7.2. Система органів і установ виконання покарань, підпорядкованих Департаменту, та їх організаційна структура
Судові та правоохоронні органи - Судові та правоохоронні органи України: Навч. пос. |
7.2. Система органів і установ виконання покарань, підпорядкованих Департаменту, та їх організаційна структура
Діюча система органів та установ виконання покарань законодавчо закріплена у ст.11 Кримінально-виконавчого кодексу України.
До органів виконання покарань належать: Державний департамент України з питань виконання покарань, його територіальні органи управління (регіональні управління та відділи), кримінально-виконавча інспекція.
Установами виконання покарань є: арештні доми, кримінально-виконавчі установи, спеціальні виховні установи (виховні колонії).
У свою чергу до кримінально-виконавчих установ належать:
• кримінально-виконавчі установи відкритого типу (виправні центри);
• кримінально-виконавчі установи закритого типу (виправні колонії).
Виправні колонії поділяються на колонії мінімального, середнього і максимального рівня безпеки.
Виправні колонії мінімального рівня безпеки поділяються на колонії:
• з полегшеними умовами тримання;
• із загальними умовами тримання.
Як зазначалося раніше, центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що реалізує єдину державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, є Департамент.
Очолює Департамент голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України. Голова Департаменту має шість заступників і розподіляє між ними обов’язки. Голова здійснює керівництво Департаментом і несе відповідальність перед Президентом України, Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на Департамент завдань і здійснення ним своїх функцій, визначає ступінь відповідальності заступників голови та керівників структурних підрозділів Департаменту.
Для погодженого вирішення питань у межах своїх повноважень, обговорення найважливіших напрямів діяльності в Департаменті утворюється колегія у складі голови, заступників голови за посадою, а також керівників структурних підрозділів Департаменту. До складу колегії можуть входити керівники інших центральних органів виконавчої влади, а також керівники органів і установ виконання пока-рань та підприємств, що належать до сфери управління Департаменту. Членів колегії затверджує та звільняє від виконання обов’язків Кабінет Міністрів України. Рішення колегії проводяться в життя наказами Департаменту.
До структури центрального апарату Департаменту входять:
• Апарат голови Департаменту;
• Управління справами;
• Штаб (на правах управління);
• Управління кадрів;
• Управління охорони, нагляду і безпеки;
• Управління організації оперативної роботи;
• Управління виховної та соціально-психологічної роботи із спецконтингентом;
• Управління інженерного забезпечення;
• Управління працевикористання спецконтингенту та виробництва;
• Фінансове управління;
• Управління економіки та оплати праці;
• Контрольно-ревізійне управління;
• Управління матеріально-технічного забезпечення;
• Управління медичного забезпечення та контролю за санітарно-епідеміологічним станом;
• Відділ внутрішньої безпеки та розслідувань;
• Управління капітального будівництва та ремонтів;
• Відділ організації сільськогосподарського виробництва;
• Управління по керівництву слідчими ізоляторами та тюрмами;
• Управління по контролю за виконанням судових рішень;
• Відділ державного нагляду за охороною праці та навколишнього середовища;
• Управління кримінально-виконавчої інспекції;
• Бухгалтерія;
• Адміністративно-господарче управління;
• Інформаційно-технічний центр;
• Науково-дослідний центр вивчення проблем діяльності та роз-витку кримінально-виконавчої системи;
• Центральна база забезпечення.
Територіальними органами управління Департаменту є управління (відділи) Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Структура і штати регіональних управлінь (відділів), а також положення про них затверджуються Департаментом. Типова структура управління Департаменту в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі розроблена на підставі структури Департаменту і затверджена наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 25 травня 1999 р. № 41.
Управління (відділи) Департаменту в областях здійснюють керівництво підвідомчими їм установами та органами, які безпосередньо виконують кримінальні покарання.
Виправні колонії виконують покарання у виді позбавлення волі на певний строк і довічного позбавлення волі. Засуджені до позбавлення волі відбувають покарання у виправних колоніях:
• мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання — особи, засуджені вперше до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності, та злочини невеликої та середньої тяжкості, а також особи, переведені з колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і колоній середнього рівня безпеки в порядку, передбаченому Кримінально-виконавчим кодексом (КВК) України;
• мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання — чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини невеликої та середньої тяжкості; жінки, засуджені за злочини невеликої та середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі злочини. У виправній колонії цього виду можуть відбувати покарання також засуджені, переведені з виховних колоній у порядку, встановленому ст. 147 КВК України;
• середнього рівня безпеки — жінки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі; жінки, яким покарання у виді довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування або амністії; чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за тяжкі та особливо тяжкі злочини; чоловіки, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі; чоловіки, засуджені за вчинення умисного злочину середньої тяжкості в період відбування покарання у виді позбавлення волі; засуджені, переведені з колоній максимального рівня безпеки в порядку, передбаченому КВК України;
• максимального рівня безпеки — чоловіки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі; чоловіки, яким покарання у виді довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування або амністії; чоловіки, засуджені за умисні особливо тяжкі злочини; чоловіки, засуджені за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі; чоловіки, переведені з колоній середнього рівня безпеки в порядку, передбаченому КВК України.
Розглянемо типову стpуктуpу виправної колонії. Очолює установу начальник, який має, як пpавило, чотирьох заступникiв:
• з нагляду, безпеки, охорони та оперативної роботи — перший заступник;
• із соцiально-психологiчної pоботи зi спецконтингентом;
• з працевикористання спецконтингенту та виробництва;
• з iнтендантського та комунально-побутового забезпечення.
Кожному з заступникiв пiдпоpядкованi певнi вiддiли та служби установи, за pоботу яких вони несуть вiдповiдальнiсть. Безпосеpедньо вiддiлами та службами кеpують їх начальники.
Заступнику начальника установи з нагляду, безпеки, охорони та оперативної роботи пiдпоpядкованi:
• вiддiл нагляду та безпеки;
• відділ охорони;
• опеpативний вiддiл (відділення, група);
• вiддiл (відділення, група) по контролю за виконанням судових рішень;
• медична частина;
• пожежна частина;
• служба чеpгових помiчникiв начальника установи.
Заступнику начальника установи із соцiально-психологiчної pоботи зi спецконтингентом пiдпоpядкованi:
• соцiальна служба (стаpшi iнспектоpи, iнспектоpи, начальники відділень соціально-психологічної служби, старші вихователі, вихователі);
• психологiчна служба.
Заступнику начальника установи з працевикористання спецкон-тингенту та виpобництва пiдпоpядкованi всi виpобничi пiдpоздiли та інженерні служби установи.
Заступник начальника установи з iнтендантського та комунально-побутового забезпечення здiйснює кеpiвництво усiма вiдповiдними службами, якi забезпечують ноpмальну життєдiяльнiсть установи.
Безпосеpедньо начальнику установи пiдпоpядкованi:
• канцелярія (секретаріат);
• головний бухгалтеp установи;
• помiчник начальника установи по pоботi з особовим складом. Виховні колонії виконують покарання у виді позбавлення волі на
певний строк стосовно засуджених неповнолітніх і на види за рівнями безпеки не поділяються.
Арештні доми виконують покарання у виді арешту. В арештних домах тримаються повнолітні особи, а також неповнолітні, яким на момент постановлення вироку виповнилося шістнадцять років і які засуджені за злочини невеликої тяжкості. Тимчасово, до створення арештних домів, особи, засуджені до арешту, відбувають покарання у слідчих ізоляторах Департаменту за місцем засудження. Засуджені відбувають весь строк покарання в одному слідчому ізоляторі в окремих постах або секціях.
Виправні центри виконують покарання у виді обмеження волі стосовно осіб, засуджених за злочини невеликої та середньої тяжкості, а також засуджених, яким цей вид покарання призначено відповідно до ст. 82, 389 Кримінального кодексу України.
Кримінально-виконавча інспекція виконує покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт. Крім цього кримінально-виконавча інспекція здійснює контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, а також звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років. Безпосередній контроль за виконанням вказаних кримінальних покарань та поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням (протягом іспитового строку), здійснюється міськими, міжрайонними та районними відділами (відділеннями) кримінально-виконавчої інспекції. В управліннях (відділах) Департаменту в АРК, областях, містах Києві та Севастополі створюються і функціонують відділи (відділення) кримінально-виконавчої інспекції, які здійснюють контроль за організацією та станом роботи підлеглих підрозділів кримінально-виконавчих інспекцій та надають їм практичну та методичну допомогу.
Контрольні питання
1. Коли створено Державний департамент України з питань виконання покарань?
2. Якими факторами зумовлена необхідність створення Державного департаменту України з питань виконання покарань?
3. Які основні завдання покладено на Державний департамент України з питань виконання покарань?
4. Охарактеризуйте основні функції Державного департаменту України з питань виконання покарань.
5. Перелічіть основні підрозділи центрального апарату Державного департаменту України з питань виконання покарань.
6. Розкрийте типову структуру виправної колонії.
7. Виконання яких видів кримінальних покарань покладено на органи Державного департаменту України з питань виконання покарань?
< Попередня | Наступна > |
---|