131

---

Стаття 46. Особливі правові наслідки недійсності шлюбу

1. Якщо особа не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, вона має право: 1) на поділ майна, набутого у недійсному шлюбі, як спільної сумісної власності подружжя; 2) на проживання у житловому приміщенні, в яке вона посели­лася у зв'язку з недійсним шлюбом; 3) на аліменти відповідно до статей 75, 84, 86 і 88 цього Ко­дексу; 4) на прізвище, яке вона обрала при реєстрації шлюбу.

Перебування у недійсному шлюбі — це правопорушення, що триває. Визнання шлюбу недійсним є санкцією за протиправну поведінку. У тих випадках, коли обидва з подружжя або один з них діяли винно, це може бути захід відповідальності, а у разі відсутності вини осіб, які зареєстрували недійсний шлюб, — захід захисту (див. коментар до ст. 38 СК). Правові наслідки, пе­редбачені частинами 2—5 ст. 45 СК, застосовуються до особи, яка при реєстрації недійсного шлюбу діяла винно, тобто знала про перешкоди цьому, але приховала їх. У тих же випадках, ко­ли одна з осіб, які перебували у недійсному шлюбі, діяла невинно, була добросовісною, застосування до неї зазначених санкцій суперечило б принципу справедливості, який є одним з основних принципів регулювання сімейних відносин (ч. 9 ст. 7 СК). Тому коментована стаття передбачає право добросовісного чоловіка або дружини, тобто особи, яка не знала і не могла знати про перешкоди реєстрації шлюбу: 1) на поділ майна, набутого у недійсному шлюбі, як спільної сумісної власності подружжя; 2) на проживання у житловому приміщенні, в яке вона посели­лася у зв'язку з недійсним шлюбом; 3) на аліменти як при дійсному шлюбі (статті 75, 84, 86 і 88 СК); 4) на прізвище, яке вона обрала при реєстрації шлюбу. Добросовісність однієї з осіб, які зареєстрували недійсний шлюб, як зазначає В. Рясенцев, ча­стково паралізує негативні наслідки визнання шлюбу недійсним.

Треба зазначити, що при визнанні шлюбу

недійсним за до­бросовісним чоловіком, дружиною за його, її бажанням можуть бути збережені лише права, передбачені статтею, що комен­тується. Інших прав, що випливають з факту перебування у шлюбі, наприклад, права на спадкування, він, вона не мають. Шлюбний договір, як вже зазначалося, при визнанні шлюбу недійсним припиняється незалежно від винності або невин­ності осіб, які зареєстрували такий шлюб. Ст. 49 КпШС також передбачає певні положення щодо захисту прав добросовісного чоловіка або дружини у разі реєстрації недійсного шлюбу (пра­во на майно, набуте під час недійсного шлюбу, згідно з норма­ми статей 22—28 цього Кодексу, на аліменти, на збереження прізвища). Однак відповідно до ст. 49 КпШС зазначені права можуть визнаватися за добросовісним чоловіком чи дружиною за рішенням суду. Коментована ж стаття збереження переліче­них у ній прав добросовісного чоловіка, дружини ставить у за­лежність від його, її волевиявлення. Наприклад, якщо під час недійсного шлюбу вклад до кредитної установи був зроблений на ім'я невинного чоловіка або дружини чи на ім'я невинного чоловіка або дружини був придбаний будинок, суд за бажанням невинного чоловіка або дружини повинен застосувати норми ЦК про спільну часткову власність. Якщо ж вклад до кредитної установи або будинок були оформлені на ім'я винного чоловіка чи дружини, суд за бажанням невинного чоловіка або дружини має застосувати норми СК про спільну сумісну власність по­дружжя.

 

< Попередня   Наступна >