічуються засуджені, які прибули, і ті, які вибули і куди саме. Крім журналу обліку в колоніях є картотека: алфавітна, архівна і контрольно-строкова.Алфавітна картотека заповнюється за даними особової справи засудженого (прізвище, ім'я, по батькові, стаття КК, за якою засуджений, строк призначеного покарання, чи був засуджений раніше тощо). Якщо засуджений вибув з колонії, його знімають з обліку, і алфавітну картку переносять до архівної картотеки.Контрольно-строкова картотека потрібна для контролю за своєчасним звільненням засудженого та застосування до нього умовно-дострокового звільнення, заміни покарання більш м'яким, переведення до установи іншого виду чи дільниці соціальної ресоціалі-зації- Вона містить всі відомості про початок і закінчення строку покарання, дату відбуття засудженим частини строку покарання, передбаченої у ст. 81, 82 КК України та ст. 101 КВК України, інформацію про розгляд цих питань на засіданні установи. Якщо за­суджений вибуває з колонії або його переводять до іншої колонії, цю картку слід залучити до особової справи.9. Особова справа є основним обліковим документом. Існують спеціальні правила роботи з особовою справою. Особова справа на кожного заарештованого заводиться за місцем попереднього ув'язнення. Вона складається з двох частин. Перша частина — це анкета, дактокарта, пізнавальне фото, копія вироку суду, розпо рядження про його вступ в законну силу, протокол затримання, копії судових ухвал і постанов, довідка про попередні судимості тощо. У другій частині містяться довідка-характеристика слідчого, персональний або індивідуальний наряд на етапування, медична картка, копії характеристик із слідчого ізолятора, документи про заходи заохочення і стягнення.Слід зазначити також, що кожна служба установи виконання покарань також веде облік засуджених відповідно до своїх завдань і функцій. Наприклад, оперативна частина веде облік осіб, які схильні до порушення режиму, до втечі, до вчинення тяжких злочинів тощо. Кожна служба складає звіт про свою діяльність за певний період часу (квартал, півріччя, рік), який містить відомості і відбиває специфіку її роботи.10. Поряд з цим, адміністрація установи виконання покарань (зокрема, служби по контролю за виконанням судових рішень) направляє до органів, які здійснюють облік осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності, відповідні повідомлення. За Інструкцією про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи централі­зований облік здійснюється Департаментом інформаційних технологій при МВС України (далі — ДІТ при МВС), а регіональний (місцевий) облік — управліннями (відділами) оперативної інформації при ГУМВС України в Автономній Республіці Крим та при управліннях МВС України в областях. У місті Києві і Київській області алфавітний і дактилоскопічний облік здійснюється ДІТ при МВС України, а в місті Севастополі — управліннями (відділами) оперативної інформації (далі — УОІ-ВОІ) при ГУМВС України в Автономній Республіці Крим.До вказаних установ направляються: а) на осіб, прибулих в установу виконання покарань для відбування покарання з інших областей або Автономної Республіки Крим, а також з-за меж України, — облікові документи в одному примірнику для УОІ-ВОІ за те-риториальністю, а також сповіщення для ДІТ при МВС (інформаційного центру — в інших державах), УОІ-ВОІ за місцем засудження; б) на осіб, засуджених судами областей або Автономної Республіки Крим, які направлені відбувати покарання в їх межах, — сповіщення для УОІ-ВОІ за територіальністю; в) у разі переведення до інших ВТУ, звільнення або смерті засудженого — сповіщення для УОІ-ВОІ за територіальністю та за місцем засудження. На засуджених, померлих під час етапування, сповіщення складаються установами, з яких вони вибули, і тільки на підставі акта про смерть; г) у разі зміни судового рішення, звільнення на підставі амністії чи помилування — сповіщення для УОІ-ВОІ за місцем засудження та за територіальністю для опрацювання та подальшого направлення до ДІТ при МВС; ґ) на осіб, засуджених у період відбування покарання, — сповіщення для УОІ — ВОІ за територіальністю; д) на заарештованих і засуджених осіб, що вчинили втечу і не затримані, до ДІТ при МВС та УОІ-ВОІ за територіальністю направляється термінове спецповідомлення; є) на осіб, щодо яких виконані акти Президента України про помилування, до ДІТ при МВС і УОІ-ВОІ за місцем засудження направляються повідомлення у терміни, встановлені відомчими нормативно-правовими актами ДДУПВП; є) у разі поповнення відомостей картотек, уточнення установчих даних тощо за вмотивованим запитом ДІТ при МВС і УОІ-ВОІ уточнюються розбіжності в облікових документах.11. Адміністрація колонії протягом трьох діб з моменту прибуття особи повідомляє суд, який виніс вирок про приведення його до виконання, про місце відбування засудженим покарання відповідно до ст. 404 КПК України, і на протязі цього ж строку направляє повідомлення його рідним (за вибором засудженого, що здійснюється шляхом подання відповідної заяви), в якому називає адресу установи, регіонального управління, роз'яснює права засудженого на листування, одержання посилок, передач, бандеролей, користування побаченнями та телефонними розмовами тощо.12. Звернення вироку до виконання — це початок виконання вироку. Фактичне ж виконання вироку починається з моменту приведення вироку до виконання.Вирок до установи виконання покарань надходить разом із засудженим. Говорячи про приведення вироку до виконання, законодавець мав на увазі перш за все цей момент. Практично адміністрація виправної установи направляє до суду письмове повідомлення.13. Суду необхідно знати, що виправна установа приступила до виконання покарання, оскільки це входить до змісту судового контролю за виконанням вироку. Крім того, суду потрібно мати інформацію про місце відбування покарання засудженим, оскільки часто виникає необхідність направити до установи виконання покарань виконавчий лист, контролювати регулярність та правильність відрахувань тощо.14. Про дії адміністрації установи у разі виявлення помилок та неточностей у вироку суду та інших документах дивись коментар до ст. 4 КВК України. < Попередня   Наступна >