160

---

Стаття 321. Розрахунки за договором підряду на капітальне будівництво

1. У договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) або спосіб її визначення. 2. Вартість робіт за договором підряду (компенсація витрат підрядника та належна йому винагорода) може визначатися складанням приблизного або твердого коштори­су. Кошторис вважається твердим, якщо договором не передбачено інше. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесені лише за погодженням сторін. 3. У разі виникнення потреби значно перевищити приблизний кошторис підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Якщо підрядник не попередив замовника про перевищення кошторису, він зобов'язаний виконати роботу, не вимага­ючи відшкодування понесених додаткових витрат. 4. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник -його зменшення. У разі істотного зростання після укладення договору вартості мате­ріалів та устаткування, які мали бути надані підрядником, а також послуг, що надавалися йому третіми особами, підрядник має право вимагати збільшення встановленої вартості робіт, а у разі відмови замовника - розірвання договору в установленому порядку. 5. Якщо договором не передбачено попередньої оплати виконаної роботи або окре­мих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підряднику зумовлену договором ціну після остаточної здачі об'єкта будівництва, за умови, що робота виконана належним чи­ном і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. 6. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу, якщо така виплата та розмір авансу передбачені договором. 7. У разі необхідності консервації будівництва з незалежних від сторін обставин за­мовник зобов'язаний оплатити підряднику виконані до консервації роботи та відшкоду­вати йому пов'язані з консервацією витрати.

 

1. Договірна ціна (вартість обумовлених договором ро

біт) може визначатися по-різному: із зазначенням конкретної суми відповідно до складеного кошторису чи способу її визначен­ня (з урахуванням рівня коливання цін на ринку, у тому числі з встановленням граничного рівня перевищення кошторису).

2. Договірна ціна, що включає компенсації витрат підрядника та оплати (винагороди) виконання обумовлених договором робіт, визначається на підставі складеного кошторису (твердого чи орієнтовного/приблизного). Кошторис вважається твердим, якщо сторони в до­говорі не визначили іншого принципу формування договірної ціні. Проте твердий кошторис може бути змінений за погодженням сторін (на практиці це оформляється у формі додатко­вої угоди про зміну договірної ціни). Причини корегування договірної ціни, визначеної на підставі твердого кошторису, можуть бути різними: затримка виконання з вини тієї чи іншої сторони; внесення змін до проектно-кошторисної документації; необхідність виконання до­даткових робіт; подовження строків виконання та ін.

3. У процесі виконання у підрядника може виникнути нагальна потреба у перевищенні кошторису (наприклад, для відновлення знищеної ураганом покрівлі об'єкта, без чого остан­ній може зазнати значної шкоди через несприятливі метеоумови). У такому випадку підряд­ник повинен своєчасно попередити замовника про необхідність проведення додаткових ро­біт, що спричинить значне перевищення кошторису. Виконання підрядником додаткових робіт на об'єкті без попередження замовника про перевищення кошторису не дає йому (під­ряднику) права вимагати відшкодування понесених додаткових витрат за рахунок замовника.

4. Зміна (збільшення чи зменшення) твердого кошторису можлива лише за згодою сторін; жодна з них (ні замовник, ні підрядник) не мають права цього вимагати. Проте в результаті істотного «стрибка» чи «спаду» цін на матеріали, устаткування, послуги, що надавалися тре­тіми особами, одна із сторін договору може опинитися у невигідному становищі. У коменто­ваній статті передбачаються механізми захисту інтересів підрядника, який змушений був оплатити матеріали, устаткування, а також послуги, що надавалися йому в процесі виконання договору третіми особами, за значно вищими, ніж передбачено кошторисом, цінами. Йому надається право вимагати від замовника збільшення встановленої вартості робіт, а у разі отримання негативної відповіді (або відсутності будь-якого реагування) замовника - вимага­ти розірвання договору в установленому порядку.

5. Особливості договору підряду на капітальне будівництво (висока вартість робіт і мате­ріальних ресурсів, що використовуються при виконанні будівельних і пов'язаних з ними ро­біт; значні строки дії договору; оплата виконання після його прийняття в установленому по­рядку) зумовлюють і специфіку фінансування замовником цих робіт. За усталеною прак­тикою в будівництві широко застосовується авансування (в межах 10-20 відсотків вартості робіт) з метою забезпечення підрядника необхідними коштами для початку обумовлених до­говором робіт. Традиційною є також наявність у більшості договорів положень про поетапне виконання (відповідно до затвердженого сторонами графіка) з наступною оплатою прийня­того виконання. Після завершення комплексу обумовлених договором робіт об'єкт прийма­ється в установленому порядку в експлуатацію і здійснюються остаточні розрахунки з під­рядником. Саме подібні рекомендації містяться в Положенні про підрядні контракти в бу­дівництві України, затвердженому науково-технічною радою Міністерства будівництва і архітектури України (протокол від 15 грудня 1993 р. № 9).

Якщо договором не передбачені ні авансування (попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів), ні поетапні виконання та оплата, замовник зобов'язаний сплатити підряд­нику обумовлену договором ціну після прийняття завершеного будівництвом об'єкта в екс­плуатацію в установленому порядку (з відповідною перевіркою дотримання встановлених абз. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про інвестиційну діяльність» [295] вимог, у тому числі щодо якості, міцності, довговічності споруди, її пожежної, санітарно-епідеміологічної та радіацій­ної безпеки).

6. Виплата підряднику авансу на його вимогу може мати місце лише за наявності відповід­них положень у договорі підряду на капітальне будівництво (див. також коментар до ч. 5 цієї статті).

7. Предметом договору підряду на капітальне будівництво можуть бути роботи, пов'язані з його консервацією. Остання може бути викликана різними чинниками: відсутністю коштів у замовника; недоцільністю завершення будівництва (через хибність техніко-економічних обгрунтувань); застосуванням застарілих проектних рішень, що не зможуть забезпечити рентабельності об'єкта; істотним пошкодженням об'єкта в результаті стихійного лиха та з інших не залежних від сторін обставин. Проте, приймаючи рішення про консервацію об'єкта, замовник зобов'язаний оплатити підряднику виконані до консервації роботи та відшко­дувати йому пов'язані з консервацією витрати.

У разі якщо необхідність у консервації об'єкта виникла через винні дії третіх осіб, замов­ник може подати до них позов про відшкодування йому заподіяних збитків.

 

< Попередня   Наступна >