191

---

Стаття 322. Відповідальність за порушення договору підряду на капітальне бу­дівництво

1. За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший по­рядок не встановлено законом. 2. Недоліки, виявлені при прийнятті робіт (об'єкта), підрядник зобов'язаний усунути за свій рахунок у строки, погоджені з замовником. У разі порушення строків усунення недоліків підрядник несе відповідальність, передбачену договором. 3. Позовна давність для вимог, що випливають з неналежної якості робіт за догово­ром підряду на капітальне будівництво, визначається з дня прийняття роботи замовни­ком і становить: один рік- щодо недоліків некапітальних конструкцій, а у разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи -два роки; три роки - щодо недоліків капітальних конструкцій, а у разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи - десять років; тридцять років - щодо відшкодування збитків, завданих замовникові протиправни­ми діями підрядника, які призвели до руйнувань чи аварій. 4. У разі якщо договором підряду або законодавством передбачено надання гарантії якості роботи і недоліки виявлено в межах гарантійного строку, перебіг строку позовної давності починається з дня виявлення недоліків.

 

1. Способом забезпечення належного виконання договору підряду на капітальне будів­ництво, як і будь-якого іншого господарського договору, є загроза настання негативних на­слідків для порушника договірних зобов'язань у формі відповідальності, що зазвичай засто­совується в договірних відносинах, — стягнення залікової неустойки у розмірі, встановле­ному законом та/або догов

ором, та відшкодування збитків у частині, не покритій неустой­кою. При цьому відшкодуванню підлягають не лише прямі збитки (зроблені другою сто­роною витрати, втрата або пошкодження її майна), а також неодержані доходи, якщо інше не встановлено законом.

2. Невиконання підрядником обов'язку усунення за власний рахунок недоліків, виявле­них при прийнятті робіт (об'єкта), в погоджені із замовником строки також тягне для нього (підрядника) відповідальність, передбачену договором. Відсутність у договорі відповідних положень (про форму відповідальності за неусунення підрядником зазначених недоліків) не звільняє його від загрози стягнення на вимогу замовника відшкодування завданих таким невиконанням збитків - відповідно до загального принципу, закріпленого частиною 3 стат­ті 216 ГК.

3. Капітальне будівництво має свою специфіку. Вона полягає у характері самих робіт (їх складність, значний/великий обсяг), властивостях об'єкта будівництва (значна частина його конструкцій після виконання відповідного комплексу робіт стає недоступною для візуально­го огляду; завершена будівництвом споруда зазвичай призначається для тривалих строків експлуатації), складності контролю з боку замовника за виконанням робіт (і відповідно - за дотриманням вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил) то­що. Усе це створює значні можливості для зловживань з боку підрядника, що порушують встановлені вимоги стосовно якості будівництва (будівельних та пов'язаних з ними робіт). Відтак, з метою захисту інтересів замовника частина 3 коментованої статті встановлює спеціальні строки позовної давності для застосування відповідальності (зазвичай у формі відшкодування збитків). При визначенні тривалості цих строків враховується сукупність чинників: тривалість експлуатації об'єкта - капітальна чи некапітальна споруда; характер недоліків і відповідно -можливість чи неможливість їх виявлення за звичайного способу прийняття робіт; ступінь тяжкості наслідків наявності в будівлі/споруді недоліків.

Перебіг строків позовної давності пов'язується з днем прийняття роботи замовником від­повідно до встановленого законом та/або договором порядку, якщо відсутні умови про га­рантійні строки.

4. Порядок визначення строку позовної давності змінюється у разі якщо недоліки виявле­но в межах встановленого законом та/або договором гарантійного строку щодо якості. У цьому випадку перебіг строку позовної давності починається з дня виявлення недоліків.

 

< Попередня   Наступна >