136

---

Стаття 328. Державне регулювання інноваційної діяльності

1. Держава регулює інноваційну діяльність шляхом: визначення інноваційної діяльності як необхідної складової інвестиційної та структурно-галузевої політики; формування і забезпечення реалізації інноваційних програм та цільових проектів; створення економічних, правових та організаційних умов для забезпечення держав­ного регулювання інноваційної діяльності; створення та сприяння розвиткові інфраструктури інноваційної діяльності. 2. Держава здійснює контроль за інноваційною діяльністю суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин, її відповідністю вимогам законодавства і державним інноваційним програмам. Законом можуть бути передбачені галузі або об'єк­ти інноваційної діяльності, в яких обмежується чи забороняється використання іно­земних інвестицій.

 

1. Інноваційна діяльність як суспільно необхідна і водночас така, результати якої можуть бути використані на шкоду суспільним інтересам, підлягає державному регулюванню з по­двійною метою: з одного боку, стимулювати таку діяльність, створити сприятливі умови для її започаткування та здійснення, а, з іншого - попередити можливі зловживання результата­ми такої діяльності, а також її здійснення без дотримання встановлених вимог щодо безпеки (пожежної, екологічної, санітарно-епідеміологічної тощо). У коментованій статті закріплю­ються основні засади державного регулювання інноваційної діяльності (визначення іннова­ційної діяльності як необхідної складової інвестиційної та структурно-галузевої політики; формування і забезпечення реалізації інноваційних програм та цільових проектів; створення економічних, правових та організаційних умов для забезпечення державного регулювання інноваційної діяльності; створення та сприяння розвиткові інфраструктури інноваційної діяльності).

Статтею 6 Закону «Про інноваці

йну діяльність» передбачаються шляхи державного регу­лювання інноваційної діяльності, що доповнюють вищезазначені (надання фінансової під­тримки виконанню інноваційних проектів; стимулювання комерційних банків та інших фі­нансово-кредитних установ, що кредитують виконання інноваційних проектів; встановлен­ня пільгового оподаткування суб'єктів інноваційної діяльності; забезпечення захисту їх прав та інтересів у процесі здійснення такої діяльності).

Законом «Про інноваційну діяльність» визначаються:

мета (створення соціально-економічних, організаційних і правових умов для ефективного відтворення, розвитку й використання науково-технічного потенціалу країни, забезпечення впровадження сучасних екологічно чистих, безпечних, енерго- та ресурсозберігаючих тех­нологій, виробництв та реалізації нових видів конкурентоздатної продукції) і принципи дер­жавної інноваційної політики (ст. 3), серед яких: орієнтація на інноваційний шлях розвитку економіки України та визначення державних пріоритетів такого розвитку; формування нор­мативно-правової бази у сфері інноваційної діяльності; забезпечення взаємодії науки, осві­ти, виробництва, фінансово-кредитної сфери у розвитку інноваційної діяльності; ефективне використання ринкових механізмів для сприяння інноваційній діяльності, підтримка підпри­ємництва у науково-виробничій сфері тощо);

об'єкти інноваційної діяльності (ст. 4): нові знання та інтелектуальні продукти; виробни­че обладнання та процеси; інфраструктура виробництва і підприємництва; організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру і якість виробництва і/або соціальну сферу; сировинні ресур­си, засоби їх видобування і переробки; товарна продукція; механізми формування споживчо­го ринку і збуту товарної продукції;

суб'єкти інноваційної діяльності (ст. 5): фізичні та/або юридичні особи України, фізичні та/або юридичні особи іноземних держав, особи без громадянства, об'єднання цих осіб, які провадять в Україні інноваційну діяльність і/або залучають майнові та інтелектуальні ціннос­ті, вкладаючи власні чи запозичені кошти в реалізацію в Україні інноваційних проектів.

2. Правове забезпечення інноваційної діяльності (як один з принципів державної іннова­ційної політики та напрямів державного регулювання) передбачає встановлення чітких пра­вил її здійснення для суб'єктів та інших учасників такої діяльності, включаючи пов'язані з цим права та обов'язки. Для забезпечення ефективності нормативно-правового регулювання держава у встановленому порядку здійснює контроль за інноваційною діяльністю (щодо її відповідності вимогам законодавства та державним інноваційним програмам).

Зазвичай обсяг прав та обов'язків учасників інноваційної діяльності не залежить від їх на­ціональної приналежності (резиденти чи нерезиденти). Проте з метою захисту національних інтересів законом можуть бути передбачені галузі або об'єкти інноваційної діяльності, в яких обмежується чи забороняється використання іноземних інвестицій (наприклад, це стосується військово-промислового комплексу, а саме тих його підприємств, які здійснюють діяльність, що становить монополію держави та/або містить державну таємницю). В окремих випадках можуть встановлюватися й інші обмеження для іноземних інвесторів. Так, відповідно до статті 29 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» у відповідь на дискриміна­ційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань щодо українських суб'єктів господарювання Україна може застосувати адекватні заходи (в тому числі обмеження) стосовно суб'єктів господарювання цих країн (союзів, угруповань).

 

< Попередня   Наступна >