138

---

Стаття 135. Організаційно-установчі повноваження власника

1. Власник майна має право одноосібно або спільно з іншими власниками на основі належного йому (їм) майна засновувати господарські організації або здійснювати гос­подарську діяльність в інших організаційно-правових формах господарювання, не за­боронених законом, на свій розсуд визначаючи мету і предмет господарської діяль­ності, структуру утвореного ним суб'єкта господарювання, склад і компетенцію його органів управління, порядок використання майна, інші питання управління діяльністю суб'єкта господарювання, а також приймати рішення про припинення господарської діяльності заснованих ним суб'єктів господарювання відповідно до законодавства. 2. Власник має право особисто або через уповноважені ним органи з метою здійс­нення підприємницької діяльності засновувати господарські організації, закріплюючи за ними належне йому майно на праві власності, праві господарського відання, а для здійснення некомерційної господарської діяльності - на праві оперативного управ­ління, визначати мету та предмет діяльності таких організацій, склад і компетенцію їх органів управління, порядок прийняття ними рішень, склад і порядок використання майна, визначати інші умови господарювання у затверджених власником (уповноваже­ним ним органом) установчих документах господарської організації, а також здійснюва­ти безпосередньо або через уповноважені ним органи у межах, встановлених законом, інші управлінські повноваження щодо заснованої організації та припиняти її діяльність відповідно до цього Кодексу та інших законів. 3. Власник має право здійснювати організаційно-установчі повноваження також на основі належних йому корпоративних прав відповідно до цього Кодексу та інших законів. 4. Державні та комунальні підприємства можуть бути об'єднані за рішенням власни­ка (уповноваженого ним органу) у державні (комунальні) господарські об'єднання, пе­редбачені цим Кодексом.

;"> 

1. Одним з основних організаційно-установчих прав власника майна частина 1 коментова­ної статті називає його право засновувати підприємства: одноосібно (унітарні підприємства) або спільно з іншими власниками (корпоративні підприємства) на основі належного йому (їм) майна або здійснювати господарську діяльність в інших формах господарювання, не за­боронених законом.

Підприємства, щодо заснування яких йдеться в частині 1 статті 135 ГК, можуть мати різні види і організаційні форми, встановлені статтею 63 ГК.

Якщо власником є громадянин, він може обрати таку організаційну форму підприємницт­ва, як підприємець без статусу юридичної особи (ч. 1 ст. 128 ГК).

Власник на свій розсуд визначає мету і предмет господарської діяльності утвореного ним суб'єкта господарювання. Метою господарської діяльності є задоволення суспільних і осо­бистих потреб, а предметом - систематичне здійснення виробничої, науково-дослідної, тор­говельної та іншої господарської діяльності (ч. 1 ст. 62 ГК).

Власник на свій розсуд визначає також структуру утвореного ним суб'єкта господарюван­ня (види і назву виробничих структурних підрозділів, а також види і назву функціональних структурних підрозділів апарату управління), склад і компетенцію його органів управління, порядок використання майна, інші питання управління діяльністю суб'єкта господарюван­ня, а також приймає рішення про припинення відповідно до законодавства господарської діяльності заснованих ним суб'єктів господарювання.

2. Засновуючи для здійснення підприємницької діяльності (особисто або через уповнова­жені ним органи) підприємство, власник закріплює за ними належне йому майно на праві господарського відання (для здійснення комерційної господарської діяльності) або на праві оперативного управління (для здійснення некомерційної господарської діяльності). Він ви­значає мету та предмет діяльності такого підприємства, склад і компетенцію його органів управління (власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи), порядок прийняття ними рішень, склад і порядок вико­ристання майна підприємства, встановлює інші умови господарювання у затвердженому ним (уповноваженим ним органом) статуті підприємства, а також здійснює у межах, перед­бачених законом, інші управлінські повноваження щодо заснованого підприємства, та при­пиняє діяльність підприємства відповідно до положень ГК.

3. Власник має право здійснювати організаційно-установчі повноваження також на основі належних йому корпоративних прав відповідно до Кодексу та інших нормативно-правових актів.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» [345] визначає корпоративні права як право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юри­дичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, неза­лежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства або підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, чи в інших ор­ганізаційно-правових формах.

Більш вдалим є визначення поняття «корпоративні права», яке дається в частині 1 стат­ті 167 ГК (див. коментар до ст.167).

4. Державні та комунальні підприємства можуть бути об'єднані за рішенням власника (уповноваженого ним органу) у державні (комунальні) господарські об'єднання. Так, відпо­відно до частини 4 статті 119 ГК державне (комунальне) господарське об'єднання - це об'єд­нання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами за рішенням Ка­бінету Міністрів України або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об'єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування. Особливості правового стано­вища таких об'єднань встановлені положеннями глави 12 ГК. Зокрема, стаття 122 ГК вста­новлює особливості управління державним (комунальним) господарським об'єднанням.

 

< Попередня   Наступна >