АВТОРСЬКЕ ПРАВО І СУМІЖНІ ПРАВА


 

Право інтелектуальної власності  Дахно, 2006

 

АВТОРСЬКЕ ПРАВО І СУМІЖНІ ПРАВА

 

 

 

 

§2. США

Історично Сполучені Штати Америки — країна загального права {common law). Його суть стосовно копірайту популярно можна вик­ласти так: це право автора першим опублікувати свій твір. Нікому не дозволялося публікувати твір певного автора без його дозволу до публікації твору ним самим. Після публікації кожна особа могла копіювати його. Статут 1711 р. англійської королеви Анни став пер­шим актом центральної влади, який урегульовував правовідносини у зв'язку з копірайтом. Копірайтна охорона надавалася творам про­тягом 14 років і цей термін міг подвоюватися.

На стор. 326 «Webster's New World Dictionary of the American Language» пояснюється, що копірайт є виключним правом {exclusive right) на публікацію (publication), виробництво (production) або про­дажу (sale) прав на літературний, драматургічний, муз

ичний або художній твір, або на виготовлення (manufacturing), або продаж (merchandising) ярлика (label) наданого, згідно із законом, на визна­чену кількість років (definite period of years) автору, композитору, митцеві (artist), дистриб'ютору тощо.

Упродовж тривалого часу федеральне законодавство США з ко­пірайту передбачало, що в разі відсутності на творі попереджуваль­ного застереження про копірайт — © твір вважався суспільним над­банням (public domain) і кожний бажаючий міг його копіювати.

Після прийняття в 1976 р. «Акта про копірайт» (він набрав чин­ності 1 січня 1978 р.), у США, по суті, перестало діяти звичаєве пра­во у сфері копірайту. Тепер копірайт — прерогатива статутного зако­нодавства.

Структура «Акта про копірайт» 1976 р. має такий вигляд:

Глава 1. Опис обсягу прав, що охороняються копірайтом.

Глава 2. Розгляд питання власності.

Глава 3. Питання верховенства законодавства й терміну чинності копірайту.

Глава 4. Формальні питання копірайту.

Глава 5. Порядок визначення порушень копірайту й відшкоду­вання спричиненої шкоди.

Глава 6. Обмеження щодо виробництва та імпорту предметів, що підпадають під копірайт.

Глава 7. Питання функціонування Відомства з копірайту.

Глава 8. Механізм функціонування Трибуналу з копірайту.

У статті 102 «Акта» зазначається, що «охорона з копірайту на­дається оригінальним авторським творам», зафіксованим у будь-яко­му осяжному виразному середовищі, відомому нині чи одержаному в майбутньому, з якого вони можуть сприйматися (perceive), репро­дукуватися (reproduce) чи повідомлятися (communicate) іншим спо­собом прямо або за допомогою машини чи пристрою. У жодному випадку копірайтна охорона не поширюється на будь-яку ідею, про­цедуру, процес, систему, метод управління, концепцію, принцип або відкриття, незважаючи на форму, в якій вони записані, пояснені, ілюстровані чи втілені в таких творах.

Копірайтна оохорона - надзвичайно складне явище. В одній з американських публікацій зазначалося, що вивчення копірайт нага­дує собою вивчення шизофренії.

Запам'ятаймо: копірайт захищає форму вираження, а не його суть.

Авторство розуміється як щось таке, що створене, а не просто знайдене у природі. Критерій «оригінальність» вимагає творчості, хоч остання може бути мінімальною. Твір має бути не лише оригіналь­ним, а й новим для публіки. Форма фіксації для копірайту значення не має.

Оскільки копірайт захищає не ідею, а її відображення, то фахівці кажуть, що не завжди легко знайти ту точку, де закінчується вира­ження й починається ідея.

Розглянемо приклади.

У реальній дійсності корова не сміється. Але якийсь художник зобразив корову такою, що сміється. Цей малюнок він продав моло­козаводу, а той розміщує його, зокрема на пачках вершкового масла. Без дозволу власника копірайту інші особи не можуть відтворити саме такий малюнок корови, яка сміється. Однак інші особи можуть зобразити корову, що сміється в іншій позі, з іншою усмішкою. Отже, корова, яка сміється, — ідея. Але копірайт ідей не захищає. Він захищає відображення ідеї, тобто конкретний малюнок корови з конк­ретною усмішкою. У цьому разі ідею і відображення можна розме­жувати.

Уявімо, що письменникові захотілося передати словами стогін пораненої людини. Очевидно, це буде подано так: «А-а-а-а!». Ідея в цьому випадку — біль, відображення ідеї — «А-а-а-а!». Це, очевидно, той випадок, коли ідея і відображення зливаються так тісно, що важ­ко сказати, де розпочинається одне й закінчується інше. Кожний художник, звичайно, може намалювати свою корову, що сміється. Але всі письменники стогін пораненої людини передадуть: «А-а-а-а!».

У статті 103 зазначено, що копірайт щодо компіляційних творів чи похідних творів (переклад, сценарій тощо) поширюється лише на те, що особисто створено автором компіляції. Автор, наприклад, вірша, вміщеного до антології, продовжує зберігати своє авторство.

Стаття 104 надає правову охорону всім неопублікованим тво­рам незалежно від місця проживання і громадянства автора. Щодо опублікованих робіт правова охорона надається, якщо публікація твору вперше відбулася у США чи в країнах, що є учасниками пев­них міжнародних договорів, або роботи, опубліковані громадянами цих країн чи особами, які проживають у них.

Стаття 105 позбавляє копірайтної охорони роботи уряду США, хоч американська адміністрація може стати власником копірайту шляхом передання їй відповідних прав.

Стаття 106 містить перелік виняткових прав, що надаються власникові копірайту:

• відтворювати роботу у примірниках чи фонограмі;

• готувати похідні роботи, що базуються на творі, який охоро­няється копірайтом;

• поширювати серед публіки примірники твору чи його фоног­рами шляхом продажу та іншої передачі власності або здаван­ня в найм, лізинг чи борг;

• публічно виконувати літературний, музичний, драматургійний, хореографічний твір, пантоміму, фільм та іншу аудіовізуальну роботу, що охороняються копірайтом;

• публічно виставляти літературний, музичний, драматургійний, хореографічний твір, пантоміму, малюнок, графічні, скульптурні роботи, індивідуальні образи {individual images) фільму та іншої аудіовізуальної роботи;

• у випадку твору візуального мистецтва — претендувати на ав­торство чи відмовлятися від нього й запобігати не навмисному спотворенню чи знищенню твору.

Запам'ятаймо: відтворення в будь-якій формі вираження (expression), що охороняється копірайтом, є винятковим правом влас­ника копірайту. Власник також має виняткове право на перетворен­ня вираження з однієї форми в іншу (наприклад, на екранізацію роману).

Виняткове право на поширення твору серед публіки, як кажуть американці, є «драматично обмеженим». Його слід розуміти лише як право першого на відповідне поширення (наприклад, продаж книги, що містить копірайтний роман, власником копірайту вичерпує його права стосовно цього примірника книги). Виняткові права на вико­нання (performance) чи показ (display) поширюються лише на публічні дії.

Виняткові права не є безмежними. Статті 107-120 формулю­ють випадки «добропорядного використання» (fair use) копірайтних товарів. Зокрема, не вважаються порушеннями копірайту викорис­тання копірайтних творів з метою критики, коментування, повідом­лення новин, навчання, науково-дослідної діяльності. При цьому до уваги беруться такі чинники:

• мета й характер використання, зокрема, чи має воно комерцій­ний характер або спрямоване на неприбуткову освітню діяльність;

• суть копірайтного твору;

• обсяг і суттєвість використаної частини щодо копірайтного тво­ру в цілому;

• вплив використання на потенційний ринок твору або на його цінність.

Стаття 108 передбачає спеціальні винятки з копірайту для бібліотек та архівів.

Публічний показ законно виготовленої копії не вважається по­рушенням виняткових прав за умови, що він виконується для гля­дачів в одному примірнику.

Стаття 111 стосується «вторинної трансмісії» — публічних пе­редач кабельними системами та їх ретрансмісії абонентам. Ретрансмісія має місце тоді, коли сплачуються ліцензійні платежі.

Можливість виготовлення фонограм організаціями мовлення передбачена статтею 112.

Стаття 113 стосується малюнкових, графічних і скульптурних робіт. Зокрема, чужі малюнки та фотографії не можна без відповід­ного дозволу використовувати з метою реклами й повідомлення новин. Передбачені права автора щодо запобігання зруйнуванню твору, втіленого в будівлі.

Виняткові права на звукозапис стаття 114 обмежує правами на відтворення, підготовку похідних робіт та їх поширення. Ви­няткове право на публічний показ не застосовується до звукоза­писів.

Стаття 117 стосується комп'ютерного забезпечення {software). Не вважається порушенням виготовлення копії (з використанням за­конно отриманої програми) у внутрішній пам'яті комп'ютера. Дозво­ляється певна модифікація software. Власник software може виготов­ляти архівні копії з метою запобігання випадковому руйнуванню придбаної ним програми. Якщо власник відповідного комп'ютерного забезпечення змінюється, то копії разом з оригіналами мають пере­даватися новому володареві.

Стаття 120 дозволяє за певних обставин малюнкове відтворен­ня архітектурних робіт. Вона також регламентує процедуру зруйну­вання будівлі (що містить копірайтні роботи, наприклад, художнє панно) її власником.

«Акт про копірайт» 1976 р. передбачає примусові ліцензії на рет-рансмісії, які згадувалися вище.

Необхідно особливо підкреслити: копірайт охороняє право на ви­раження, але не право на фізичний об'єкт, що містить це вираження. Ця норма є і в українському законодавстві. У нас, як і в американців, первинне володіння копірайтом належить авторові (співавторам). Співавтор має право використовувати на свій розсуд роботу в ціло­му й дозволяти її використання третім особам. Перекладач твору не має права репродукувати його чи уповноважувати інших осіб на реп­родукування перекладу без дозволу власника копірайту. Якщо твір має форму збірника, то власник кожної його частини має право лише на своє, але не на чуже.

Стосовно робіт, створених найманим працівником, копірайт на­лежить його роботодавцеві {employer). Але за умови, що робота ство­рена в межах службових обов'язків чи за спеціальним письмовим дорученням. Підготовка службового твору має проходити під нагля­дом і контролем роботодавця.

Стаття 201 передбачає, що власність на копірайт може переда­ватися повністю або частково. Передавання копірайту відбувається або автоматично в порядку, який встановлено законом, або ж шля­хом складання відповідного документа. «Акт про копірайт» заборо­няє недобровільну передачу копірайту (за винятком випадків банк­рутства).

У більшості ситуацій копірайтна охорона розпочинається від моменту завершення твору й закінчується через 50 років після смерті автора. Є певні винятки з цього загального правила.

Від 1 березня 1989 р. (дата набрання чинності Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів у США) проставляння попереджувального маркування © не є обов'язковим. Для фонограм символом копірайту є ®. Застосування цього символу є практично обов'язковим. Реєстрація робіт у Відомстві з копірайту є бажана, але не обов'язкова.

Порушенням копірайту не вважається справді незалежним ство­ренням «такого ж вираження». Для встановлення факту копіювання суди США цікавляться, чи був у відповідача доступ до відповідного твору й наскільки подібні між собою спірні твори.

Для припинення порушень копірайту у США передбачені постійні й тимчасові судові заборони (injunctions). Суди мають пра­во на затримку (impound), відчуження (dispose) виробів, які пору­шують або служать засобом для відтворення контрафактних виробів: фонограм, шаблонів, матриць, фотонегативів тощо. Порушник му­сить відшкодувати збитки й повернути отримані прибутки або ж сплатити штраф. Якщо власникові копірайту отримання штрафу є вигіднішим, ніж відшкодування збитків, то він може просити суд (до прийняття ним рішення) зобов'язати порушника сплатити штраф. Його розміри — від 500 до 20 тис. доларів. У разі навмисно­го порушення розмір штрафу збільшується до 100 тис. доларів. Якщо порушникові вдається переконати суд, що він абсолютно нічо­го не знає про порушення копірайту, то штраф може становити всього до 200 доларів. Стосовно закладів системи освіти штрафи «вибачаються».

Крім цивільної відповідальності, за порушення копірайту у США передбачена і кримінальна. За зловмисне порушення копірайту передбачено штраф розміром 25 тис. доларів та позбавлення волі до одного року. У випадку аудіовізуальних робіт штраф може сягати 250 тис. доларів, а тюремне ув'язнення — до 5 років. Окрім цього, вилучаються і знищуються контрафактні вироби та засоби їх виго­товлення.

Штраф до 2500 доларів накладається за такі дії:

• шахрайське маркування попереджувальним символом копірайту;

• крутійське дистриб'юторство (усунення або спотворення сим­волу копірайту);

• імпортування з метою поширення виробів, що мають фальши­вий символ копірайту.

Стаття 411 передбачає реєстрацію копірайту до подання позо­ву стосовно робіт, країною погодження яких є США. Штрафи за порушення копірайту, про які йшлося вище, можуть накладатися лише на роботи, зареєстровані до порушення, чи на роботи, зареєст­ровані не пізніше 3 місяців від дати першої публікації. Ось чому є бажаною реєстрація копірайту у Відомстві з копірайту.

Для особистого використання до США можна ввозити книги, фонограми тощо, не боячись звинувачень у порушенні копірайту.

Примірники творів, виготовлені на законних підставах для роз­повсюдження їх за кордоном, можуть імпортуватися до Сполучених Штатів навіть всупереч власникам відповідних копірайтів. Така си­туація нерідко трапляється й має назву «сірий ринок» {gray market). Вироби, ввезені до США з порушенням імпортних правил, можуть конфісковуватися.

25 жовтня 1995 р. Україна, відповідно до Закону, прийнятого 31 травня того ж року (№ 189/95-ВР), стала учасницею Бернської кон­венції про охорону літературних і художніх творів від 9 вересня 1886 р. США приєдналися до конвенції раніше, ніж Україна. Ця конвен­ція містить чимало норм прямого регулювання у сфері інтелекту­альної власності. Україна є також учасницею конвенції від 14 липня 1967 p., згідно з якою була створена Всесвітня організація інтелекту­альної власності. США також беруть участь у цій спеціалізованій структурі ООН. Понад ЗО років її очолював американський грома­дянин — доктор Арпад Богш. На сучасному етапі є й інші джерела авторського права та суміжних прав:

• Всесвітня (Женевська) конвенція про авторські права від 6 ве­ресня 1952 p.;

< Попередня   Наступна >