Стаття 295. Агентська діяльність

Розділ VI (ст.258-376) - Глава 31 (ст.295-305)
176

Глава 31 КОМЕРЦІЙНЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО (АГЕНТСЬКІ ВІДНОСИНИ) У СФЕРІ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Стаття 295. Агентська діяльність

1. Комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтере­сах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. 2. Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридич­на особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комер­ційне посередництво. 3. Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені. 4. Комерційний агент не може укладати угоди від імені того, кого він представляє, стосовно себе особисто. 5. Законом можуть бути встановлені обмеження або заборона здійснення комерцій­ного посередництва в окремих галузях господарювання.

 

1. Коментована стаття містить загальні умови здійснення господарської діяльності у сфері комерційного посередництва. Інститут комерційного посередництва є новим, він не має ана­логів у Цивільному кодексі 1963 року. Раніше відносини у цій сфері діяльності реалізовува­лися суб'єктами господарювання із застосуванням норм інститутів комісії чи доручення.

Норми щодо комерційного посередництва відсутні також у Цивільному кодексі 2003 року.

У частині 1 даної статті наводиться визначення комерційного посередництва (агентської діяльності). За змістом викладеного визначення можна встановити основні ознаки такої діяльності:

а) це - підприємницька діяльність;

б) предметом цієї діяльності є надання послуг;

xt-align: justify;">в) послуги надаються виключно суб'єктам господарювання;

г) послуги надаються шляхом посередництва;

г) послуги надаються виключно у господарській діяльності;

д) посередництво здійснюється від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого представляють.

Викладені ознаки дають можливість відмежувати надання послуг з комерційного посе­редництва від суміжних видів діяльності; комісійної діяльності і виконання доручення, а та­кож від інституту представництва. Відносини комерційного посередництва передбачають участь у них особливої категорії підприємців - агентів. Особливістю цих відносин є також те, що агент не заміщує особу суб'єкта, якого він представляє, - комітента (у договорі ко­місії) або довірителя (у договорі доручення).

Відповідно до частини 1 статті 42 ГК підприємництво - це самостійна, ініціативна, систе­матична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарю­вання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержан­ня прибутку.

Не підлягають застосуванню норми щодо визначення агентської діяльності, викладені у деяких нормативно-правових актах, які визначають агентську діяльність іншим чином, ніж це встановлено ГК, а саме:

пунктом 1 Положення про порядок надання індивідуальних ліцензій на використання іно­земної валюти на території України як засобу платежу членами ІАТА та агентами авіапідприємств - членів ІАТА, затвердженого постановою Правління Національного банку Укра­їни від 3 листопада 2000 р. № 435 [196];

пунктом 1 Положення про порядок провадження діяльності страховими посередниками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1996 р. № 1523 [405].

2. Частина 2 коментованої статті не містить визначення поняття комерційного агента, оскільки дана частина не викладається як норма-дефініція. Зміст поняття розкривається че­рез визначення ознак цього суб'єкта: суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа); наявність повноваження, що грунтується на агентському договорі.

Поняття суб'єкта господарювання визначається у частині 1 статті 55 ГК: суб'єктами гос­подарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обо­в'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями у ме­жах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Виходячи з цього не можуть бути комерційними агентами суб'єкти господарювання, що здійснюють виключно некомерційне господарювання (ст. 52 ГК), оскільки останнє не є під­приємництвом.

Поняття агента, яке відповідає ознакам, встановленим у частині 2 статті 295 ГК, визна­чається у деяких нормативно-правових актах:

- відповідно до пункту 1 Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої постановою Правління Національного банку Укра­їни від 12 грудня 2002 р. № 502 [155], агент - юридична особа-резидент, яка уклала агентську угоду з банком (фінансовою установою) згідно із законодавством України про здійснення від імені банку (фінансової установи) та за рахунок коштів банку (фінансової установи) валют­но-обмінних операцій з іноземною валютою через пункти обміну іноземної валюти;

- відповідно до Положення про порядок розміщення, обігу та викупу цінних паперів ін­ституту спільного інвестування, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних папе­рів та фондового ринку від 9 січня 2003 р. № 3 [211], агент з розміщення та викупу цінних паперів ІСІ - торговець цінними паперами, який отримав в установленому порядку ліцензію на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів (діяльності по випуску та обігу цінних паперів) та діє в інтересах емітента на підставі договору з компанією з управлін­ня активами про надання послуг з розміщення та викупу цінних паперів ІСІ.

3. Частина 3 коментованої статті обмежує коло суб'єктів, які можуть бути комерційними агентами, характером посередництва, що не може здійснюватися агентом від свого імені. Тут закон проводить межу між агентською і комісійною діяльністю.

4. Частина 4 даної статті містить обмеження угод, що укладаються комерційним агентом, за суб'єктною ознакою, тобто агент не може укладати угоду від імені суб'єкта, інтереси яко­го представляє, відносно себе, «сам із собою».

Однак ця норма не обмежує комерційного агента щодо укладання угод від імені суб'єкта, якого він представляє, з іншим суб'єктом, інтереси котрого агент одночасно представляє. За­значене підтверджується і нормою частини 3 статті 238 ЦК, відповідно до якої представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва.

5. Частина 5 статті 295 ГК встановлює можливість обмеження або заборони комерційного посередництва за галузевою ознакою, тобто у певних видах господарської діяльності. Такі обмеження можуть бути встановлені лише законом.

Зокрема, комерційне посередництво як підприємницька діяльність не допускається у тих видах діяльності, в яких підприємництво заборонене законом.

Обмеження у здійсненні підприємницької діяльності встановлені статтею 4 Закону Укра­їни «Про підприємництво»:

- діяльність, пов'язана з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, здійснюється відповідно до статті 6 Закону України «Про обіг в Україні нарко­тичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» [341]. Діяльність, пов'яза­на з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин (за винятком психотропних речо­вин, включених до Списку № 2 таблиці III Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю відповідно до за­конодавства України [174]) і прекурсорів, включених до Списку № 1 таблиці IV Переліку, здійснюється підприємствами державної та комунальної форми власності за наявності у них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, якщо інше не передбачено згаданим За­коном. Діяльність, пов'язана з виробництвом, виготовленням, зберіганням, перевезенням, придбанням, відпуском, оптовою реалізацією, імпортом, експортом, знищенням психотроп­них речовин, включених до Списку № 2 таблиці III Переліку, наркотичних (психотропних) лікарських засобів, зазначених у частині 3 статті 5 цього Закону, здійснюється підприємства­ми всіх форм власності, що займаються виробництвом лікарських засобів або психотропних речовин, за наявності у них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності;

- діяльність, пов'язана з виготовленням і реалізацією військової зброї та боєприпасів до неї, видобуванням бурштину, охороною окремих особливо важливих об'єктів права держав­ної власності, перелік яких визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України по­рядку, а також діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних, су­дово-психіатричних експертиз та розробленням, випробуванням, виробництвом і експлуата­цією ракет-носіїв, у тому числі з їх космічними запусками з будь-якою метою, може здійсню­ватися тільки державними підприємствами та організаціями, а проведення ломбардних опе­рацій - також і повними товариствами;

- діяльність, пов'язана з технічним обслуговуванням та експлуатацією первинних мереж (крім місцевих мереж) та супутникових систем телефонного зв'язку в мережах зв'язку за­гального користування (крім супутникових систем телефонного зв'язку в мережах загально­го користування, які мають наземну станцію спряження на території України та створюють­ся або розгортаються за допомогою національних ракет-носіїв або національних космічних апаратів), здійснюється виключно державними підприємствами і об'єднаннями зв'язку;

- діяльність, пов'язана з виробництвом бензинів моторних сумішевих (А-76Ек, А-80Ек, А-92Ек, АІ-93Ек, А-95Ек, А-98Ек) з вмістом не менш як 5 відсотків високооктанових кисне­вмісних добавок - абсолютованого технічного спирту та етил-трет-бутилового ефіру, здійс­нюється нафтопереробними підприємствами, перелік яких визначається Кабінетом Міні­стрів України;

- діяльність, пов'язана з виробництвом зазначених у частині 4 статті 4 Закону «Про під­приємництво» високооктанових кисневмісних добавок, здійснюється державними спирто­вими заводами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Стосовно агентського договору, як й інших договорів, у яких бере участь підприємець, обмеження можливості укладання агентського договору обумовлюються обов'язковим лі­цензуванням відповідного виду діяльності.

Згідно із статтею 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяль­ності» ліцензуванню підлягають деякі види діяльності, що підпадають під ознаки комерцій­ного посередництва: посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном; посеред­ницька діяльність митного брокера та митного перевізника.

 

Наступна >