Стаття 81. Акціонерні товариства

Розділ II (ст. 55-131) - Глава 9 (ст.79-92)
92

Стаття 81. Акціонерні товариства

1. Акціонерні товариства можуть бути відкритими або закритими. 2. Акції відкритого акціонерного товариства можуть розповсюджуватися шляхом від­критої підписки та купівлі-продажу на біржах. Акціонери відкритого товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства. 3. Акції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом під­писки, купуватися та продаватися на біржі. Акціонери закритого товариства мають пе­реважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства. 4. Для створення акціонерного товариства засновники повинні зробити повідомлен­ня про намір створити акціонерне товариство, здійснити підписку на акції, провести установчі збори і державну реєстрацію акціонерного товариства. 5. Загальна номінальна вартість випущених акцій повинна дорівнювати розміру ста­тутного фонду акціонерного товариства, який не може бути меншим від розміру, визна­ченого законом. 6. Засновники акціонерного товариства укладають між собою договір, який визначає порядок здійснення ними спільної діяльності по створенню акціонерного товариства, відповідальність перед особами, що підписалися на акції, і третіми особами. У випадку, якщо у створенні товариства беруть участь громадяни, договір має бути посвідченим нотаріально. 7. Засновники несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли відповідно до установчого договору. Відкрита підписка на акції при створенні акціонерного товариства організовується засновниками. Засновники в будь-якому випадку зобов'язані бути держателями акцій на суму не менш як двадцять п'ять відсотків статутного фонду і строком не менше двох років. 9. Порядок створення акціонерних товариств, в тому числі проведення установчих зборів, визначається законом. 10. Закрите акціонерне товариство може бути реорганізовано у відкрите

в порядку, передбаченому законом. 11. Особливості створення та діяльності державних акціонерних товариств визна­чаються цим Кодексом, законом про державні підприємства, іншими законами. 12. Інші особливості діяльності акціонерних товариств визначаються цим Кодексом, законом про господарські товариства, іншими законами.

 

1. У цій статті, як і в Законі України «Про господарські товариства» (ст. 25), закріплюєть­ся можливість для засновників вибору виду акціонерного товариства — відкрите чи закрите, а також визначаються основні відмінності між ними.

2. Серед таких відмінностей - порядок розміщення та обігу акцій. Акції відкритого акціо­нерного товариства на етапі заснування товариства та збільшення його статутного фонду розповсюджуються шляхом відкритої підписки, а їх купівля-продаж на вторинному ринку може здійснюватися на фондових біржах. Власники акцій на власний розсуд (без згоди ін­ших акціонерів та товариства) вправі вчиняти щодо них будь-які правочини з дотриманням вимог законодавста (подарувати, продати, обміняти на інші цінності, заповідати тощо).

3. Обіг акцій закритого акціонерного товариства обмежується як на етапі заснування това­риства (акції розподіляються між його засновниками), так і в процесі додаткових емісій (ак­ції розміщуються серед заздалегідь визначеного кола осіб). Крім того, встановлюються об­меження щодо обігу акцій на вторинному ринку шляхом заборони їх купівлі-продажу на фондових біржах, а також надання переважного права акціонерам ЗАТ і самому товариству на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства.

4. Акціонерне товариство будь-якого виду (відкрите чи закрите) належить до інституційних емітентів цінних паперів (акцій), у зв'язку з чим діяльність його засновників та самого товариства підпорядковується вимогам щодо публічності (в тому числі оприлюднення основ­них відомостей про товариство). Відтак на засновників акціонерного товариства покладаєть­ся обов'язок повідомлення про намір створити акціонерне товариство певних параметрів, а також здійснити інші необхідні для цього кроки: провести відповідно до встановлених вимог підписку на акції (розмістити акції між засновникми), скликати установчі збори та здійснити державну реєстрацію товариства.

5. Статутний фонд акціонерного товариства - як гарант його майнової самостійності та можливості забезпечення законних інтересів його кредиторів за рахунок цього майна - пови­нен відповідати певним вимогам: 1) щодо розміру, який не може бути меншим від визначе­ного законодавством як мінімальний; 2) щодо відповідності розміру статутного фонду акціо­нерного товариства загальній номінальній вартості випущених акцій - ці величині мають збігатися.

6. Відносини між засновниками акціонерного товариства набувають правового оформ­лення шляхом укладення між ними договору, який повинен фіксувати: намір зазначених осіб створити акціонерне товариство певних параметрів; порядок здійснення ними спільної ді­яльності по створенню акціонерного товариства та розподіл обов'язків щодо цього між сто­ронами договору; відповідальність засновників перед особами, які підписалися на акції, і третіми особами. Форма договору між засновниками - письмова, а в разі якщо серед заснов­ників є громадяни, договір має бути посвідчений нотаріально.

7. Засновники відповідають за зобов'язаннями, що виникли відповідно до установчого до­говору, всім своїм майном, на яке може бути звернено стягнення, при цьому їх відповідаль­ність є солідарною.

8. 3 метою попередження зловживань з боку засновників під час заснування відкритого ак­ціонерного товариства шляхом проведення відкритої підписки (тобто розміщення акцій серед заздалегідь не визначеного кола осіб) вони не лише зобов'язуються організувати відповідно до вимог закону проведення такої підписки, а й на них покладається обов'язок бути держате­лями акцій на суму, не меншу як двадцять п'ять відсотків статутного фонду, протягом певно­го строку (але не менше двох років), що має підтвердити серйозність їх намірів щодо створен­ня АТ. Проте зазначене положення не підкріплюється встановленням негативних наслідків у разі порушення згаданих обов'язків засновників у формі відповідних санкцій.

9. Порядок створення акціонерних товариств, у тому числі проведення установчих зборів, визначається нормами глави 1 «Акціонерне товариство» розділу II «Окремі види товариств» Закону України «Про господарські товариства» [90].

10. Однією з особливостей акціонерного товариства є можливість його перетворення в пе­редбаченому законом порядку із закритого на відкрите та навпаки. Останнє (перетворення з відкритого на закрите) вимагає застосування спеціальних правових процедур, спрямованих на захист акціонерів, не згідних з подібним рішенням. У разі якщо усі акції опиняються в ру­ках однієї особи, вирішення цього питання залежить від неї.

11. Державні акціонерні товариства, попри їх формальну рівність з іншими суб'єктами господарювання, потребують спеціальної регламентації з огляду на специфіку їх правового становища (засновником і зазвичай єдиним учасником такого товариства є держава в особі уповноваженого органу; створення такого товариства пов'язано з публічними інтересами, якими і мають керуватися посадові особи товариства; виконавчий та контрольні органи то­вариства формуються відповідно до встановленого державою порядку; дивіденди за акціями такого товариства надходять до державного бюджету тощо). Відтак, особливості створення та діяльності державних акціонерних товариств визначаються ГК, іншими законами, у тому числі законом про державні підприємства, прийняття якого передбачається цим Кодексом.

12. Господарський кодекс визначає лише основні засади створення, функціонування та при­пинення господарських товариств, передбачаючи, що решта питань (включаючи особливості діяльності акціонерних товариств у певних сферах економіки, щодо певних видів діяльності та ін.) регулюється Законом України «Про господарські товариства», іншими законами (зокрема «Про цінні папери і фондову біржу» [494], «Про приватизацію державного майна» [416], «Про банки і банківську діяльність» [61], «Про страхування» [459], «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» [333], «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» [297] та ін.).

Примітка. У Цивільному кодексі України види акціонерних товариств взагалі не зга­дуються; при цьому закріплюється єдиний порядок створення акціонерних товариств - шля­хом розподілу акцій між засновниками - ч. 2 ст. 155 ЦК (що передбачається лише для закри­тих акціонерних товариств ст. 29 Закону «Про господарські товариства» та ч. З ст. 81 ГК) і водночас не виключається можливість проведення відкритої підписки на акції за умови пов­ної оплати статутного капіталу товариства (ч. 2 ст. 155 ЦК України). Крім того, в ЦК за­кріплюються основні положення щодо: створення акціонерного товариства — стаття 153, його статуту - стаття 154, статутного капіталу - статті 155-157, обмежень стосовно випуску цінних паперів та виплати дивідендів - стаття 158, органів товариства - статті 159-161; ауди­торської перевірки діяльності акціонерного товариства - стаття 162.

 

< Попередня   Наступна >