Головна Науково-практичні коментарі Господарський кодекс Розділ І (ст.1-54) Глава З (ст.25-41) Стаття 36. Неправомірне збирання, розголошення та використання відомостей, що є комерційною таємницею

Стаття 36. Неправомірне збирання, розголошення та використання відомостей, що є комерційною таємницею

Розділ І (ст. 1-54) - Глава З (ст.25-41)
220

Стаття 36. Неправомірне збирання, розголошення та використання відомостей, що є комерційною таємницею

1. Відомості, пов'язані з виробництвом, технологією, управлінням, фінансовою та ін­шою діяльністю суб'єкта господарювання, що не є державною таємницею, розголошення яких може завдати шкоди інтересам суб'єкта господарювання, можуть бути визнані його комерційною таємницею. Склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, спосіб їх захисту визначаються суб'єктом господарювання відповідно до закону. 2. Неправомірним збиранням відомостей, що становлять комерційну таємницю, вва­жається добування протиправним способом зазначених відомостей, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб'єкту господарювання. 3. Розголошенням комерційної таємниці є ознайомлення іншої особи без згоди осо­би, уповноваженої на те, з відомостями, що відповідно до закону становлять комерцій­ну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені у встановленому порядку або ста­ли відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб'єкту господарювання. 4. Схилянням до розголошення комерційної таємниці є спонукання особи, якій були довірені у встановленому порядку або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків відомості, що відповідно до закону становлять комерційну таємницю, до розкриття цих відомостей, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб'єкту господа­рювання. 5. Неправомірним використанням комерційної таємниці є впровадження у вироб­ництво або врахування під час планування чи здійснення підприємницької діяльності без дозволу уповноваженої на те особи неправомірно здобутих відомостей, що станов­лять відповідно до закону комерційну таємницю. 6. За неправомірне збирання, розголошення або використання відомостей, що є ко­мерційною таємницею, винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

 

1. Комерційна тає

мниця підприємства - це відомості, пов'язані з виробництвом, техно­логічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства, що не є державною таємницею, розголошення (передача, витік) яких може завдати шкоди його інте­ресам. Склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, порядок їх захисту визначається керівником підприємства (ст. ЗО Закону України «Про підприємства в Україні» [382]).

Перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці, визначений у постанові Ка­бінету Міністрів України від 9 серпня 1993 р. [377]. Такими відомостями є: установчі доку­менти, документи, що дозволяють займатись підприємницькою діяльністю та її окремими видами; інформація щодо всіх установлених форм державної звітності; дані, необхідні для перевірки нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів; відомості про чи­сельність і склад працюючих, про їх заробітну плату в цілому і за професіями та посадами, а також про наявність вільних робочих місць; документи про сплату податків та інших обов'язкових платежів; документи про платоспроможність; відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об'єднаннях та інших організаціях, що не займаються підприємницькою діяльністю; відомості, які відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.

2. Слід зауважити, що незаконне отримання комерційної таємниці може відбуватись шляхом її неправомірного збирання. Збирання комерційної таємниці є неправомірним незалежно від його способу. Важливим критерієм щодо визнання способу отримання комерційної таємниці неправомірним, на нашу думку, є наслідки, до яких таке отримання призвело. Зокрема, такими наслідками є заподіяння шкоди суб'єкту господарювання або можливість її заподіяння.

Перелік осіб, які внаслідок виконання свого службового обов'язку мали можливість отри­мати відомості, що становлять комерційну таємницю, є необмеженим. Видається, що до та­ких осіб слід віднести представників правоохоронних органів, органів державної влади, міс­цевого самоврядування та адміністративно-господарського управління і контролю та інших.

3. Виходячи зі змісту частини третьої цієї статті під розголошенням слід розуміти неза­конне ознайомлення з відомостями, що становлять комерційну таємницю, а також створення особою, якій ці відомості стали відомими, умов, сприятливих для ознайомлення з ними сто­ронніх осіб. Коло осіб, які можуть бути ознайомлені з незаконно здобутими відомостями, а також спосіб, в який це ознайомлення відбувається, законодавством не визначені, тобто мо­жуть бути будь-якими. Основним критерієм вчинення правопорушення є настання негатив­них наслідків у вигляді заподіяння шкоди суб'єкту господарювання або можливість настан­ня такої шкоди.

4. Під схилянням до незаконного розголошення комерційної таємниці, на нашу думку, слід розуміти будь-які умисні дії суб'єкта господарювання щодо власника відомостей, які становлять комерційну таємницю. До того ж такі дії мають бути спрямовані на виникнення бажання в іншого суб'єкта господарювання незаконно отримати такі відомості.

5. Виходячи із змісту частини п'ятої даної статті неправомірне використання комерційної таємниці слід вважати способом застосування незаконно отриманих відомостей, що стано­вить, відповідно до законодавства України, склад правопорушення. При цьому неправомір­не використання комерційної таємниці можливо шляхом її впровадження у виробництво суб'єкта господарювання, який незаконно здобув відомості, що становлять комерційну та­ємницю, або шляхом врахування цих відомостей під час планування чи здійснення підпри­ємницької діяльності.

6. Слід зауважити, що за вчинення правопорушення щодо комерційної таємниці можуть бути застосовані міри адміністративної відповідальності за цим Кодексом та згідно з части­ною 3 статті 1643 КпАП України. Зокрема, отримання, використання, розголошення комер­ційної таємниці, а також конфіденційної інформації з метою заподіяння шкоди діловій репу­тації або майну іншого підприємця - тягне за собою накладення штрафу від дев'яти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук