139

---

Стаття 179. Право власності на аліменти, одержані на ди­тину

1. Аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім'я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільо­вим призначенням. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, які одержані для її утримання. 2. У разі смерті того з батьків, з ким проживала дитина, аліменти є власністю дитини. Опікун розпоряджається аліментами, які одержані для утри­мання малолітньої дитини. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпоряджання ними відповідно до Цивільного кодек­су України.

Коментована стаття встановлює, що аліменти, одержувані на дитину, є власністю того з батьків, на ім'я якого вони виплачу­ються, і мають використовуватися за цільовим призначенням, тобто лише на утримання дитини. Водночас неповнолітня ди­тина, тобто дитина віком від 14 до 18 років (ст. 6 СК) має пра­во брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними для її утримання.

І лише у разі смерті того з батьків, з ким проживала дитина, аліменти стають її власністю. Причому у статті, що комен­тується, немає застереження щодо того, малолітня ця дитина чи неповнолітня.

Якщо над малолітньою дитиною встановлено опіку, право на розпорядження аліментами, призначеними для її утримання, одержує опікун. При досягненні ж 14-річного віку дитина дістає право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ни­ми у межах повноважень, що визначаються обсягом її цивільної дієздатності (ст. 32 ЦК).

Положення цієї статті викликають заперечення. Уявляється, що оскільки аліменти на дитину мають суто цільове призначен­ня, вони мають належати на праві власності не одному з батьків, а дитині, для утримання якої провадиться їх виплата.

 

8-----.html">< Попередня   Наступна >