465

---

Стаття 288. Встановлення опіки, піклування над дитиною, яка є громадянином України, але проживає за межами України, а також над дитиною, яка є іноземцем, але проживає в Україні. Визнання опіки, піклування, встановлених за межами України

1. Опіка, піклування над дитиною, яка є громадянином України, але проживає за її межами, а також над дитиною, яка є іноземцем, але проживає в Україні, встановлюється за законом України. 2. Опіка, піклування, встановлені за законом іноземної держа­ви над дитиною, яка є громадянином України, але проживає за її межами, є дійсними в Україні у разі відсутності заперечень кон­сульської установи або дипломатичного представництва України. 3. Опіка, піклування, встановлені над дитиною, яка є інозем­цем, за межами України за законами іншої держави, є дійсними в Україні.

Відповідно до ч. 1 статті, що коментується, органи опіки та піклування України мають право у випадках, передбачених за­коном (див. коментар до ст. 243), встановлювати опіку, піклу­вання над дитиною, яка є громадянином України, але прожи­ває за її межами, згідно з правилами, закріпленими у главі 19 СК, і Правилами опіки та піклування.

Положення ч. 1 коментованої статті про встановлення опі­ки, піклування над дитиною, яка є іноземцем, але проживає в Україні, відповідає ст. 275 СК.

У зазначеній статті встановлені правила, згідно з якими іно­земці та особи без громадянства мають в Україні такі ж права й обов'язки у сімейних відносинах, як і громадяни України, якщо інше не передбачене законом. Тому встановлення опіки, піклу­вання над дитиною, яка є іноземцем, але проживає в Україні, здійснюється за правилами, викладеними у ч. 1 цієї статті.

Наявність закріпленого у ч. 2 статті, що коментується, пра­вила обумовлена тим, що у деяких випадках компетентні орга­ни іноземних держав можуть не визнават

и опіку та піклування, встановлені органами опіки та піклування України, а отже, призначений цими органами опікун, піклувальник може бути позбавлений можливості захищати за межами України права й інтереси свого підопічного. Консульським установам і дипло­матичним представництвам України закон не надає права са­мостійно встановлювати опіку, піклування над громадянами нашої держави, які проживають за її межами. Згідно з ч. 1 ст. 32 Консульського статуту України обов'язком консула є лише вжиття заходів щодо встановлення опіки, піклування над не­повнолітніми, недієздатними або обмеженими у дієздатності громадянами України, які проживають на території відповідно­го консульського округу.

У зв'язку з цим ч. 2 коментованої статті визнає дійсними опіку і піклування, встановлені за законами іноземної держави над дітьми, які є громадянами України, але проживають за її межами. Охорона інтересів дітей — громадян України, які про­живають за межами нашої держави, покладена на консульські установи або дипломатичні представництва України, які зо­бов'язані вживати заходів для встановлення над дітьми опіки, піклування. Вони мають право заперечувати як проти встанов­лення опіки, піклування над конкретною дитиною, так і проти призначення певної особи опікуном, піклувальником.

Внаслідок цього відповідно до ч. 2 статті, що коментується, обов'язковою умовою визнання в Україні дійсними опіки та піклування, встановлених за законом іноземної держави над дитиною — громадянином України, є відсутність заперечень проти цього з боку консульської установи або дипломатичного представництва нашої держави.

Відповідно опікун, піклувальник, проти призначення якого заперечували консульська установа або дипломатичне пред­ставництво України, не буде правомочний вчиняти на її тери­торії будь-які дії, спрямовані на захист прав та інтересів підо­пічних.

Якщо опіка або піклування встановлюється над дитиною, яка є іноземним громадянином, за межами України за зако­ном іншої держави, вони визнаються дійсними в Україні. За цих умов опікун, піклувальник вправі вчиняти на території на­шої держави усі необхідні для захисту прав та інтересів підо­пічних дії.

 

< Попередня   Наступна >