Радник

Одним з ефективних та популярних засобів розповсюдження реклами (рекламних засобів) є реклама у друкованих засобах масової інформації (газетах, журналах тощо).

Питання регулювання сфери друкованих засобів масової інформації регламентуються, серед іншого, положеннями Закону України “Про пресу”. Проте, спеціальним нормативним актом щодо рекламних відносин, пов’язаних з друкованими засобами масової інформації є Закон “Про рекламу”, а тому норми останнього мають вищу порівняно із згаданим Законом “Про пресу” юридичну силу.

На сьогодні не існує спеціалізованого органу державної влади, до компетенції якого входило б здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу у сфері друкованих засобів масової інформації. В межах повноважень, передбачених статтею 26 Закону, контроль за дотриманням законодавства про рекламу такими засобами масової інформації здійснюють органи з питань захисту прав споживачів, а також органи Антимонопольного комітету України.

Обсяг реклами у друкованих засобах масової інформації визначається ними самостійно. Друковані засоби масової інформації, що розповсюджуються за передплатою, зобов'язані в умовах передплати зазначати кількість реклами в загальному обсязі видання.

На відміну від реклами на телебаченні та радіо, обсяг рекламної інформації в пресі (друкованих засобах масової інформації) не обмежується законодавчо. При цьому, у випадку розповсюдження таких засобів масової інформації за передплатою, потенційні читачі, яким пропонується передплатити такий засіб масової інформації, мають бути ознайомлені з кількістю реклами в загальному обсязі видання. Це означає, що в умовах передплати мають бути вказані максимальні обсяги видання, які можуть бути заповненні рекламною інформацією. Видання не має права збільшувати кількість реклами впродовж періоду, на який здійснено передплату.