99

---

Стаття 370. Обов'язки правоволодільця

1. Правоволоділець зобов'язаний: передати користувачеві технічну та комерційну документацію і надати іншу інформа­цію, необхідну користувачеві для здійснення прав, наданих йому за договором комер­ційної концесії, а також проінструктувати користувача і його працівників з питань, по­в'язаних із здійсненням цих прав; видати користувачеві передбачені договором ліцензії (дозволи), забезпечивши їх оформлення у встановленому законодавством порядку. 2. Якщо договором комерційної концесії не передбачено інше, правоволоділець зо­бов'язаний: забезпечити реєстрацію договору комерційної концесії; надавати користувачеві постійне технічне та консультативне сприяння, включаючи сприяння у навчанні та підвищенні кваліфікації працівників; контролювати якість товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються або на­даються) користувачем на підставі договору комерційної концесії.

 

1. Безумовні обов'язки правоволодільця виділені ГК у дві основні сфери. Перша містить зобов'язання правоволодільця передати користувачеві документацію та іншу інформацію, необхідну для здійснення наданих за договором комерційної концесії прав та проінструкту­вати його (провести навчання) з питань щодо здійснення цих прав. Друга - це зобов'язання правоволодільця видати користувачеві передбачені договором ліцензії (дозволи), забезпе­чивши їх оформлення у встановленому законодавством порядку.

Передання технічної і комерційної документації та іншої інформації є, без сумніву, для багатьох типів концесій одним з найбільш важливих способів повідомлення користувачеві даних, необхідних для практичної організації функціонування концесійної системи. Така ін­формація має містити докладний перелік усіх конкретних деталей, що зумовили успіх систе­ми правоволодільця, зокрема, містити конкретний опис усіх аспектів роботи концесійного

підприємства, включаючи інформацію про вибір місця для будівництва підприємства, набір і навчання персоналу, бухгалтерський облік, управління постачанням і товарними запасами, технологію виробництва, типову процедуру продажу продукції і ділову політику підприєм­ства тощо.

Правоволоділець повинен організувати для користувача і його працівників навчання в обсязі, достатньому для забезпечення функціонування концесійної системи, а також, у міру необхідно­сті, подальше навчання після відкриття концесійного підприємства. Навчання може проводи­тись у сферах маркетингу, виробництва продукції, усунення поломок та недоліків, основ підпри­ємницької діяльності тощо.

У сфері маркетингу правоволоділець навчає користувача основам технології маркетингу, продажу і реклами своєї продукції, роз'яснює її переваги перед продукцією інших підприєм­ців і дає рекомендації щодо такого використання своєї продукції, яке сприяло б розвитку здатності користувача продавати її.

У сфері виробництва продукції, наприклад на підприємствах «швидкого харчування», правоволоділець організує інструктаж щодо технології обробки чи готування продукції і способів доставки її клієнтам.

У сфері усунення неполадок і недоліків правоволоділець, можливо, повинен буде забезпе­чити навчання користувача способам усунення несправностей продукції та забезпечення не­обхідних запасів видаткових матеріалів і запчастин, а також устаткування, необхідного для діагностики й обслуговування продукції. Для успішної роботи концесійних підприємств з продажу продукції принципово важливо, щоб користувач мав можливість забезпечувати ре­монт і обслуговування продукції, що продається. У разі надання послуг користувач повинен мати можливість виправляти становище у випадку недостатнього чи неадекватного обслуго­вування.

У сфері основ підприємницької діяльності правоволодільцеві, можливо, необхідно буде організувати навчання користувача веденню бухгалтерських рахунків, документації щодо товарно-матеріальних запасів і кредитних поставок, особистих справ працівників, податко­вої документації та іншим адміністративно-фінансовим аспектам організації успішного функціонування підприємства.

Користувач повинен одержати чітке уявлення про витрати, які він може понести (гонора­ри, витрати, пов'язані з відрядженням фахівців, тощо) у зв'язку з навчанням. У договорі ко­мерційної концесії необхідно зазначити, хто несе витрати, пов'язані з таким навчанням. У ньому також мають зазначатися наслідки відмови від завершення програми первинного навчання, що організується правоволодільцем, включаючи можливу втрату тих сум, що могли бути сплачені в цьому зв'язку.

Зобов'язання правоволодільця видати користувачеві передбачені договором ліцензії (до­зволи) є основою договору комерційної концесії. Як правило, сукупність таких ліцензій нази­вають ліцензією на право використання концесійної системи. Наприклад, правоволоділець згоден надати користувачеві право на здійснення ділових операцій у рамках концесійної системи з використанням торговельної марки, комерційного найменування, уніформи, про­мислових зразків, винаходів, секретів виробництва і охоронюваних авторським правом робіт. У такому разі він повиннен точно зазначити у договорі ці різні права інтелектуальної власно­сті і спосіб їх використання користувачем.

Права інтелектуальної власності виникають і підтримуються, як правило, відповідно до норм національного законодавства. Тому в договорі комерційної концесії має бути спеціаль­но оговорено зобов'язання правоволодільця підтримувати чинність названих прав. У ньому також має бути визначено, чиїм обов'язком є вжиття заходів на захист порушених прав інте­лектуальної власності. Наприклад, у договорі може бути передбачено, що обов'язком правоволодільця є порушення процедури судового переслідування щодо будь-якого порушника, однак користувач зобов'язаний надати йому допомогу і підтримку в цьому.

Належний захист прав інтелектуальної власності правоволодільця вигідний користуваче­ві, оскільки це ті самі права, відповідно до яких він одержав ліцензію на право використання ліцензійної системи і які дають йому відносну перевагу в конкуренції з тими, хто не може її використовувати. Таким чином, будь-яке ослаблення цих прав інтелектуальної власності призводить до відповідного ослаблення переваги концесійного підприємства у змаганні з конкурентами.

2. Обсяг зобов'язань правоволодільця, передбачений частиною другою коментованої стат­ті, залежить від домовленості сторін.

Правоволоділець, як правило, взаємодіє з користувачем на постійній основі і надає йому інформацію в порядку зворотного зв'язку протягом усієї діяльності концесійного підприєм­ства. Користувач може звернутися до правоволодільця з проханням про надання певної до­помоги, і в договорі концесії має бути визначено, яким чином користувачеві слід звернутися за такою допомогою та як вона має бути надана правоволодільцем чи від його імені.

Для того, щоб підприємства користувачів залишалися конкурентоздатними, правоволо­ділець повинен постійно розвивати й удосконалювати концесійну систему, щоб врахувати зміни в смаках і перевагах споживачів чи зміни умов, у яких ця система функціонує. Такі удосконалення мають бути впроваджені на підприємствах користувача, наприклад, шляхом додаткового навчання та/або надання додаткової документації. У випадку охорони удо­сконалень правоволодільця новими правами інтелектуальної власності первинний договір комерційної концесії має бути складений таким чином, щоб автоматично надавати користу­вачеві дозвіл на їх використання та можливість одержати у такий спосіб перевагу від вико­ристання нововведень. Як правило, користувач зобов'язаний виконувати вказівки правоволодільця щодо таких змін і нововведень. Однак вони не повинні вносити фундаментальних змін в істотні елементи системи, угоди про яку було досягнуто спочатку.

Контроль з боку правоволодільця за якістю товарів (робіт, послуг), що виробляються (ви­конуються або надаються) користувачем на підставі договору комерційної концесії, винятко­во важливий для забезпечення належної роботи користувача і охорони інтелектуальної влас­ності правоволодільця, зокрема його відмітних позначень. Такий контроль необхідний, тому що в усьому, що стосується комерційної концесії, люди схильні прямо пов'язувати правоволодільця з користувачем. Таким чином, підтримка репутації і доброго імені відмітних позна­чень правоволодільця відповідає інтересам обох сторін. Що стосується контролю якості ви­роблених користувачем товарів і наданих ним послуг, правоволоділець звичайно вимагає дотримання інструкцій і рекомендацій, що містяться в документації договору, права здійсню­вати інспекцію діяльності підприємства користувача і замовлення постачань необхідної сиро­вини і матеріалів у нього самого або в іншому місці, але з його рекомендації чи схвалення.

Очевидно, що правоволоділець має повне право вимагати здійснення контролю якості продукції, виробленої на підприємстві користувача, з метою захисту інтересів обох сторін у використанні концесійних прав, проте необхідно переконатися, що така вимога не порушує законодавства про конкуренцію.

 

< Попередня   Наступна >