Головна Підручники Судові та провоохоронні органи Судові та правоохоронні органи України: Навч. пос. 8.2. Обов’язки і права підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність

8.2. Обов’язки і права підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність

Судові та правоохоронні органи - Судові та правоохоронні органи України: Навч. пос.

8.2. Обов’язки і права підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність


Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, зобов’язані:

• у межах своїх повноважень відповідно до законів, що становлять правову базу оперативно-розшукової діяльності, вживати необхідних оперативно-розшукових заходів попередження, своєчасного виявлення, припинення і розкриття злочинів, викриття причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів, здійснювати профілактику правопорушень;

• виконувати письмові доручення слідчого, вказівки прокурора та ухвали суду і запити повноважних державних органів, установ та організацій про здійснення оперативно-розшукових заходів;

• виконувати запити відповідних міжнародних правоохоронних організацій та правоохоронних органів інших держав на підставі договорів і угод;

• інформувати відповідні державні органи про відомі їм факти та дані, що свідчать про загрозу безпеці суспільства і держави, а також про порушення законодавства, пов’язані зі службовою діяльністю посадових осіб;

• взаємодіяти між собою та іншими правоохоронними органами з метою швидкого і повного розкриття злочинів та викриття винних;

• забезпечувати із залученням інших підрозділів безпеку працівників суду і правоохоронних органів, осіб, які подають допомогу, сприяють оперативно-розшуковій діяльності, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів цих осіб.

Оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності надається право:

• опитувати осіб за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу;

• здійснювати контрольну та оперативну закупівлю і постачання товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь (порядок здійснення оперативної закупівлі та контрольованого постачання визначається нормативними актами МВС України, податкової міліції, Служби безпеки України, погодженими з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України);

• порушувати в установленому законом порядку питання про виконання перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, і брати участь у цих перевірках;

• витребовувати, збирати і вивчати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів;

• виконувати операції із захоплення злочинців, припинення злочинів, розвідувально-підривної діяльності спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб;

• відвідувати жилі та інші приміщення за згодою їх власників або мешканців для з’ясування обставин вчиненого злочину або такого, що готується, а також збирати відомості про протиправну діяльність підозрюваних або осіб, щодо яких здійснюється перевірка;

• негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину, або одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення оперативного працівника у приміщення, транспортні засоби, на земельні ділянки;

• здійснювати проникнення у злочинну групу негласного працівника оперативного підрозділу або особи, яка співробітничає з останнім, із збереженням у таємниці достовірних даних щодо їх особистості (про необхідність такого проникнення приймається постанова, яка затверджується начальником відповідного органу);

• знімати інформацію з каналів зв’язку, застосовувати інші технічні засоби отримання інформації;

• контролювати шляхом відбору за окремими ознаками телеграфно-поштові відправлення;

• здійснювати візуальне спостереження у громадських місцях із застосуванням фото-, кіно- і відеозйомки, оптичних та радіоприладів, інших технічних засобів;

• мати гласних і негласних штатних та позаштатних працівників;

• встановлювати конфіденційне співробітництво з особами на засадах добровільності;

• отримувати від юридичних та фізичних осіб безкоштовно або за винагороду інформацію про злочини, які готуються або вчинені, і загрозу безпеці суспільства й держави;

• використовувати за згодою адміністрації службові приміщення, транспортні засоби та інше майно підприємств, установ, організацій, а також за згодою осіб — житло, інші приміщення, транспортні засоби і майно, які їм належать;

• створювати з метою конспірації підприємства, організації, використовувати документи, які зашифровують особу чи відомчу належність працівників, приміщень і транспортних засобів оперативних підрозділів;

• створювати і застосовувати автоматизовані інформаційні системи;

• застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю на підставах і в порядку, встановлених законами про міліцію, Службу безпеки, Прикордонні війська, державну охорону органів державної влади України та посадових осіб.

Негласне проникнення у житло чи в інше володіння особи, зняття інформації з каналів зв’язку, контроль за листуванням, телефонними розмовами, телеграфною та іншою кореспонденцією, застосування інших технічних засобів одержання інформації здійснюються за рішенням суду, прийнятим за поданням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника. Про отримання такого дозволу суду або про відмову в ньому зазначені особи повідомляють прокурору протягом доби. Такі заходи вживаються виключно з метою запобігання злочинові чи з’ясування істини при розслідуванні кримінальної справи, якщо іншим способом одержати інформацію неможливо. За результатами здійснення зазначених оперативно-розшукових заходів складається протокол з відповідними додатками, який підлягає використанню як джерело доказів у кримінальному судочинстві.

Виключно з метою отримання розвідувальної інформації для забезпечення зовнішньої безпеки України, запобігання і припинення розвідувально-підривних посягань спеціальних служб іноземних держав та іноземних організацій зазначені заходи можуть здійснюватись у порядку, узгодженому з Генеральним прокурором України та Головою Верховного Суду України.

 

Додати коментар