199

---

Стаття 42. Особи, які мають право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним

1. Право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи, права яких по­рушені у зв'язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклу­вальник дитини, опікун недієздатної особи, прокурор, орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дити­ни, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність якої обмежена.

Для визнання судом шлюбу недійсним необхідно пред'явити позов про визнання, предметом якого є вимога до суду та відповідача визнати відсутність між позивачем та відповідачем шлюбних правовідносин, тобто негативний позов про визнання. У коментованій статті перелічені особи, які мають право зверну­тися до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним. Так, як­що шлюб укладено з недієздатною особою, позов може пред'явити будь-хто з подружжя (один з подружжя, який є недієздатним, у разі визнання його дієздатним, опікун недієз­датної особи, орган опіки та піклування, прокурор). Якщо шлюб було укладено з особою, яка не досягла шлюбного віку і не бу­ло відповідного дозволу суду, позов може пред'явити особа, яка не досягла шлюбного віку, оскільки згідно з ч. 1 ст. 18 СК ко­жен учасник сімейних відносин, який досяг 14 років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Однак вступ у шлюб особи, яка не досягла шлюбного віку, без дозволу суду не веде до набуття нею повної цивільної дієздатності. Тому позов можуть пред'явити також її батьки, усиновлювачі, опікун (піклувальник), орган опіки та піклуван­ня, прокурор. Якщо шлюб було укладено без вільної згоди відповідних осіб, позов можуть пред'явити той з подружжя, хто діяв добросовісно, а також прокурор. У разі укладення фіктив­ного шлюбу позов може пред'явити будь-хто з подружжя.

При укладенні шлюбу з особою, як

а приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя та (або) їх нащадків (ч. 5 ст. ЗО СК), позов може пред'явити дру­гий з подружжя.

Право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають також особи, права яких порушені у зв'язку з реєстрацією цього шлюбу. Це можуть бути родичі особи, яка уклала недійсний шлюб. Згідно зі ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадя­нина або держави полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних або інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбаче­них законом. Тому прокурор може пред'явити позов про визнання шлюбу недійсним у всіх випадках, коли він вважає це за потрібне. Дане положення випливає також зі змісту ст. 121 ЦПК. Органи опіки та піклування мають брати участь у роз­гляді справ про визнання шлюбу недійсним у тих випадках, ко­ли це необхідно для захисту прав та інтересів неповнолітньої або недієздатної особи незалежно від того, хто звернувся з по­зовом (див. коментар до ст. 19). Ці органи дають відповідний висновок у справі. Треба зазначити, що у статті, яка комен­тується, нічого не сказано про можливість пред'явлення позову про визнання шлюбу недійсним винною стороною. Треба пого­дитися з думкою М. Антокольської, яка вважає, що незалежно від підстави визнання шлюбу недійсним особа, винна в укла­денні такого шлюбу, не має права на визнання його недійсним1. Уявляється, що такий висновок відповідає ч. 9 ст. 7 СК, відповідно до якої сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, згідно з мораль­ними засадами суспільства. Особа, винна в укладенні недійсно­го шлюбу, може пред'явити позов про визнання його недійсним (ч. 2 ст. 4 ЦПК). Однак права на задоволення тако­го позову вона не має.

У разі укладення недійсного шлюбу має місце правопору­шення, що триває. Тому при пред'явленні позову про визнан­ня шлюбу недійсним не застосовується позовна давність. Це ж положення випливає зі змісту ст. 20 СК.

 

< Попередня   Наступна >