Радник

---

Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо:

електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису;

під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису;

особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікат і.

Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.»

Стаття 3 Закону є наріжним каменем застосування електронного цифрового підпису в електронному документообігу, через те, що визначає правовий статус не лише електронного цифрового підпису, але й електронних документів в цілому, обов’язковим реквізитом яких є ЕЦП (стаття 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

ЕЦП прирівнюється до власноручного підпису (печатки) тільки у випадку виконання всіх трьох умов. Дві з трьох умов вимагають використання посиленого сертифікату, який є українським ноу-хау і не визначений міжнародним та Європейським законодавством (Директивою ЄС 1999/93/ЄС [7] або Модельним законом ООН про електронні підписи), якими визначається удосконалений електронний підпис та кваліфікований сертифікат, і які є міжнародними умовами визнання цифрового підпису еквівалентним власноручному та вимоги до яких дещо інші [24]. Параметри для посиленого сертифіката не відображені у стандартах Х.5091 і однозначний зв'язок між посиленим та кваліфікованим сертифікатом ключа законодавцем не встановлений.

Законодавство ЄС на відміну від українського під електронним підписом розуміє не тільки ідентифікацію автора, а і достовірність/цілісніст ь самих підписаних даних. Поняття «електронного цифрового підпису» у Законі України є більш слабким ніж визначення «удосконалений електронний підпис» Дире

ктиви ЄС, який визнається еквівалентним власноручному, оскільки для ЕЦП відсутня ключова вимога щодо забезпечення можливості автору підпису утримувати під своїм повним контролем засіб створення підпису (особистий ключ підпису). Крім того, обов’язкові вимоги до «безпечного механізму створення підпису» Директиви ЄС відрізняються від вимоги до «надійного засобу електронного цифрового підпису», регламентованою Законом України, як об’єкту, який має сертифікат відповідності виключно українського походження.

В той же час Закон вказує норму, згідно з якою електронний цифровий підпис, як вид електронного підпису, не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Важливою гарантією реалізації цивільних прав учасниками правовідносин є презумпція правомірності правочину, яка полягає у припущенні, що особа, вчиняючи правочин, діє правомірно. Як зазначено у ст.204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Своїм підґрунтям встановлення презумпції правомірності правочину має визначальний принцип приватного права: "Дозволено усе, що прямо не заборонено законом", а також такі засади цивільного права, як свобода договору (правочину); свобода підприємницької діяльності, не забороненої законом; справедливість, добросовісність та розумність цивільного законодавства. Згідно з цими засадами припускається, що суб'єкт цивільного права, реалізуючи право свободи правочину, може вчиняти з метою створення, зміни, припинення цивільних прав і обов'язків тощо будь-які правомірні дії. При цьому не вимагається прямої вказівки на правомірність дій у акті цивільного законодавства: достатньо, що закон не визначає ці дії, як заборонені.

Спростування презумпції правомірності правочину можливе у разі:

1) визнання неправомірності правочину прямим приписом закону. В цьому разі правочин неправомірний і не створює правових наслідків. Він є недійсним вже з моменту вчинення, оскільки припис закону забороняє такі дії на сьогоднішній день і на майбутнє. Такий правочин є нікчемним і спеціального визнання його недійсним у судовому порядку не вимагається. Нікчемним є, наприклад, правочин, укладений з порушенням вимоги про обов'язкову нотаріальну форму (ст.219 ЦК);

2) визнання неправомірності правочину судом. У цьому разі презумпція правомірності правочину існує в момент укладення правочину, оскільки він не порушує конкретної норми закону (або у момент укладення правочину порушення закону залишається прихованим, невідомим іншим особам). Проте його правомірність може бути оскаржена однією із сторін або іншою заінтересованою особою, а відтак правочин може бути визнаний судом недійсним.

Виходячи з того, що Цивільний кодекс України має переважне значення в трактуванні норм законодавства України перед Законом України «Про електронний цифровий підпис»,

вимога Закону щодо використання лише посиленого сертифікату в якості аналога власноручного підпису йде в супереч справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства - основним засадам цивільних прав громадян України.(див. коментар до ст.5 Закону про ЕЦП нижче)

< Попередня   Наступна >