152

---

Стаття 247. Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування

1. Дитина, над якою встановлено опіку або піклування, має право: 1) на проживання в сім'ї опікуна або піклувальника, на піклу­вання з його боку; 2) на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, ви­ховання і на повагу до її людської гідності; 3) на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування. У разі відсут­ності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону; 4) на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника. 2. Встановлення опіки та піклування не припиняє права дити­ни на аліменти, пенсії, інші соціальні виплати, а також на відшко­дування шкоди у зв'язку з втратою годувальника.

Стаття, що коментується, визначає права дитини, над якою встановлено опіку або піклування. Цим правам відповідають обов'язки опікунів, піклувальників. Дитина, над якою встанов­лено опіку чи піклування, має право проживати в сім'ї опікуна, піклувальника. Опікун, піклувальник, як правило, повинен проживати разом з підопічним (п. 4.3 Правил опіки та піклу­вання). Як випливає зі змісту цього пункту, опікун, піклуваль­ник може проживати на житловій площі підопічного. Як вже зазначалося, під опікою та піклуванням треба розуміти систему способів, спрямованих на забезпечення діяльності опікунів, піклувальників, пов'язаної з вихованням малолітніх і неповно­літніх дітей, захистом їх прав і законних інтересів. Тому дити­на, над якою встановлено опіку або піклування, має право на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, вихован­ня і на повагу до її людської гідності, а також на захист від зловживань з боку опікуна, піклувальника.

Права дитини, над якою встановлено опіку чи піклування, аналогічні правам дітей, пов'язаним з їх вихованням, яким від­повідають обов'язки батьків (статті 150 і 151 СК). Однак права та обов'язки

опікунів і піклувальників щодо дитини, як вже заз­началося, мають вужчий характер порівняно з правами батьків щодо виховання дитини.

Органи опіки та піклування, як вже зазначалося, зобов'язані здійснювати регулярний контроль за виконанням опікунами та піклувальниками їх обов'язків. Дитина, як вже зазначалося, має право на захист від зловживань з боку опікуна чи піклувальни­ка. Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦК дії опікуна можуть бути оскар­жені заінтересованою особою, в тому числі родичами підопіч­ного, до органу опіки та піклування або до суду. Уявляється, що це положення має поширюватись й на піклувальника. Зазначе­не право відповідає ст. 55, яка передбачає право громадян на судовий захист, і ст. 124 Конституції, згідно з якою юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у на­шій державі.

Рішення органів опіки та піклування можуть бути оскарже­ні до відповідного органу, якому підпорядкований орган опіки та піклування, або до суду. Як вже зазначалося, зазначені рі­шення відповідно до статей 55 і 124 Конституції можуть бути оскаржені безпосередньо до суду. Однак це не виключає мож­ливості оскарження заінтересованими особами рішень органів опіки та піклування до вищестоящого органу (ч. 2 ст. 79 ЦК; ст. 248-4 ЦПК; пункти 1, 4 і 8 постанови Пленуму Верховного Су­ду України від 3 грудня 1997 р. № 13 "Про практику розгляду судами справ за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність орга­нів державної влади, органів місцевого самоврядування, юри­дичних, посадових і службових осіб у сфері управлінської діяльності, які порушують права та свободи громадян"). Нині вище­стоящими органами, яким підпорядковані органи опіки та пік­лування, є обласні, Київська та Севастопольська міські держав­ні адміністрації та виконавчі комітети вищестоящих рад (ст. 130 КпШС). Це ж випливає з пунктів 1.3 та 1.4 Правил опіки та піклування.

Дитина, над якою встановлено опіку або піклування, має та­кож право на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки чи піклування. У разі відсутності житла така дитина має право на його одержання згідно з законом.

Обов'язки опікунів та піклувальників піклуватися про дити­ну, над якою встановлено опіку чи піклування, забезпечувати їй умови для всебічного розвитку, освіти треба відрізняти від ана­логічних обов'язків усиновлювачів щодо неповнолітніх усинов­лених дітей. На опікунів та піклувальників, на відміну від уси­новлювачів, не покладено обов'язку щодо утримання підопіч­них. На утримання підопічного витрачаються його пенсія, алі­менти, інші доходи від майна підопічного (ч. З ст. 72 ЦК). При встановленні опіки або піклування над дитиною, на відміну від її усиновлення, не припиняються особисті немайнові та майно­ві права й обов'язки між нею, її батьками та іншими родичами за походженням. Тому встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на аліменти, пенсії, інші соціальні вип­лати, а також на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою го­дувальника.

 

< Попередня   Наступна >