Головна Науково-практичні коментарі Господарський кодекс Розділ VIII (ст.401-418) Глава 39 (ст.401-405) Стаття 401. Визначення спеціальної (вільної) економічної зони

Стаття 401. Визначення спеціальної (вільної) економічної зони

Розділ VIII (ст.401-418) - Глава 39 (ст.401-405)
112

Розділ VIII СПЕЦІАЛЬНІ РЕЖИМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Глава 39 СПЕЦІАЛЬНІ (ВІЛЬНІ) ЕКОНОМІЧНІ ЗОНИ

Стаття 401. Визначення спеціальної (вільної) економічної зони

1. Спеціальною (вільною) економічної зоною вважається частина території України, на якій встановлено спеціальний правовий режим господарської діяльності, особ­ливий порядок застосування та дії законодавства України. На території спеціальної (вільної) економічної зони можуть запроваджуватися пільгові митні, податкові, валют­но-фінансові та інші умови підприємництва вітчизняних та іноземних інвесторів. 2. Спеціальні (вільні) економічні зони створюються з метою залучення інвестицій та ефективного їх використання, активізації спільно з іноземними інвесторами підприєм­ницької діяльності з метою збільшення експорту товарів, поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції і послуг, впровадження нових технологій, розвитку інфра­структури ринку, поліпшення використання природних, матеріальних і трудових ресур­сів, прискорення соціально-економічного розвитку України.

 

1. Господарський кодекс України вперше у праві України запроваджує поняття «спеціаль­ний режим господарювання». Спеціальний режим господарювання - це інститут господар­ського законодавства, що визначає особливий порядок здійснення господарської діяльності на визначеній території або в певній галузі економіки, який відрізняється від загального ре­жиму господарської діяльності, передбаченого законодавством, і запроваджується для до­сягнення цілей, встановлених державою. Спеціальний режим господарювання поділяється на декілька видів.

Одним з різновидів спеціального режиму господарювання є спеціальні (вільні) економіч­ні зони.

З

а змістом цієї статті спеціальна (вільна) економічна зона - це частина території Укра­їни, на якій:

1) встановлюється спеціальний правовий режим;

2) існує особливий порядок застосування та дії законодавства;

3) запроваджуються пільгові режими.

Спеціальний правовий режим поширюється на ті суб'єкти підприємницької діяльності, які отримали дозвіл на здійснення підприємницької діяльності в спеціальній (вільній) економічній зоні в порядку, визначеному законодавчим актом про конкретну спеціальну (вільну) економічну зону і підзаконними нормативно-правовими актами. Оскільки на території спе­ціальної (вільної) економічної зони встановлюється спеціальний правовий режим господар­ської діяльності, тобто правовий режим, який відрізняється від режиму, передбаченого за­гальним господарським законодавством України, то територія спеціальної (вільної) еконо­мічної зони відділяється від іншої території держави з метою контролю за порядком ввозу (вивозу) товарів, предметів, матеріалів, готової продукції.

Умовною особливістю спеціальних (вільних) економічних зон є особливий порядок за­стосування і дії законодавства. Так, на території спеціальної (вільної) економічної зони діють як загальні, так і спеціальні нормативно-правові акти, які закріплюють особливості здійснення господарської діяльності і пільгові режими та мають пріоритет перед загальним господарським законодавством.

Пільгові режими здійснення підприємницької діяльності встановлюються спеціальним законодавчим актом про конкретну спеціальну (вільну) економічну зону, в якому для кожної спеціальної (вільної) економічної зони передбачені митні, податкові, валютно-фінансові пільги залежно від типу спеціальної економічної зони.

До митних пільг відносяться звільнення від мита при ввозі й вивозі товарів, предметів зі спеціальної (вільної) економічної зони.

Пільговий податковий режим передбачає повне або часткове звільнення від сплати подат­ку на прибуток, отриманий в процесі реалізації інвестиційних проектів, від сплати податку на додану вартість, а також від інших податків.

До валютно-фінансових пільг можна віднести звільнення від сплати збору на обов'язкове соціальне страхування у випадку безробіття, від сплати за землю, звільнення валютних над­ходжень від обов'язкового продажу та ін.

Окрім пільг, спеціальними законами про конкретну спеціальну (вільну) економічну зону можуть бути передбачені інші особливості здійснення підприємницької діяльності.

2. Коментована стаття визначає основні цілі створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон.

Цілі створення спеціальних (вільних) економічних зон обумовлені необхідністю вирішен­ня низки проблем, що виникають в різних регіонах України. Такими проблемами є: масова ліквідація підприємств, необхідність створення нових робочих місць; залучення інвестицій­них коштів на розвиток економіки регіону; екологічні проблеми регіонів, високий рівень безробіття та ін.

У тому випадку, коли на визначеній території України склалися умови, що вимагають ви­рішення вищезгаданих проблем, для їх розв'язання може бути створена спеціальна (вільна) економічна зона відповідно до Закону України «Про загальні засади створення та функціо­нування спеціальних (вільних) економічних зон».

 

Наступна >