213

---

Стаття 185. Особливості укладання господарських договорів на біржах, ярмар­ках та публічних торгах

1. До укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного воле­виявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

 

1. Укладення господарських договорів у конкурентний спосіб (на торгах) відрізняється від загального порядку укладення господарських договорів, передбаченого статтею 181 ГК. Норма аналогічного змісту є у статті 650 ЦК, згідно з якою особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного за­конодавства.

На цей час чинним законодавством України не використовується інтегроване легальне ви­значення торгів як конкурентного способу встановлення договірних відносин. Через це як синоніми вживаються терміни «публічні торги», «аукціон», «конкурс», «тендер» тощо.

У найширшому розумінні торги є способом укладення договорів в умовах конкуренції суб'єктів господарювання, за допомогою якої відбувається встановлення договірних відно­син певного виду між організатором торгів (власником, уповноваженою ним особою, спеціа­лізованою організацією) і тим суб'єктом (переможцем торгів), котрий запропонував най­більш вигідні для організатора торгів умови договору.

Здійснення біржової торгівлі, проведення аукціонів і конкурсів мають специфічні особли­вості, які, з одного боку, обумовлені їх різним правовим регулюванням і діловими звичаями, а з іншого - мають суттєву схожість, що дає можливість об'єднати їх у збірне поняття «торги».

Встановлення договірних відносин відбувається в умовах конкуренції,

причому остання може існувати як між тими суб'єктами, що пропонують до продажу якийсь товар, яким може бути як майно, так і певні права (у разі укладення ф'ючерсних і опціонних контрактів), так і між суб'єктами, котрі бажають придбати цей товар на певних умовах. Слід зазначити, що конкуренція покупців має місце при укладенні договорів як на аукціонах, конкурсах, так і на біржах. Однак, на відміну від аукціонів та конкурсів, у біржовій торгівлі можлива конкурен­ція не тільки покупців, а й продавців.

2. Правова регламентація порядку укладання договорів здійснюється через спеціальні нормативні акти, які регулюють не окремі види господарсько-договірних зобов'язань, а ор­ганізацію та проведення біржової торгівлі, аукціонів і конкурсів.

Аукціони та конкурси - це особливі організаційні заходи, метою яких є укладення догово­рів на найбільш вигідних для продавця умовах.

Аукціон - спосіб публічного, почергового продажу товарів на основі конкурсу покупців; спеціалізований ринок з аукціонного продажу певного різновиду товарів, який функціонує постійно або періодично. Аукціонний продаж може бути примусовим, організованим для ре­алізації майна несправного боржника, та добровільним, що організований самим продавцем чи здійснюється ним через організацію, спеціально на те уповноважену. Найширше аукціон застосовується як спосіб продажу майна з публічних торгів покупцю, котрий запропонує найбільшу ціну.

Шляхом проведення конкурсу можуть укладатися господарські договори різного виду (купівлі-продажу майна у процесі приватизації, закупівлі продукції для державних потреб, оренди майна виробничого призначення, підряду на капітальне будівництво, щодо права ко­ристування надрами тощо).

У чинному законодавстві відсутня єдина класифікація конкурсів, через що в окремих нор­мативно-правових актах використовуються неоднакова термінологія та визначення. Так, од­ним з різновидів конкурсу є відкриті торги (тендери), проведення яких в Україні регулю­ється, зокрема, Положенням про порядок організації та проведення міжнародних конкурсів (тендерів) на укладання контрактів на користування надрами, затвердженим постановою Ка­бінету Міністрів України від 8 червня 1998 р. [390], Положенням про порядок підготовки та проведення відкритих торгів, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 2 липня 1998 р. [199], тощо.

Узагальнюючи положення чинного законодавства, відкриті торги (тендер) можна визна­чити як різновид конкурсу, коли переможцем визнається учасник, який одержав найвищу су­му балів за результатами оцінки його тендерних пропозицій щодо умов договору. Організа­ція та проведення відкритих торгів (тендера) має певні особливості, проте порядок укла­дення договорів за результатами відкритих торгів (тендера) охоплюється загальною модел­лю укладання договорів в умовах конкуренції покупців і тому окремо розглядатися не буде. Різновидами конкурсів є відкриті торги, торги з обмеженою участю та двоступеневі торги, умови застосування яких і порядок проведення регулюються Законом України «Про закупів­лю товарів, робіт і послуг за державні кошти» [141].

Чинне українське законодавство про торги має каузальний характер і розвивається екс­тенсивно, оскільки постійно зростає кількість підзаконних нормативних актів, які регулю­ють проведення аукціонів і конкурсів на укладення договорів різного виду.

До цього законодавства належать, у першу чергу, закони України «Про приватизацію дер­жавного майна» [416], «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу прива­тизацію) [417]», «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» [141], «Про кон­цесії» [311], а також численні нормативно-правові акти виконавчої влади, зокрема, затвер­джені постановами Кабінету Міністрів України Положення про порядок організації та про­ведення аукціонів з продажу природного газу [198], Порядок проведення конкурсів (тенде­рів) з вибору виконавців державного оборонного замовлення [46], Положення про проведен­ня концесійного конкурсу та укладення концесійних договорів на об'єкти права державної і комунальної власності [216], затверджені наказами Фонду державного майна України Поло­ження про застосування способів приватизації майна державних підприємств [182], Порядок проведення конкурсу на право укладання договору оренди державного майна [515], Поло­ження про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій відкритих акціонерних то­вариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації, затверджене наказом Фонду державного майна України, Антимонопольного комітету України, Державної комісії з цін­них паперів та фондового ринку [204] та інші.

Публічні (прилюдні) торги, які проводяться при зверненні стягнення на майно боржника, відбуваються у формі аукціону, що передбачено Положенням про порядок проведення аук­ціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженим постановою Кабіне­ту Міністрів України від 22 грудня 1997 р. Особливість таких торгів полягає у тому, що вони проводяться не з ініціативи власника майна (або уповноваженого ним органу), а лише з під­став, передбачених чинним законодавством (при реалізації заставленого майна - згідно із За­коном України «Про заставу» [145], при виконанні рішення суду (господарського суду) -згідно із Законом України «Про виконавче провадження» [67]).

Умовами дійсності торгів є:

а) належний суб'єктний склад торгів;

б) належний об'єкт торгів. На торгах не може пропонуватися майно, виключене з госпо­дарського обігу або яке не може бути предметом купівлі-продажу у випадках, передбачених законодавством, у тому числі й на аукціоні, конкурсі;

в) дотримання встановленого порядку проведення торгів (конкурсу, аукціону), який ви­значається спеціальними законодавчими актами.

Нормативну основу здійснення біржової торгівлі в Україні складають, у першу чергу, статті 278-282, 360-361 ГК, закони України «Про товарну біржу» [468], «Про цінні папери і фондову біржу» [494], схвалені постановами Верховної Ради України Концепція функціону­вання та розвитку фондового ринку України [310], Концепція розвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції [309]. Окремі норми, що регулюють обіг цінних паперів на фондовій біржі, містяться у законах України «Про приватизацію державного майна», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» [100], «Про Національну депозитар­ну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» [333], «Про оподат­кування прибутку підприємств» [345] та інші.

Важлива роль у регулюванні порядку укладання господарських договорів на біржах від­ведена локальним нормативним актам - статутам бірж, правилам біржової торгівлі, що за­тверджуються біржами, правилам реєстрації біржових угод тощо.

Ярмарок не є різновидом торгів. Оптовий ярмарок організовується на тимчасовій основі у місці, доступному для всіх товаровиробників, підприємств, що займаються оптовою торгівлею (продавців), і покупців, на якому між ними укладаються договори купівлі-продажу (по­ставки) товарів, встановлюються господарські зв'язки. Загальна мета ярмарку - створення належних умов для багатосторонніх контактів продавців і покупців, сприяння розширенню торгівлі, встановленню ділових зв'язків між виробниками і споживачами. Так, Сорочинський ярмарок є загальнонаціональним заходом з широким залученням вітчизняних та іно­земних учасників. Учасники ярмарку - юридичні та фізичні особи, у тому числі нерезиденти, демонструють свої товари, послуги, технології тощо з метою реалізації їх безпосередньо на ярмарку оптовому або роздрібному покупцеві та укладають з ним відповідні договори (п. 1 Положення про Сорочинський ярмарок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 1999 р. [220]).

Отже, за своєю природою як різновид роздрібного і оптового продажу товарів ярмарок не є організаційним заходом, який призначений для укладення договорів у конкурентний спосіб.

 

< Попередня   Наступна >