216

---

Стаття 143 Обов'язок батьків забрати дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров'я

1. Мати, батько дитини, які перебувають у шлюбі, зобов'язані забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охоро­ни здоров'я. 2. Мати, яка не перебуває у шлюбі, зобов'язана забрати ди­тину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здо­ров'я. 3. Дитина може бути залишена батьками у пологовому будин­ку або в іншому закладі охорони здоров'я, якщо вона має істотні вади фізичного і (або) психічного розвитку, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення. 4. Якщо батьки не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я, забрати дитину мають право її баба, дід, інші родичі з дозволу органу опіки та піклування.

Коментована стаття вперше в історії сімейного права Ук­раїни закріплює на законодавчому рівні обов'язок батьків за­брати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охоро­ни здоров'я. Підставою для закріплення цього обов'язку стали статистичні дані, відповідно до яких у нашій країні з кожним роком збільшується кількість дітей, яких батьки з різних при­чин залишають у пологових будинках або інших закладах охо­рони здоров'я

Закон встановлює рівні обов'язки батьків, які перебувають у шлюбі, щодо дитини, реалізація яких має починатися з вико­нання їх обов'язку забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я (у тих випадках, коли дитина була народжена не у пологовому будинку, а в іншому закладі або поміщена туди одразу ж після пологів)

Частина 2 статті, що коментується, встановлює обов'язок матері забрати свою дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я навіть тоді, коли вона не перебуває у зареєстрованому шлюбі тим самим законодавець наголошує на тому, що відсутність у жінки чоловіка або іншої особи, яка виз­на

є своє батьківство, не є підставою для залишення дитини та відмови від неї однак закріплення цього обов'язку лише за матір'ю порушує принцип рівності прав та обов'язків обох батьків. Уявляється, що обов'язок забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я має поклада­тись на обох батьків незалежно від тих відносин, у яких вони перебувають (зареєстровано шлюб чи ні).

Частина 3 коментованої статті визначає винятки з загально­го правила — обов'язку батьків забрати дитину з пологового бу­динку або з іншого закладу охорони здоров'я і закріплює підстави її залишення там. До таких підстав належать істотні ва­ди фізичного і (або) психічного розвитку дитини. Такі вади найчастіше виявляються після народження дитини і фіксують­ся медичними працівниками у картці новонародженого. Понят­тя "істотні" належить до оціночних категорій. Адже лише в ре­зультаті медичного обстеження може бути зроблено висновок про істотність або неістотність вад розвитку дитини. Тому уяв­ляється, що підставою для залишення дитини має бути не осо­биста думка батьків та їх родичів щодо істотності цих вад, а ме­дичний висновок.

Складнішим є питання, пов'язане з наявністю "інших об­ставин, що мають істотне значення". Таке формулювання доз­воляє розширено тлумачити дану норму. Адже перелік зазначе­них обставин передбачити не можна. Більше того, одні й ті самі обставини можуть для когось мати істотне значення, а для когось — ні. У статті ж, що коментується, не зазначено, хто са­ме має вирішувати питання про істотність або неістотність цих обставин.

Оскільки коментована стаття встановлює певний обов'язок батьків, його невиконання має породжувати настання певної сімейно-правової відповідальності. Така відповідальність перед­бачена ст. 164 цього Кодексу. У п. 1 ч. 1 цієї статті зазначено, що якщо мати, батько не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування, суд може позбавити їх батьківських прав (див. ко­ментар до цієї статті).

Оскільки виховання дитини у сім'ї має важливе значення, ч. 4 статті, що коментується, надає можливість бабі, діду та іншим родичам забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я у тих випадках, коли її відмовились забрати батьки. Така передача дитини сім'ї ро­дичів може бути здійснена лише з дозволу органу опіки та піклування. Цей орган має впевнитися у тому, що передача дитини сім'ї родичів не суперечитиме її інтересам і не порушуватиме її прав. У подальшому родичі, які взяли дитину на виховання, можуть звертатися до суду з позовом про позбав­лення батьків батьківських прав на підставі ст. 165 цього Кодексу.

 

< Попередня   Наступна >