Стаття 205. Припинення господарського зобов'язання у разі неможливості виконання
Розділ IV (ст.173-215) - Глава 22 (ст.193-208) |
Стаття 205. Припинення господарського зобов'язання у разі неможливості виконання
1. Господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом. 2. У разі неможливості виконання зобов'язання повністю або частково зобов'язана сторона з метою запобігання невигідним для сторін майновим та іншим наслідкам повинна негайно повідомити про це управнену сторону, яка має вжити необхідних заходів щодо зменшення зазначених наслідків. Таке повідомлення не звільняє зобов'язану сторону від відповідальності за невиконання зобов'язання відповідно до вимог закону. 3. Господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням. 4. У разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Умови, порядок та наслідки оголошення суб'єктів господарювання банкрутами встановлюються цим Кодексом та іншими законами. Ліквідація суб'єкта господарювання - банкрута є підставою припинення зобов'язань за його участі.
1. Неможливість виконання визначається фактичними обставинами і змістом конкретного зобов'язання. Вона, як правило, обумовлена причинами об'єктивного характеру – загибель індивідуально визначеного майна, дія непереборної сили, неможливість вирішення певним чином науково-технічної проблеми тощо. Разом з тим причини неможливості виконання можуть бути й суб'єктивного характеру (наприклад, нераціональне господарювання суб'єкта, що призвело до його банкрутства).
Частина 1 коментованої статті має на увазі неможливість виконання саме з об'єктивних причин, які знаходяться поза межами контролю сторін. Припинення зобов'язання неможл
Якщо неможливість виконання обумовлена обставинами, за які відповідає будь-яка із сторін, то на цю сторону покладаються витрати та інші негативні наслідки неможливості виконання, що виникла. При цьому зобов'язання не припиняється, а трансформується: замість виконання настає реалізація заходів відповідальності, передбачених даним зобов'язанням або законом (відшкодування збитків, застосування штрафних чи інших санкцій).
2. Повідомлення зобов'язаної сторони про неможливість виконання зобов'язання (ч. 2 ст. 205) з метою надання йому у разі необхідності доказу має бути оформлено письмово, за підписом уповноваженої особи. Таке повідомлення подається негайно після виникнення обставин, що обумовлюють неможливість виконання, або після того, як ці обставини стали відомі зобов'язаній стороні. Остання звільняється від відповідальності за невиконання зобов'язання, якщо неможливість виконання обумовлена об'єктивними причинами. При наявності інших причин повідомлення не звільняє зобов'язану сторону від відповідальності за невиконання зобов'язання. Але у цих випадках повідомлення може вплинути на визначення розміру такої відповідальності, особливо тоді, коли управненою стороною після його отримання не вжито необхідних заходів щодо зменшення негативних наслідків.
3. Ліквідація суб'єкта господарювання - сторони у господарському зобов'язанні, за загальним правилом, не припиняє дію цього зобов'язання, оскільки права та обов'язки ліквідованого суб'єкта, обумовлені зобов'язанням, переходять до його правонаступника. Але зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта, якщо правонаступництво за цим зобов'язанням забороняється законом або суперечить змісту зобов'язання.
4. Ліквідація суб'єкта господарювання у порядку банкрутства здійснюється відповідно до глави 23 Кодексу та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» [71]. Така ліквідація суб'єкта не передбачає правонаступництва і є підставою припинення зобов'язань за його участю.
< Попередня Наступна >