121

---

Стаття 326. Інвестування інноваційної діяльності

1. Інвестиціями у сфері господарювання визнаються довгострокові вкладення різних видів майна, інтелектуальних цінностей та майнових прав в об'єкти господарської діяль­ності з метою одержання доходу (прибутку) або досягнення іншого соціального ефекту. 2. Формами інвестування інноваційної діяльності є: державне (комунальне) інвестування, що здійснюється органами державної влади або органами місцевого самоврядування за рахунок бюджетних коштів та інших коштів відповідно до закону; комерційне інвестування, що здійснюється суб'єктами господарювання за рахунок власних або позичкових коштів з метою розвитку бази підприємництва; соціальне інвестування, що здійснюється в об'єкти соціальної сфери та інших неви­робничих сфер; іноземне інвестування, що здійснюється іноземними юридичними особами або іно­земцями, а також іншими державами; спільне інвестування, що здійснюється суб'єктами України разом з іноземними юри­дичними особами чи іноземцями. 3. Загальні умови реалізації інвестицій в Україні визначаються законом.

 

1. Інноваційна діяльність може здійснюватися лише за наявності відповідних інвестицій. Законом України «Про інвестиційну діяльність» (ст. 3) інноваційна діяльність визнається од­нією з форм інвестування. Інвестиціям у сфері господарювання притаманні певні особливо­сті: зазвичай вони мають довгостроковий характер; вкладаються, як правило, в об'єкти гос­подарської діяльності; метою інвестування є одержання доходу (прибутку) або досягнення іншого соціального ефекту; інвестиції можуть здійснюватися у формі різних видів майна, ін­телектуальних цінностей та майнових прав.

2. За сукупністю критеріїв (джерела фінансування; суб'єкти інвестування; об'єкти інвес­тування та/або його спрямування - отримання прибутку або досягнення іншого соціального ефекту) виділяють такі форми

інвестування інноваційної діяльності:

державне інвестування (здійснюється органами державної влади за рахунок коштів дер­жавного бюджету та інших коштів відповідно до закону);

комунальне інвестування (здійснюється органами місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету відповідного рівня та інших коштів відповідно до закону);

комерційне інвестування (здійснюється суб'єктами господарювання за рахунок власних або позичкових коштів з метою розвитку бази підприємництва, в тому числі підвищення його рентабельності/прибутковості);

соціальне інвестування (здійснюється в об'єкти соціальної сфери та інших невиробничих сфер і зазвичай безпосередньо не пов'язується з комерціалізацією його результатів);

іноземне інвестування (здійснюється іноземними юридичними особами або іноземними громадянами чи державами; при цьому мета такого інвестування, як правило, пов'язується з отриманням інвесторами певних вигід, у тому числі прибутку);

спільне інвестування (здійснюється суб'єктами України разом з іноземними юридичними особами чи громадянами-іноземцями).

3. Загальні засади інвестування в Україні визначаються законами «Про інвестиційну діяль­ність», «Про режим іноземного інвестування», «Про інноваційну діяльність», «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» [133], «Про спе­ціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків» [449], а по­рядок інвестування - низкою підзаконних нормативно-правових актів, прийнятих у відповід­ності з положеннями цього Кодексу та відповідних законів. Це, зокрема: Указ Президента України «Про деякі питання інноваційного інвестування підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави» [118], постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок створення і функціонування технопарків та інно­ваційних структур інших типів» [214], «Про затвердження Типового договору (контракту) на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку, в спеціальній (віль­ній) економічній зоні» [274], «Про заходи щодо підтримки інноваційно-інвестиційних проек­тів» [289] та ін., а також відомчі нормативні акти.

 

< Попередня   Наступна >