Головна Науково-практичні коментарі Сімейний кодекс Розділ IV (ст.207-256) Стаття 239. Правові наслідки скасування усиновлення

Стаття 239. Правові наслідки скасування усиновлення

Сімейний кодек - Розділ IV (ст.207-256)
125

Стаття 239. Правові наслідки скасування усиновлення

1. У разі скасування усиновлення припиняються на майбутнє права та обов'язки, що виникли у зв'язку з усиновленням між ди­тиною та усиновлювачем і його родичами. 2. У разі скасування усиновлення відновлюються права та обов'язки між дитиною та її батьками, іншими родичами за поход­женням. 3. У разі скасування усиновлення дитина передається за ба­жанням батьків або інших родичів їм, а якщо це неможливо, — во­на передається на опікування органові опіки та піклування. 4. У разі скасування усиновлення з підстави, зазначеної у пункті 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, якщо дитина не пере­дається батькам, за нею зберігається право на проживання у жит­ловому приміщенні, в якому вона проживала після усиновлення. 5. У разі скасування усиновлення дитина має право на збере­ження прізвища, імені та по батькові, які вона одержала у зв'язку з усиновленням. За бажанням дитини їй присвоюється прізвище, ім'я, по батькові, які вона мала до усиновлення. 6. У разі скасування усиновлення з підстави, зазначеної у пун­кті 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, якщо дитина не передається батькам, суд може постановити рішення про стягнен­ня аліментів на дитину з особи, яка була її усиновлювачем, за умо­ви, що останній може надавати матеріальну допомогу.

У коментованій статті передбачені правові наслідки скасу­вання усиновлення. За загальним правилом усиновлення при­пиняється з моменту набрання чинності відповідним рішенням суду. З цього моменту усі права та обов'язки, що виникли у зв'язку з усиновленням між дитиною та усиновлювачем і його родичами, вважаються припиненими на майбутнє. І з цього ж часу відновлюються усі права та обов'язки між дитиною та її батьками, іншими родичами за походженням. Батьки знову на­бувають обов'язку виховувати й утримувати дитину і усіх прав, що випливають з їх споріднення з нею.

У разі ск

асування усиновлення дитина може бути передана за бажанням батьків або інших її родичів їм. Однак це може бу­ти здійснене не в усіх випадках. Зокрема, якщо батьки або ін­ші родичі дитини невідомі, оголошені померлими, визнані су­дом недієздатними чи обмежені у дієздатності, позбавлені бать­ківських прав, а також у деяких інших випадках суд визнає, що таке передання суперечитиме інтересам дитини.

У зв'язку з викладеним, як і при вирішенні питання про виз­нання усиновлення недійсним, суд має встановити, що краще — передати дитину батькам або іншим її родичам чи органові опі­ки та піклування (див. коментар до ст. 237). Закріплення у ко­ментованій статті правила, згідно з яким у разі скасування уси­новлення за рішенням суду через те, що воно суперечить інте­ресам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання, а також у разі, якщо дитина не передається батькам, за нею зберігається право на проживання у житловому приміщенні, в якому вона проживала після усиновлення, спрямоване на реалізацію зак­ріпленого у ст. 47 Конституції права громадян на житло.

Важливим правовим наслідком скасування усиновлення є право усиновленої дитини на поновлення актового запису про її народження у тому разі, якщо вона не бажає надалі іменува­тися прізвищем, ім'ям та по батькові, одержаними нею у зв'яз­ку з усиновленням.

Згідно з п. 2.12 Положення про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану і на підставі рішення суду про скасування усиновлення вносить­ся виправлення до актового запису про народження усиновле­ної дитини і поновлюються відомості, записані до її усиновлен­ня, про що має бути зазначено у рішенні суду.

Тому після набрання чинності рішенням суду про скасуван­ня усиновлення суд у місячний строк має надсилати його ко­пію органу РАЦСу за місцем реєстрації народження дитини.

Як вже зазначалося, при скасуванні усиновлення права та обов'язки, що виникли у зв'язку з ним між усиновленою осо­бою та усиновлювачем і його родичами, припиняються на май­бутнє. Однак із цього загального положення законом передба­чений один дуже важливий виняток, який полягає у тому, що аліментний обов'язок колишнього усиновлювача не підлягає безумовному припиненню. Обов'язок колишнього усиновлюва­ча утримувати дитину, усиновлення якої скасоване судом, оскільки воно суперечило інтересам дитини, не забезпечувало їй сімейного виховання, і яка за бажанням батьків була передана їм, не повинен зберігатися. Суд у такому разі не має права зо­бов'язувати колишнього усиновлювача сплачувати кошти на ут­римання зазначеної дитини, оскільки її батьки повинні викону­вати свої батьківські обов'язки, у тому числі й обов'язок, пов'язаний з утриманням дитини.

У разі ж скасування усиновлення з підстави, зазначеної у п. 1 ч. 1 ст. 238 СК, і якщо дитина не передається батькам, суд мо­же постановити рішення про стягнення аліментів на неї з осо­би, яка була її усиновлювачем, але лише за умови, що останній може надавати матеріальну допомогу.

Стягнення аліментів на дитину у такому разі має провадитись судом за правилами, встановленими для стягнення аліментів з осіб, у сім'ї яких вона виховувалась (див. коментар до ст. 269).

 

< Попередня   Наступна >