140

---

Стаття 40. Шлюб, який визнається недійсним за рішенням суду

1. Шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка. Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в мо­мент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розла­дом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, або якщо шлюб було за­реєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства. 2. Шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя. 3. Шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або ЇЇ небажання створити сім'ю.

Визнання шлюбу недійсним у судовому порядку можна поділити на два види залежно від підстав визнання його недійс­ності. В одних випадках суд за наявності зазначених у законі підстав зобов'язаний визнати шлюб недійсним, а в інших — мо­же визнати його недійсним.

Підстави, за наявності яких суд має визнати шлюб недійс­ним, перелічені у коментованій статті. Це відсутність вільної згоди на реєстрацію шлюбу жінки або чоловіка, а також фіктивність шлюбу. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав і обов'язків подружжя. При цьому зовнішнє виявлення волі — волевиявлення особи або осіб, які уклали шлюб, суперечить їх волі. Як вже зазначалося, однією з умов дійсності шлюбу є наявність взаємної згоди осіб, які бе­руть шлюб. Для досягнення такої згоди треба, щоб воля цих осіб була спрямована на створення сім'ї. За фіктивного шлюбу, як зазначають деякі автори, ця умова відсутня. Т

ому такий шлюб має визнаватися недійсним. У п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України" підкреслено, що для визнання шлюбу фіктивним достатньо, щоб хоча б одна з осіб, які беруть такий шлюб, не бажала створити сім'ю.

Фіктивний шлюб треба відрізняти від шлюбу, укладеного з корисливих мотивів (бажання отримати право на житлову пло­щу, спадщину). Однак якщо при цьому виникнуть сімейні відносини, шлюб не може визнаватись фіктивним. Під час роз­гляду справ про визнання шлюбу недійсним в силу підстав статті, що коментується, суд на основі дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами або стороною (статті 15 і 30 ЦПК), має дійти висновку щодо наявності або відсутності таких підстав і навести відповідне мотивування. Цей висновок пови­нен бути викладений у рішенні суду. Шлюб не може бути виз­наний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, що засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім'ю.

 

< Попередня   Наступна >