Науково-практичні коментарі Бюджетний кодекс Глава 8 (ст.42-51) Стаття 48. Взяття бюджетних зобов’язаньСтаття 48. Взяття бюджетних зобов’язань
| Бюджетний кодекс - Глава 8 (ст.42-51) |
Стаття 48. Взяття бюджетних зобов’язань
1. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років, узятих на облік органами Державного казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації – після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації – центральним органом виконавчої влади, визначеним Кабінетом Міністрів України.2. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу).За бюджетними програмами, які здійснюються із залученням державою кредитів (позик) від іноземних держав, банків, міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних програм (проектів), термін дії яких завершується у поточному бюджетному періоді, розпорядники бюджетних коштів мають право брати відповідні бюджетні зобов’язання у четвертому кварталі поточного бюджетного періоду понад фактичні надходження таких кредитів (позик) за умови наявності письмової згоди кредитора на оплату цих зобов’язань протягом першого кварталу наступного бюджетного періоду.3. Розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов’язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов’язання та не утворюється бюджетна заборгованість.4. Зобов’язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевище
Прийняття бюджетних зобов'язань і проведення видатків розпорядниками бюджетних коштів допускається тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Порядком обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженим Наказом Державного казначейства України №136 від 9 серпня 2004 р. передбачено, що розпорядники бюджетних коштів мають право брати бюджетні зобов'язання за загальним фондом бюджету в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом, за спеціальним фондом бюджету в межах відповідних фактичних надходжень до цього фонду та бюджетних асигнувань (у розрізі складових спеціального фонду відповідно із зведенням показників спеціального фонду кошторису), встановлених кошторисом, виходячи з потреби виконання пріоритетних заходів поточного бюджетного року і з урахуванням необхідності здійснення платежів для погашення бюджетних зобов'язань минулих періодів. Як випливає з п. 9 ч. 5 ст. 22 Кодексу, суб’єктами взяття зобов’язань, на підставі яких виникають бюджетні зобов’язання, є розпорядники та одержувачі бюджетних коштів. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Одержувач бюджетних коштів бере бюджетні зобов’язання на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі розпорядника бюджетних коштів, до мережі якого він належить (ч. 6 ст. 22 Кодексу).У разі скорочення асигнувань розпорядники бюджетних коштів повинні вживати заходів до ліквідації або скорочення обсягу бюджетних зобов’язань та/або бюджетних фінансових зобов’язань, які перевищують уточнені плани асигнувань загального фонду бюджету, плани спеціального фонду.У разі ж прийняття відповідного рішення щодо тимчасового обмеження асигнувань загального фонду бюджету розпорядники бюджетних коштів повинні забезпечити приведення обсягів зобов’язань у відповідність до тимчасових обмежень асигнувань. Завдання Національної програми інформатизації затверджуються Постановою Верховної Ради України, згідно з якою Кабінет Міністрів України у двомісячний термін подає Верховній Раді України розрахунок обсягів та визначення джерел їх фінансування, у тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України (з розбивкою за роками). До цих завдань належать:1) формування політики та організаційно-правове забезпечення інформатизації;2) формування і розвиток національної інфраструктури інформатизації;3) інформатизація стратегічних напрямів розвитку державності, безпеки та оборони;4) інформатизація процесів соціально-економічного розвитку;5) інформатизація фінансової та грошової системи, державного фінансово-економічного контролю; 6) інформатизація соціальної сфери;7) інформатизація освіти, науки і культури, інше. Державними замовниками Національної програми інформатизації є органи виконавчої, законодавчої та судової влади України.Згідно з ч. 2 ст. 48 Кодексу за бюджетними програмами, які здійснюються із залученням державою кредитів (позик) від іноземних держав, банків, міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних програм (проектів), термін дії яких завершується у поточному бюджетному періоді, розпорядники бюджетних коштів мають право брати відповідні бюджетні зобов'язання у четвертому кварталі поточного бюджетного періоду понад фактичні надходження таких кредитів (позик) за умови наявності письмової згоди кредитора на оплату цих зобов'язань протягом першого кварталу наступного бюджетного періоду. Такі зобов’язання також реєструватимуться як небюджетні, однак дії по їх взяттю не будуть кваліфікуватись як бюджетне правопорушення. Розпорядник (одержувач) бюджетних коштів має також запросити згоду кредитора щодо відкладення виплати за зобов’язанням.Якщо зобов’язання не зареєстроване у Державному казначействі України в Реєстрі бюджетних зобов’язань, воно визнається недійсним. Бюджетна установа в особі її керівника, як розпорядник бюджетних коштів, має привести дане зобов’язання у відповідність до бюджетного законодавства або переглянути свою участь в зобов’язальних відносинах (договір, на підставі якого виникають зобов’язальні відносини, може бути припинений відповідно до ст.ст. 202-206 Цивільного кодексу України або визнаний недійсним відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України) і за можливості вийти з них.В абз. 2 ч.4 ст. 48 Кодексу передбачено, що вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов'язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та Законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов'язань, у судовому порядку. Відповідно до ст. 22 Цивільного Кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно зі ст. 96 Цивільного Кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями за усе належне їй майно; учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов’язання юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов’язання її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом. Відповідно ж до статей 174-176 Цивільного Кодексу України держава, Автономна Республіка Крим та територіальні громади, по-перше, відповідають за своїми зобов’язаннями за своє майно, крім майна, на яке згідно з законом не може бути накладене стягнення; по-друге, вони не відповідають за зобов’язання створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом, і, по-третє, вони не відповідають за зобов’язання один одного.Державне казначейство здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов’язань, розпорядників бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету. У разі, якщо за даними річного звіту про виконання державного та місцевих бюджетів у розпорядника бюджетних коштів є небюджетні зобов'язання (небюджетна кредиторська заборгованість), органи Державного казначейства України надають інформацію щодо наявності небюджетних зобов'язань (небюджетної кредиторської заборгованості) у розрізі розпорядників бюджетних коштів до органів Державної контрольно-ревізійної служби для вжиття заходів згідно з вимогами Бюджетного кодексу та інших відповідних нормативно-правових актів (п. 6 Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженого наказом Державного казначейства України від 09.08.04 р. №136). Але бюджетні зобов’язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв’язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Державним казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
< Попередня Наступна >