137

---

Стаття 241. Штраф як адміністративно-господарська санкція

1. Адміністративно-господарський штраф- це грошова сума, що сплачується суб'єк­том господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. 2. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відноси­ни, в яких допущено правопорушення. 3. Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених зако­ном випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, перед­баченими статтею 239 цього Кодексу.

 

1. Одним з видів адміністративно-господарських санкцій, які найчастіше застосовуються у законодавстві, є адміністративно-господарський штраф. Коментована стаття визначає його як грошову суму, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету в разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

2. Закони, що регулюють податкові та інші відносини, визначають перелік порушень, за які із суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення. Так, За­коном України «Про державну податкову службу в Україні» [112] передбачене право орга­нів державної податкової служби застосовувати до юридичних і фізичних осіб - суб'єктів господарювання, які в установлений законом строк не повідомили про відкриття або закрит­тя рахунків у банках, а також до установ банків, що не подали відповідним органам дер­жавної податкової служби в установлений законом строк повідомлень про закриття рахунків платників податків або почали здійснення видаткових операцій за рахунком платника подат­ків до отримання документально підтвердженого повідомлення відповідного органу держав­ної податкової служби про взяття рахунка на облік в органах державної податково

ї служби, штрафні санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 7 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюдже­тами та державними цільовими фондами» [403] передбачено штрафні санкції за порушення податкового законодавства.

Платник податків, що не подав податкову декларацію у строки, визначені законодав­ством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або його затримку.

У разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків, якщо останній не подає у встановлені строки податкову декларацію, до­датково до названого вище штрафу платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсот­ків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки подат­кової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (пп. 17.1.1, 17.1.2 ст. 17 згаданого вище Закону).

Якщо контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання плат­ника податків у разі, коли дані документальних перевірок результатів діяльності платника свідчать про заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявлених у податко­вих деклараціях, такий платник повинен сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від су­ми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для даного податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недопла­та, та закінчуючи податковим періодом, на котрий припадає отримання вказаним платником податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (пп. 17.1.3). А якщо контролюючий орган виявляє арифметичні чи методологічні помилки у поданій платником податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податко­вого зобов'язання, — штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зо­бов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (пп. 17.1.4 ст. 17 згаданого вище Закону).

Коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків (1095 календарних днів від дня узгодження зобов'язання), він повинен сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за остан­нім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - десять від­сотків такої суми; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно — двадцять відсотків;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, - п'ятдесят відсотків узгодженої суми по­даткового зобов'язання.

Органи Антимояопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання суб'єктів господарювання - юридичних осіб, фізичних осіб, груп суб'єктів господарювання за антиконкурентні узгоджені дії, зловживання монопольним (домінуючим) становищем, невико­нання рішення органів Антимонопольного комітету України або їх виконання не у повному обсязі - у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реаліза­ції продукції (робіт, послуг) за останній звітний період, що передував року, в якому накла­дається штраф. V разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять від­сотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку; за узгоджені дії, які можуть бути дозво­лені відповідними органами Антимонспольного комітету, якщо вони здійснені до отримання в установленому порядку такого дозволу, примушення інших суб'єктів господарювання до певних узгоджених дій та участі у концентрації суб'єктів господарювання, неправомірне ви­користання ринкового становища, дискримінацію конкурентів, недотримання умов перепро­дажу часток (акцій, паїв), придбаних у суб'єкта господарювання, порушення положень пого­джених з органами Антимонопольного комітету установчих документів суб'єкта господарю­вання, створеного в результаті концентрації, якщо це призводить до обмеження конкуренції, концентрацію без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету в ра­зі якщо наявність такого дозволу необхідна, невиконання учасниками узгоджених дій, кон­центрації вимог і зобов'язань, якими обумовлено рішення про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію - у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому на­кладається штраф; схиляння інших суб'єктів господарювання до вчинення порушень законо­давства про захист економічної конкуренції чи сприяння вчиненню таких порушень, непо­дання Антимонопольному комітету, його територіальному відділенню в установлені органа­ми комітету, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки інформації або подання її в неповному обсязі чи недостовірної, створення перешкод працівникам Антимонопольного комітету, його територіального відділення у проведенні пе­ревірок, огляду, вилученні чи накладанні арешту на майно, документи, предмети чи інші носії інформації, обмеження в господарській діяльності суб'єкта господарювання у відповідь на те, що він звернувся до Антимонопольного комітету, його територіального відділення із заявою про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, - у розмірі до одного від­сотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладено штраф.

 

< Попередня   Наступна >