201

---

Стаття 92. Роздільне тримання засуджених до позбавлення волі у виправних і виховних колоніях

1. У колоніях встановлюється роздільне тримання: чоловіків і жінок, неповнолітніх і дорослих. 2. Вперше засуджені до позбавлення волі тримаються окремо від тих, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі. 3. Ізольовано від інших засуджених, а також роздільно тримаються: засуджені до довічного позбавлення волі; засуджені, яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі; засуджені, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування або амністії. 4. Окремо тримаються чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності. 5. Окремо тримаються засуджені, які раніше працювали в суді, органах прокуратури, юстиції та правоохоронних органах. 6. Установлені цією статтею вимоги роздільного тримання засуджених не поширюються на лікувальні заклади місць позбавлення волі і колонії, призначені для тримання і лікування інфекційних хворих засуджених. Порядок тримання засуджених у лікувальних закладах і цих колоніях визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.

1. Роздільному триманню в установах виконання покарань різних категорій засуджених надається великого значення, оскільки Це є важливим для виправлення засуджених.2. Законодавець класифікував засуджених (про поняття класифікації дивись коментар до статті 86 КВК України) з урахуванням статі, віку, характеру та ступеня суспільної небезпеки вчиненого злочину, від особи правопорушника та його громадянства. Залежно від належності злочинців до тієї чи іншої класифікаційної групи встановлюється їх роздільне тривання в установах виконання покарань.3. Класифікація засуджених в місцях позбавлення волі необхідна і для розподілу їх у межах кожної установи — за в

ідділеннями, бригадами тощо. Вона створює сприятливі умови для організації та проведення індивідуальної виховної роботи, організації трудового процесу у кожному підрозділі, встановлення відповідного режиму тримання у кожній конкретній колонії тощо.Окрім того, необхідність індивідуалізації виконання покарання передбачає обрання індивідуальних засобів і методів впливу, вибір необхідних саме конкретному засудженому заходів виховного характеру.4. Індивідуалізація покарання при його виконанні означає індивідуалізацію всього карально-виховного процесу. Це потребує встановлення загальних вимог не для всіх засуджених у цілому, а безпосередньо для конкретної, однорідної групи, категорії засуджених, і робиться для того, щоб забезпечити диференційний підхід до процесу виконання покарання, надає можливість працівникам різних служб установ виконання покарання більш ефективно взаємодіяти між собою у визначенні оптимальних заходів виховного впливу на засуджених.У літературі традиційно виділяють дві класифікаційні системи: 1 — юридична (яка має правове значення), 2 — психологічна (яка має педагогічне значення). Іноді їх ще називають зовнішньою і внутрішньою, первинною і вторинною. Оскільки головним завданням класифікації засуджених до позбавлення волі є, як результат, досягнення максимальної ефективності виконання покарання, то в основу юридичної класифікації покладені дві тісно пов'язаних між собою групи ознак, які визначають: а) особу засу­дженого; б) характер і тяжкість вчиненого злочину.До першої групи ознак слід віднести соціально-демографічні (вік, стать, стан здоров'я, ступінь непрацездатності) і правові (громадянство, попереднє відбування покарання у вигляді позбавлення волі тощо).5. Згідно з законом і вказаними критеріями засуджені до позбавлення волі поділяються:— за віком: на дорослих і неповнолітніх. Дорослі засуджені тримаються у виправних колоніях мінімального, середнього та максимального рівня безпеки (ст. 18 КВК України), неповнолітні засуджені — у виховних колоніях (ст. 19 КВК України). Виокремлення із загальної кількості засуджених неповнолітніх обумовлено тим, що психіка і інтелект засудженого на час вчинення ним злочину ще недостатньо сформовані і розвинуті. При відбуванні покарання таким засудженим на перший план як найважливіші висуваються виховні завдання, тому і колонії, де вони тримаються, мають назву виховних. Крім того, ці спеціальні колонії для неповнолітніх засуджених існують для ізоляції від їх шкідливого впливу дорослих злочинців;— за статтю, що зумовлює окреме тримання осіб жіночої статі і чоловічої. Ця вимога поширюється і на неповнолітніх засуджених. При цьому законодавець по суті вказує на ізольоване, а не тільки окреме тримання даної категорії.Засуджені іноземні громадяни та особи без громадянства повинні триматися окремо від засуджених громадян України. Для таких засуджених раніше, за часів існування Радянського Союзу, створювалися спеціальні установи виконання покарань. Нині дана категорія засуджених утримується в колоніях, що визначаються Державним департаментом України з питань виконання покарань.За станом здоров'я засуджені поділяються на працездатних, непрацездатних, хворих на тяжкі та хронічні захворювання. Наприклад, засуджені, хворі на туберкульоз, утримуються в окремих, спеціальних виправних установах на правах лікувальних. Засуджені особи пенсійного віку, а також засуджені інваліди 1 і 2 груп мають певні пільги щодо працевлаштування, оплати праці, обов'язкового навчання тощо. Окремо розміщуються засуджені, які залишені в слідчому ізоляторі для робіт по господарському обслугову­ванню цієї установи, вагітні жінки і жінки з немовлятами, при деяких установах виконання покарання створені будинки дитини.6. Серед даних, які характеризують особу засудженого, важливе значення має його минула злочинна діяльність, тобто дані про його попередні судимості. Згідно з названими підставами, кримінально-виконавче право вирізняє такі групи засуджених: 1) засуджені уперше; 2) особи, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі (про перелік даних категорій дивись коментар до статті 86 КВК України). Ці засуджені ізольовані між собою і тримаються в спеціально створених для них установах виконання по­карань різного рівня безпеки.7. До другої групи ознак належать характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину. Виходячи з цього критерію, окрім осіб, зазначених у ст. 92, кримінально-виконавчий кодекс виокремлює такі групи засуджених: 1) які вчинили злочини невеликої, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі злочини; 2) чоловіки, засуджені за вчинення умисного злочину середньої тяжкості, умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі.Окреме тримання засуджених за названими ознаками здійснюється з урахуванням інших підстав класифікації (стать, вік, особа засудженого, громадянство і т. д.).8. Принцип роздільного тримання засуджених в установах виконання покарань на практиці здійснюється відповідно до ст. 92 КВК України. Так, уперше засуджених до позбавлення волі чоловіків тримають окремо від тих, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі; уперше засуджених за злочини, що не є тяжкими, тримають окремо від уперше засуджених за тяжкі злочини.Ізольовано від інших засуджених, а також окремо тримаються засуджені до довічного позбавлення волі, засуджені, яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі, засуджені, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування або амністії. Окремо тримаються чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності, а також засуджені, які раніше працювали в суді, органах прокуратури, юстиції та правоохоронних органах (про перелік цих осіб дивись коментар до статті 51 КВК України).9. У науковій літературі вказується, що класифікація засуджених до позбавлення волі передбачає передусім ізоляцію і роздільне тримання в'язнів. Але під ізольованим і роздільним триманням слід мати на увазі таке їхнє перебування не тільки на території житлових секцій та інших приміщень установи виконання покарання, а й на виробництві.10. Вимоги роздільного тримання засуджених, як випливає з даної статті, не поширюються на лікувальні заклади місць позбавлення волі і колонії, призначені для тримання і лікування інфекційних хворих засуджених. Однак певні вимоги окремого тримання засуджених в лікувальних закладах кримінально-виконавчої системи випливають з Переліку установ кримінально-виконавчої системи, які виконують покарання у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі.За цим нормативним документом у лікувальних закладах забезпечується тримання у різних установах наступних категорій засуджених:— лікувальний заклад при Стрижавській виправній колонії Вінницької області (№ 81) — чоловіки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на соматичні, ендокринологічні і офтальмологічні захворювання;— лікувальний заклад при Дніпропетровському слідчому ізоляторі Дніпропетровської області (№ 3) — чоловіки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на соматичні захворювання;— лікувальний заклад при Дніпродзержинській виправній колонії Дніпропетровської області (№ 34) — особи жіночої статі, вперше засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на дерматовенерологічні захворювання;— лікувальний заклад при Софіївській виправній колонії Дніпропетровської області (№ 45) — чоловіки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які визнані інвалідами 1 або 2 групи та потребують постійного медичного нагляду та реабілітації; — лікувальний заклад при Дніпропетровській виправній колонії Дніпропетровської області (№ 89) — чоловіки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз;— Жданівська виправна колонія Донецької області (№ 3) — лікувальний заклад — чоловіки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз (установа середнього рівня безпеки);— лікувальний заклад при Донецькій виправній колонії Донецької області (№ 124) — чоловіки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на соматичні та отоларингологічні захворювання;— лікувальний заклад при Райківській виправній колонії Житомирської області (№ 73) — чоловіки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на дерматовенерологічні захворювання;— лікувальний заклад при Вільнянській виправній колонії Запорізької області (№ 20) — чоловіки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на психічні захворювання;— лікувальний заклад при Софіївській виправній колонії Запорізької області (№ 55) — чоловіки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз;— лікувальний заклад при Бучанській виправній колонії Київської області (№ 85) — чоловіки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на соматичні, гастроентерологічні та урологічні захворювання;— лікувальний заклад при Луганському слідчому ізоляторі Луганської області (№ 17) — чоловіки та жінки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на соматичні, травматологічні та психічні захворювання;— лікувальний заклад при Алчевській виправній колонії Луганської області (№ 13) — чоловіки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз;— лікувальний заклад при Львівському слідчому ізоляторі Львівської області (№ 19) — чоловіки та жінки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на соматичні і онкологічні захворювання;— Снігурівська виправна колонія Миколаївської області (№ 5) — лікувальний заклад — чоловіки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз (установа середнього рівня безпеки);— лікувальний заклад при Кременчуцькій виправній колонії Полтавської області (№ 69) — чоловіки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз;— лікувальний заклад при Збаразькій виправній колонії Тернопільської області (№ 63) — жінки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз та дерматовенерологічні захворювання;— Жовтневська виправна колонія Харківської області (№ 17) — лікувальний заклад — чоловіки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз (установа середнього рівня безпеки);— лікувальний заклад при Темнівській виправній колонії Харківської області (№ 100) — чоловіки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на соматичні захворювання;— лікувальний заклад при Дар'ївській виправній колонії Херсонської області (№ 10) — чоловіки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на соматичні захворювання, або з щелепно-лицьовою чи легенево-хірургічною патологією;— Херсонська виправна колонія Херсонської області (№ 61) — лікувальний заклад — чоловіки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз (установа максимального рівня безпеки);— лікувальний заклад при Шепетівській виправній колонії Хмельницької області (№ 78) — чоловіки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на соматичні захворювання.11. Принцип роздільного та ізольованого тримання в місцях позбавлення волі одного й того ж рівня безпеки поширюється і на засуджених, які тримаються в колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання. Це полегшує роботу з особами, засудженими за злочини, вчинені з необережності; вперше засудженими до позбавлення волі та дозволяє уникнути негативного впливу на них з боку неодноразово судимих осіб. < Попередня   Наступна >