150

---

Стаття 249. Права та обов'язки опікуна, піклувальника що­до дитини

1. Опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклу­ватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, за­безпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти. Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування. 2. Опікун, піклувальник має право вимагати повернення дити­ни від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду. 3. Опікун, піклувальник не має права перешкоджати спілкуван­ню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випад­ків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини. 4. Цивільні права та обов'язки опікуна, піклувальника встанов­люються Цивільним кодексом України. 5. Обов'язки з опіки та піклування щодо дитини виконуються опікуном та піклувальником безоплатно.

Як вже зазначалось, під опікою та піклуванням треба розу­міти систему способів, спрямованих на забезпечення діяльнос­ті опікунів та піклувальників, пов'язаної з вихованням малоліт­ніх і неповнолітніх дітей, а також захистом їх прав та законних інтересів. Опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дити­ну, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити здобуття нею повної загальної середньої освіти. Ці права та обов'язки аналогічні правам та обов'язкам батьків щодо виховання дітей, передбаченим статтями 150 і 151

СК. Однак права та обов'язки опікунів і піклувальників відзна­чаються вужчим характером. Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням її думки та рекомендацій органу опіки та піклування. А органи опіки та піклування, як вже зазначалося, зобов'язані контролю­вати умови утримання, виховання, навчання дитини, над якою встановлено опіку або піклування (див. комент

ар до ст. 246).

Різними є й підстави виникнення прав та обов'язків батьків щодо виховання дітей і прав та обов'язків опікунів і піклуваль­ників, пов'язаних з вихованням підопічних. Підставою виник­нення батьківських прав та обов'язків є походження дітей від даних батьків, засвідчене у встановленому законом порядку (ст. 51 КпШС; ст. 121 СК). А права та обов'язки опікуна і пік­лувальника виникають на підставі рішення суду й адміністра­тивного акта (див. коментар до ст. 243 СК та статей 60 і 61 ЦК). Опікун малолітнього, як вже зазначалося, зобов'язаний піклува­тися про його виховання, навчання і розвиток. Як правило, він має проживати разом з підопічним (п. 4.3 Правил опіки та пік­лування).

Праву опікуна і піклувальника щодо виховання підопічних відповідає обов'язок третіх осіб не порушувати його, тобто во­но має абсолютний характер. Опікун, піклувальник має право вимагати в судовому порядку повернення йому дитини, яка пе­ребуває під його опікою чи піклуванням, від будь-якої особи, котра незаконно тримає її у себе (ч. 2 коментованої статті; ч. 2 ст. 67 ЦК; п. 4.1 Правил опіки та піклування). Зазначене право аналогічне праву батьків на відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка незаконно тримає її у себе, передбаченому ст. 68 КпШС і ст. 163 СК. Однак це право опікунів та піклу­вальників, як й аналогічне право батьків, не має безумовного характеру. Суд вирішує пов'язаний з цим спір, керуючись інте­ресами дітей. Це означає, що він може відмовити у задоволен­ні позову опікуну, піклувальнику, якщо вважатиме, що передання йому дитини не відповідає її інтересам. Уявляється, що у такому разі треба ставити питання про звільнення опікуна, пік­лувальника від виконання покладених на нього обов'язків (ст. 155 КпШС; ч. З ст. 75 ЦК; статті 250 і 251 СК).

Вирішуючи спір про повернення опікуну або піклувальнику підопічної дитини, суд зобов'язаний, як і при вирішенні питан­ня про повернення батькам дитини, з'ясовувати низку обста­вин, передбачених пунктами 23 і 24 постанови Пленуму Вер­ховного Суду України "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України", керуючись інтересами ди­тини. При встановленні опіки чи піклування, як вже зазнача­лося, у дитини не припиняються правовідносини з батьками та Іншими родичами за походженням. Тому опікун, піклувальник не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.

Встановлення опіки та піклування породжує не тільки сі­мейні правовідносини, а й цивільне- та адміністративно-право­ві. Цивільні права й обов'язки опікуна і піклувальника передба­чені статтями 67—72, 74 ЦК. Згідно з ч. З ст. 67 ЦК опікун вчи­няє правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун, йо­го дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сес­три) не можуть укладати з підопічним договорів, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички. Опікун не мо­же здійснювати дарування від імені підопічного, а також зо­бов'язуватися від його імені порукою (ч. 2 ст. 68 ЦК). Він не може без згоди органів опіки та піклування вчиняти правочи­ни, перелічені у ст. 71 ЦК.

Піклувальник дає згоду на вчинення підопічним правочинів відповідно до статей 32 і 37 ЦК (ч. 2 ст. 69 ЦК). Він не може давати згоду на вчинення правочинів, зазначених у ст. 70 ЦК. А вчинення правочинів, передбачених ч. 1 ст. 71 ЦК, він може давати згоду лише з дозволу органів опіки та піклування. Опі­кун здійснює управління майном підопічного згідно з правила­ми ст. 72 ЦК. Якщо у особи, над якою встановлено опіку чи піклування, є майно, що знаходиться в іншій місцевості, над ним встановлюється опіка (ст. 74 ЦК).

Опікуни, піклувальники, як вже зазначалося, призначають­ся переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних від­носинах з підопічним, лише за їх письмовою заявою. Тому обов'язки з опіки та піклування виконуються, як правило, безоплатно (ч. 5 ст. 249 СК; п. 4.12 Правил опіки та піклування). Водночас ст. 73 ЦК передбачає, що підстави виникнення пра­ва на оплату послуг опікуна та піклувальника, її розмір та по­рядок виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України. У зв'язку з цим уявляється, що опікуни та піклувальники можуть одержувати плату за їх послуги з підстав і в розмірі, встановле­них Кабінетом Міністрів, і лише за умови, що вони вимагають цього.

 

< Попередня   Наступна >