173

---

Стаття 100. Підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу

1. Суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо: 1) заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 цього Кодексу; 2) із заяви і поданих документів вбачається спір про право. 2. Про відмову у прийнятті заяви суддя постановляє ухвалу.

1. Коментована стаття визначає передумови права на подання заяви про видачу судового наказу. Це питання необхідно вирішувати судді перш за всё. Лише після цього суддя повинен вирішувати питання про додержання порядку реалізації цього права (підсудність, дієздатність, додержання вимог закону про реквізити заяви).2. Стаття передбачає дві таких вимоги. По-перше, формальна вимога - належить чи не належить заявлена вимога до переліку вимог, за якими може бути видано судовий наказ. У даному разі суддя перевіряє, чи належить до цивільної юрисдикції у порядку наказного провадження вимога, яка заявляється до суду. По-друге, суддя перевіряє зазначений у заяві предмет розгляду. І якщо предметом розгляду є спір про право цивільне, то такі вимоги; також не належать до цивільної юрисдикції наказного провадження.Як уявляється, у статті необхідно передбачити також обов'язок судді перевіряти наявність правоздатності заявника за вимогою, тобто наявність юридичної заінтересованості.3. У разі недодержання передбачених статтею умов, суддя постановляє ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку(ст. 293 цього Кодексу). Але коментована стаття не регламентує процесуальне оформлення рішення суду про прийняття заяви про видачу наказу до судового розгляду. У зв'язку з тим, що з моментом відкриття провадження у справі пов'язані певні процесуальні та матеріальні наслідки, вважаємо, що відкриття провадження у справі повинно оформлюватися постановлениям ухвали, яка оскарженню не підлягає, тому що не вирішує питання по сут

і, а лише починає провадження з його вирішення. < Попередня   Наступна >