Стаття 426. Зберігання, носіння та застосування вогнепальної зброї посадовими особами митної служби України
Митний кодекс - Глава 66 (ст.423-426) |
Стаття 426. Зберігання, носіння та застосування вогнепальної зброї посадовими особами митної служби України
Під час виконання службових обов`язків окремим категоріям посадових осіб митної служби України, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, надається право зберігати, носити вогнепальну зброю. Порядок застосування вогнепальної зброї посадовими особами митної служби України регулюється положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України. Перелік видів вогнепальної зброї та набоїв до неї, що надаються для використання посадовими особами митної служби України, визначається Кабінетом Міністрів України.Посадові особи митних органів як крайній захід мають право застосовувати зброю для:
- відбиття групового чи збройного нападу на них або окремих громадян, якщо їхньому життю та здоров'ю загрожує небезпека;
- відбиття групового чи збройного нападу на будівлі, склади, інші приміщення митних органів, а також на приміщення підприємств, установ та організацій, в яких здійснюється митний контроль;
- зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо його водій в зоні митного контролю своїми діями створює загрозу життю та здоров'ю громадян чи службовим особам митного органу;
- подачі сигналу тривоги.
Застосування вогнепальної зброї є крайньою мірою. Посадовими особами митної служби слід докласти всі зусилля до того щоб не застосовувати вогнепальну зброю, вирішуючи службові завдання іншими засобами. Як правило, вогнепальна зброя не повинна застосовуватися, за винятком випадків, коли правопорушник вчиняє збройний опір або іншим чином ставить під загрозу життя та здоров’я працівників митної служби та людей, і коли інші заходи, що мають менш виключний характер, недостатні для
Під зброєю слід розуміти предмети (пристрої), призначені для ураження живої чи іншої цілі, які відповідають стандартним зразкам або історично виробленим типам. Такі предмети (пристрої) можуть бути виготовлені заводським, у т.ч. за спеціальним замовленням, або іншим способом, знаходитись на озброєнні військових формувань України або бути знятими з нього та з виробництва, мати воєнне, спортивне, мисливське чи інше призначення, при цьому бути повністю справними або мати дефекти, які не впливають на їх бойові властивості ( коментар до статті 404 КК України ).
Застосування вогнепальної зброї під час опору чи примушування до порушення службових обов’язків означає фактичне використання її для фізичного впливу на начальника чи іншу особу, що виконує покладені на неї обов’язки, коли цими діями створювалась реальна загроза здоров’ю або життю потерпілого (здійснення прицільного пострілу або інший спосіб використання її бойових властивостей), або для психічного впливу (демонстрування оголеної вогнепальної зброї, приведення її в бойове положення, прицілювання, поєднане зі словесною погрозою чи без такої). (коментар до статті 404 КК України ).
Під час виконання службових обов’язків зберігати, носити та застосовувати вогнепальну зброю дозволяється наступним категоріям посадових осіб митної служби України:
1) керівному складу центрального апарату Державної митної служби України;
2) начальникам управлінь організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил і митної варти, а також їх заступникам та працівникам цих підрозділів;
3) начальникам регіональних митниць, митниць, їх заступникам по боротьбі з контрабандою, митної варти та працівникам цих підрозділів;
4) посадовим особам чергових служб митної служби України, спеціалізованих митних установ та організацій.
Зазначеними категоріями посадових осіб митної служби України використовуються наступні види вогнепальної зброї та боєприпаси до неї:
пістолети, револьвери, автомати.
До вогнепальної зброї посадовими особами митної служби України використовуються лише звичайні набої з кулею зі сталевим або свинцевим сердечником.
Носіння зброї та іншого знаряддя є їх транспортування безпосередньо при собі - в одежі, сумках, спеціальних футлярах або просто в руках.
Знаходження зазначеного знаряддя у машині і поруч з особою, але не безпосередньо при ній – в багажнику, в салоні або у спеціально влаштованому тайнику є не носінням.
Зберігання – це володіння вогнестрільною зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами, що не знаходяться безпосередньо при особі.
Зберігання не може здійснюватися в оселі, гаражі, автомобілі, на виробництві, де працює особа, на її дачі, в схованці у будь-якому місці.
Посадовим особам митної служби України забороняється зберігання, носіння зброї та набоїв до неї поза межами виконання службових обов’язків.
Спеціальні засоби, зброя та набої до неї зберігаються в окремих обладнаних технічними засобами охорони приміщеннях (кімнатах) митних органів, спеціалізованих митних установ і організацій, що забезпечують їх збереження та захист від несанкціонованого доступу сторонніх осіб.
Одержувати, зберігати і застосовувати спеціальні засоби і вогнепальну зброю можуть лише службові особи митних органів, яких визнано здатними для цього за станом здоров'я, що підтверджується висновком відповідної медичної комісії. (Положення про застосування спеціальних засобів і вогнепальної зброї посадовими особами митної служби України).
Допуск особового складу митного органу до експлуатації озброєння:
1) наказ про призначення особи на посаду, пов`язану з експлуатацією озброєння й боєприпасів;
2) позитивний висновок підрозділу власної безпеки та контролю митного органу про допуск до роботи, пов`язаної з експлуатацією озброєння й боєприпасів;
3) позитивний висновок медичної комісії “Особа до роботи, пов`язаної з експлуатацією озброєння, допущена” (відповідне медичне обстеження повинно бути проведено протягом календарного року);
4) позитивний висновок (залікова відомість) відповідної постійно діючої комісії митного органу про перевірку знань матеріальної частини озброєння, правил користування ним, основних умов і порядку його застосування, порядку носіння, зберігання зброї й боєприпасів та відпрацювання вправ курсу стрільб.
Видача зброї, спеціальних засобів, боєприпасів до них здійснюється з метою:
- виконання службових та оперативно-службових завдань;
- проведення занять, практичних стрільб;
- технічного обслуговування та інших реґламентних робіт з озброєнням, які проводяться посадовими особами;
- заступання на чергування, варту тощо згідно з наказу начальника митного органу.
Підставою для видачі закріпленої вогнепальної зброї, спеціальних засобів, боєприпасів до них посадовим особам митного органу є:
- письмове розпорядження (інший формалізований документ) начальника митного органу та осіб, що офіційно виконують їх обов`язки в даний час, черговому про видачу озброєння й боєприпасів;
- наказ начальника митного органу;
- затверджений начальником митного органу графік заступання на чергування ( до варти ), складений на місяць;
- інший офіційний документ, визначений начальником митного органу, на підставі якого здійснюється видача озброєння й боєприпасів.
Використання спеціальних засобів і вогнепальної зброї
1. Використанню спеціальних засобів і вогнепальної зброї має перебувати попередження про намір їх застосування (за винятком необхідності відбиття раптового нападу на службову особу митного органу).
Попередження може бути зроблено як голосом, так і через гучно мовну установку, і в кожному випадку бажано рідною мовою осіб, проти яких ці засоби (зброя) застосовуватимуться, та українською мовою не менш як 2 рази з наданням часу, достатнього для припинення правопорушення.
2. Рішення про застосування спеціальних засобів і вогнепальної зброї приймає службова особа митного органу залежно від обставин, що склалися.
Службова особа митного органу, яка діє індивідуально, приймає таке рішення самостійно і про випадок застосування спеціальних засобів і зброї доповідає у письмовій формі безпосередньому начальнику (із зазначенням часу, місця, проти кого і за яких обставин) та про його наслідки.
Забороняється застосовувати спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок і неповнолітніх, осіб з явними ознаками інвалідності, осіб похилого віку (крім випадків вчинення ними збройного опору або групового нападу, що створює загрозу життю або здоров'ю службових осіб митних органів чи громадян).
Забороняється також застосовувати зброю проти громадян з малолітніми дітьми, а також у разі значного скупчення людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи.
За наявності обставин, що не дозволять уникнути застосування спеціальних засобів і вогнепальної зброї, вжиті заходи не повинні перевищувати рівня, необхідного для виконання обов'язків, покладених на митні органи та їхніх службових осіб, і мають зводити до мінімуму можливість заподіяння шкоди здоров'ю правопорушників.
Про поранення або смерть, що сталися внаслідок застосування спеціальних засобів і зброї, працівник митниці зобов'язаний негайно і письмово повідомити безпосереднього начальника для сповіщення прокуророві.
Начальник митниці доповідає вищестоящому керівнику. У разі необхідності інформуються керівники місцевих органів державної виконавчої влади.
3. У кожному випадку застосування спеціальних засобів і вогнепальної зброї службові особи митних органів зобов'язані в найкоротший термін забезпечити надання потерпілим медичної допомоги, повідомивши лікарів (заклад охорони здоров'я) про те, який засіб було застосовано.
Норми забезпечення і утримання спеціальних засобів, вогнепальної зброї та набоїв до неї у митних органах, спеціалізованих митних установ та організаціях, а також порядок їх придбання, обліку, зберігання, видачі та використання визначаються й затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Керівники митних органів, спеціалізованих митних установ та організації зобов’язані систематично проводити роботу для забезпечення законності застосування спеціальних засобів і вогнепальної зброї, організовувати навчання посадових осіб митної служби, видавати спеціальні засоби й зброю лише після складання особовим складом митних органів заліків зі знання правил і порядку їх застосування.
Службові особи митних органів за неправомірне застосування спеціальних засобів і зброї несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством.
< Попередня