61

---

Стаття 363. Аудит

1. Аудит - це перевірка бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та ін­шої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноті відповідності законо­давству та встановленим нормативам. 2. Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими організа­ціями, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення. 3. Аудит може проводитися за ініціативою суб'єктів господарювання, а також у ви­падках, передбачених законом (обов'язковий аудит).

 

1. Аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з ме­тою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному за­конодавству та встановленим нормативам (ч. 1 ст. 4 Закону «Про аудиторську діяльність»).

Розрізняють такі види аудиторських послуг відповідно до наданих контрольних функцій: фінансовий аудит, перевірки на відповідність, операційний аудит.

Фінансовий аудит. При проведенні фінансового аудиту необхідно знайти докази для під­твердження інформації, яка переважно стосується фінансової сфери. Об'єктом підтверджен­ня виступає фінансова звітність, що в найзагальнішому вигляді включає баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух коштів, а також ті примітки та інші звіти і пояснення, які є невід'ємною частиною фінансових звітів. Критеріями оцінки інформації, як правило, є стан­дарти бухгалтерського обліку або інші регулятиви (наприклад договір оренди).

Щодо фінансової звітності визначають:

- чи об'єктивно фінансова звітність характеризує фінансовий стан підприємства, а так

ож чи представлені результати фінансових операцій відповідно до прийнятих бухгалтерських принципів;

- чи узгоджується діяльність підприємства з законами і постановами, які можуть суттєво впливати на фінансову звітність.

Фінансовий контроль найчастіше проводиться незалежними аудиторами.

Перевірки на відповідність. Призначені для виявлення дотримання підприємством тих конкретних правил, регулятивів, законів, пунктів договорів, які впливають на результати операцій чи звіти. Прикладами можуть бути: перевірка сплати податків, аудит розділів фінансових звітів для перевірки дотримання боргових зобов'язань, перевірка використання державних субсидій для виявлення дотримання умов їх надання, вивчення кадрової політики підприємства з метою встановлення дотримання положень закону про рівні можливості пра­цевлаштування.

Практично кожному підприємству визначені види діяльності, контракти, угоди та юри­дичні норми, для перевірки дотримання яких потрібен аудит на відповідність. Перевірки на відповідність вимагають встановлення відповідних критеріїв оцінки фінансової звітності.

За характером визначеності вимог аудит класифікують: на предмет відповідності певним конкретним вимогам чи розпорядженням (повністю визначеним вимогам); на предмет відпо­відності загальній доцільності (повністю не визначеним, абстрактним вимогам).

Виходячи з цього аудит поділяється на аудит відповідності розпорядженням і на аудит відповідності доцільності.

Аудит на відповідність розпорядження відображає процедури аудиторського контролю на предмет дотримання встановлених зовнішніми уповноваженими органами законів та підзаконних актів, розпоряджень, правил і завдань апарату управління чи власників. До цього виду аудиту, наприклад, належить аудиторська експертиза бухгалтерських реєстрів і звітно­сті щодо відповідності встановленим правилам, вимогам чи розпорядженням.

Аудит на відповідність доцільності відображає процедури аудиторського контролю ді­яльності посадових осіб щодо раціональності, розумності, обгрунтованості, корисності. На­приклад, на відповідність доцільності можуть аудіюватись: встановлені норми і нормативи; складені бюджети, бізнес-плани, інвестиційні проекти; політика дивідендів, залучення но­вих фінансових ресурсів, здійснення значних капітальних витрат; облікова політика; карди­нальні перетворення типу злиття чи приєднання; різні операції з цінними паперами (емісія акцій, купівля-продаж та ін.), трастові, страхування, лізингу тощо.

Перевірки на відповідність проводяться як внутрішніми, так і зовнішніми аудиторами. Як­що політика фірми, договір, закон чи правила мають прямий і матеріальний вплив на фінансо­ві звіти підприємства, то перевірка на відповідність, як правило, становить невід'ємну части­ну перевірки фінансового звіту. Наприклад, аудитор перевіряє дотримання підприємством обмежень, передбачених у довгостроковому борговому зобов'язанні, щоб переконатись, що порушення цього обмеження не викличе сплати всього зобов'язання за рішенням боргодавця (що викликало б перенесення боргу в розряд поточної кредиторської заборгованості).

Операційний аудит. Операційний аудит - це перевірка господарської системи, господар­ських операцій, кошторису, методів функціонування господарської системи, цільових про­грам з метою оцінки продуктивності і ефективності.

2. Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, су­б'єктами господарювання, уповноваженими на його проведення. У загальноприйнятій кла­сифікації аудиторів виділяють три групи: незалежні, внутрішні, державні.

Незалежні аудитори перевіряють фінансовий звіт для задоволення потреб клієнта, інвес­торів і кредиторів, інших користувачів. Результатом перевірки є представлення висновку щодо правильності складання фінансових звітів відповідно до прийнятих принципів обліку.

Внутрішні аудитори працюють на тому підприємстві, де проводять аудит. Інститут внут­рішніх аудиторів визначає внутрішній аудит як незалежну оцінку, яка проводиться на самому підприємстві. Завдання внутрішньої аудиторської служби полягає в допомозі працівникам підприємства ефективно виконувати свої посадові обов'язки. Основна функція внутрішніх аудиторів полягає в перевірці структури внутрішнього контролю підприємства та оцінці рів­ня її адекватності і ефективності.

Державні аудитори працюють в організаціях, установах державних чи місцевих державних структур. Коли аудит проводиться в державній установі чи відділі, в якому вони працю­ють, останні діють як внутрішні аудитори, коли ж аудитори перевіряють одержувачів дер­жавних фондів (у тому числі інші державні установи), вони діють як зовнішні аудитори. Більшість аудитів, які проводяться державними аудиторами, - це перевірки економії, ефек­тивності, діяльності та програм, які включають з'ясування стану дотримання відповідних за­конів і правил. Деякі види аудиту, наприклад податковою інспекцією, проводяться виключ­но як перевірки на відповідність, оскільки основним завданням податкової інспекції є нагляд за виконанням податкового законодавства, а одним з основних обов'язків служби є прове­дення аудиту декларацій платників податків на відповідність законам про оподаткування.

3. Значна частина аудиторської діяльності здійснюється з ініціативи господарюючих су­б'єктів, що мають потребу в послугах аудиторів. У зв'язку з цим проводяться тематичні та вибіркові аудиторські перевірки найактуальніших питань підприємницької діяльності, економіко-правовий аналіз засновницьких документів та бізнес-планів, фінансовий аналіз бух­галтерської звітності.

Аудит може також мати місце у випадках, передбачених чинним законодавством (обо­в'язковий аудит). Проведення обов'язкового аудиту включає: перевірки, що здійснюються для підтвердження достовірності та повноти звітності банків, фондів, бірж, компаній, під­приємств, кооперативів, товариств та інших господарюючих суб'єктів незалежно від форми власності та видів діяльності; контролю емітентів цінних паперів; контролю державних під­приємств при здачі в оренду цілісних майнових комплексів, приватизації, корпоратизації та інших змінах форми власності; з'ясування фінансового стану засновників комерційних бан­ків, підприємств з іноземними інвестиціями, акціонерних товариств, холдингових компаній, інвестиційних фондів, довірчих товариств та інших фінансових посередників; порушення питань про визнання господарюючих суб'єктів неплатоспроможними або банкрутами.

Метою запровадження обов'язкового аудиту є забезпечення суспільної контрольованості господарської діяльності. Аудиторські перевірки мають за мету визначення дійсного фінан­сового стану підприємства, а також встановлення правильності відображення фінансових результатів діяльності підприємства з точки зору забезпечення повноти сплати передбаче­них законодавством податків.

Внутрішній аудит виконується службовцями підприємства, яке перевіряється. Статус внутрішнього аудитора передбачає досить широкі повноваження: можливість входити до складу ради директорів, брати участь у вирішенні питань щодо управління підприємством тощо. В ідеалі внутрішній аудит - це один із найважливіших засобів ради директорів і загальних зборів акціонерів, за допомогою якого можна отримати об'єктивну інформацію про ефективність системи менеджменту та управління капіталом. Проте висновки внутріш­нього аудитора про результати перевірки ним фінансової звітності підприємства для зовніш­ніх користувачів не можуть вважатися об'єктивними.

В Україні річний баланс і звітність комерційних банків, фондів, бірж, компаній, підпри­ємств, кооперативів, товариств та інших господарюючих суб'єктів незалежно від форми власності та виду діяльності, звітність яких офіційно оприлюднюється, підлягають обов'яз­ковому аудиту. Винятки становлять установи та організації, що повністю утримуються за ра­хунок державного бюджету і не займаються підприємницькою діяльністю.

Обов'язкова аудиторська перевірка річного балансу і звітності товариств з річним госпо­дарським оборотом менш як 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян проводить­ся один раз на три роки. Господарюючі суб'єкти повинні подати аудиторський висновок та інші документи публічної бухгалтерської звітності до відповідної податкової адміністрації (інспекції) України протягом дев'яти місяців року, що настає за звітним. Подання аудитор­ського висновку до відповідної податкової адміністрації (інспекції) здійснюється не пі­зніше десяти днів після закінчення аудиторської перевірки. У разі неподання або несвоєчас­ного подання аудиторського висновку відповідним податковим адміністраціям (інспекціям) з вини господарюючого суб'єкта до нього застосовуються фінансові санкції та адміністра­тивні штрафи, передбачені законодавчими актами України.

Аудиторські перевірки при здійсненні обов'язкового аудиту проводяться згідно з поряд­ком, встановленим законом про аудит та іншими законами України, які передбачають прове­дення цієї форми аудиту.

 

< Попередня   Наступна >