230

---

Стаття 388. Одержання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності кредитів в іноземних фінансових установах

1. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності можуть одержувати в іноземних фінан­сових установах валютні кредити на договірній основі. При цьому умови кредитного договору не можуть суперечити законодавству України. 2. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, у статутному фонді яких є частка дер­жавного майна, можуть укладати кредитні договори з іноземними фінансовими устано­вами лише за згодою Фонду державного майна України. 3. Види майна, що не може бути предметом застави у разі одержання валютного кре­диту в іноземній фінансовій установі, визначаються законом.

1. Чинне законодавство надає суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності право одержу­вати валютні кредити. Кредити одержують лише в безготівковій формі. Кредитором у цьому випадку обов'язково мають виступати іноземні фінансові установи (нерезиденти - банки та нерезиденти, які мають статус небанківських фінансових установ). Відносини між кредито­ром і позичальником оформлюються кредитним договором. При цьому умови кредитного договору не можуть суперечити законодавству України.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуєть­ся надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених дого­вором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Суб'єкт зов­нішньоекономічної діяльності (позичальник) повинен використовувати кредит в іноземній валюті за цільовим призначенням, визначеним договором.

Резиденти-позичальники (крім банків) залучають кредити від нерезидентів через уповно­важені банки. Якщо договором з нерезидентом передбачено одержання кредиту з надходжен­ням коштів на рахунок резидента-позичальника за межами України та/або погашення забор­гованості за таким кредитом здійсн

юватиметься з рахунка резидента в іноземному банку, то резидент-позичальник повинен у встановленому Національним банком України порядку одержати індивідуальну ліцензію на відкриття та використання рахунка в іноземному банку.

Кредитний договір повинен укладатися в письмовій формі. Беручи до уваги те, що кре­дитний договір у цьому разі виступатиме й зовнішньоекономічним договором, він має місти­ти всі істотні умови останнього.

Національний банк України встановив порядок реєстрації кредитних договорів, які пе­редбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за залучени­ми від нерезидентів кредитами, позиками в іноземній валюті. Резидент-позичальник при цьому зобов'язується зареєструвати договір до фактичного одержання кредиту.

Для реєстрації договору та одержання реєстраційного свідоцтва позичальник повинен подати до відповідного територіального управління Національного банку України такі доку­менти:

1) лист-звернення на ім'я начальника відповідного територіального управління;

2) оригінал договору або нотаріально засвідчену на території України фотокопію догово­ру мовою оригіналу; якщо договір укладено іноземною мовою (крім російської), то подаєть­ся також його нотаріально засвідчений на території України переклад на українську мову.

3) повідомлення про договір, який передбачає виконання резидентом боргових зобо­в'язань перед нерезидентом за залученим від нерезидента кредитом, позикою в іноземній ва­люті (далі - повідомлення), за відповідною формою у двох примірниках;

4) письмове підтвердження на ім'я начальника відповідного територіального управління про згоду уповноваженого банку на обслуговування операцій за договором;

5) документ, що підтверджує внесення плати за оформлення реєстраційного свідоцтва згідно з тарифом послуг, установленим нормативно-правовими актами Національного банку України.

Якщо договором з нерезидентом передбачено одержання кредиту з надходженням коштів на рахунок резидента-позичальника за межами України та/або погашення заборгованості за таким кредитом здійснюватиметься з рахунка резидента в іноземному банку, то резидент-позичальник, крім вищезазначених документів, подає індивідуальну ліцензію Національного банку України на відкриття та використання рахунка в іноземному банку (для фізичної осо­би - індивідуальну ліцензію на відкриття рахунка за межами України та розміщення на ньо­му валютних цінностей, крім випадку відкриття фізичною особою рахунка в іноземній валю­ті на час її перебування за кордоном).

Територіальне управління реєструє договір і видає реєстраційне свідоцтво у строк, що не перевищує семи робочих днів з дати надходження зазначених документів до територіаль­ного управління.

В реєстрації контракту можу бути відмовлено за таких умов:

- документи оформлені неналежним чином;

- у поданих документах виявлено недостовірну інформацію;

- розмір процентної ставки, передбаченої договором, перевищує розмір середньозваже­ної процентної ставки, за якою банки України надають суб'єктам господарювання кредити в іноземній валюті на внутрішньому кредитному ринку.

Реєстраційне свідоцтво Національного банку України виступає єдиним документом, на під­ставі якого уповноважений банк здійснює обслуговування операцій за кредитним договором.

Обслуговуючий банк проводить платіжні операції за кредитним договором лише в тому випадку, якщо вони відповідають умовам, зазначеним у реєстраційному свідоцтві та в дого­ворі з нерезидентом. Банк також контролює відповідність обсягів перерахованої нерезиден­ту іноземної валюти обсягам фактично одержаного резидентом кредиту з урахуванням спла­ти відсотків за його користування, комісій тощо.

Обслуговування банком операцій за договором має здійснюватися в іноземній валюті, що належить до тієї групи Класифікатора іноземних валют, яка фактично отримана резидентом-позичальником.

У разі надходження від нерезидента на адресу резидента-позичальника кредиту і відсут­ності в уповноваженому банку документів, що свідчать про правомірність одержання рези­дентом кредитних коштів згідно з чинним законодавством (реєстраційних свідоцтв або інди­відуальних ліцензій Національного банку України, гарантій Кабінету Міністрів України), уповноважений банк зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати зарахування цих кош­тів на поточний рахунок клієнта повідомити про це орган державної податкової служби за місцем реєстрації резидента як платника податку.

2. Як зазначалося, всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право на одержан­ня валютних кредитів. Не є винятком і суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, у статут­ному фонді яких є частка державного майна. При цьому слід зазначити, що згадані суб'єкти можуть укладати кредитні договори з іноземними фінансовими установами лише після того, як вони отримають згоду Фонду державного майна України.

3. Чинне законодавство на сьогодні не містить переліку видів майна, яке не може бути предметом застави у разі одержання валютного кредиту в іноземній фінансовій установі. До­цільним було б внести відповідні доповнення до Закону України «Про заставу» [145].

 

< Попередня   Наступна >