321

---

Розділ ХVІІІ ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НИХ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОСІБ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ПРОВАДЖЕННІ В СПРАВАХ ПРО ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ

Глава 56. Загальні положення

Стаття 319. Поняття адміністративного правопорушення

Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Стаття, що коментується Митним кодексом дає легальне визначення порушення митних правил як основи адміністративної відповідальності. У ній зроблена спроба виділення найбільш істотних характеристик правопорушення, що визнається порушенням митних правил. Вказується, зокрема, на те, що це «протиправна, винна (умисне або необережне) дія або бездіяльність, за яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність». Однак, в чому специфічна особливість цього правопорушення на відміну від інших протиправних діянь (що визнаються, зокрема, дисциплінарними проступками або злочинами), в статті не вказується. У результаті на практиці виникають значні труднощі при кваліфікації конкретних протиправних діянь, особливо в тих випадках, коли вони посягають на суспільні відносини, що охороняються не тільки заходами адміністративного впливу, але і кримінальним законом.

Головною соціальною ознакою порушення митних правил є міра його суспільної небезпеки. Об'єктивний характер змісту поняття «суспільна небезпека» обумовлює необхідність оцінки цієї категорії не

тільки з точки зору законодавства , але і через посредство етимологічного аналізу слів «суспільство», «небезпека», «шкода», тобто за допомогою виявлення реальних ознак, що визначають зміст і об'єм цього поняття. З цієї точки зору будь-які правопорушення, дезорганизующие встановлений порядок суспільних відносин, або що заподіюють збиток тому або іншому суспільному інтересу, є шкідливими для існуючого суспільного ладу загалом, або в окремих його ланках, і тим, самим в своїй cукупності створюють ще більш відчутну загрозу небезпеки для існуючого ладу, його міцності, його подальшого зміцнення і розвитку. Іншими словами, суспільна небезпека не може зводитися лише до посягання на найважливіші суспільні відносини, що складають основу існуючого державного і суспільного ладу. Вона полягає в загрозі спричинення шкоди значно більш широкому колу суспільних відносин, що визначають соціально-економічну і нравственну фізіономію суспільства, і тому регульованих і охороняюмих правовими нормами. Інакше кажучи, суспільна небезпека має об'єктивний характер і тому діяння може бути суспільно небезпечним і в тому випадку, якщо воно не заборонене нормою права. Тим більше воно буде суспільно небезпечним, якщо посягає на суспільні відносини, що охороняються правовими нормами, оскільки за допомогою правових норм держава регулює найбільш важливі для нього суспільні відносини.

Крім суспільної небезпеки соціально-правову суть порушення митних правил характеризують також протиправность і винність. Противоправность це юридичне вираження суспільної небезпеки адміністративної провини. Суть її полягає в тому, що конкретне суспільно небезпечне діяння признається порушенням митних правил тільки в тому випадку, коли воно передбачено чинним митним законодавством.

Наступна істотна ознака порушення митних правил, його винність, характеризує психічне відношення правопорушника вчиненого ним діяння і його наслідкам. Винність є найважливішою ознакою одного з елементів складу порушення митних правил, без якої конкретне діяння не може бути кваліфіковане як правопорушення.

Під складом порушення митних правил розуміється встановлена в адміністративно-правових нормах відповідних статей цього Кодексу сукупність ознак, які визначають суспільну небезпеку, винність і протиправность діяння, яке тягне за собою застосування адміністративно-правових санкцій, і відрізняють це діяння від інших видів правопорушень. Будучи юридичною категорією, склад розкриває соціальний зміст і юридичну значущість діяння, можливого застосування заходів адміністративної відповідальності.

Склад порушення включає в себе ознаки, що характеризують зовнішній акт поведінки особи, його спрямованість і наслідки, і ознаки, що характеризує самого правопорушника і його психічне відношення до вчиненого. Відповідно цьому 'ознаки складу порушення митних правил об'єднуються в чотири групи (елементи), що характеризують:

а) об'єкт порушення митних правил;

б) об'єктивну сторону порушення митних правил;

в) суб'єкт порушення митних правил;

г) суб'єктивну сторону порушення митних правил.

Всі вказані елементи складу порушення митних правил являють собою нерозривну єдність. Наявність цих елементів суворо обов'язкова для кваліфікації конкретного діяння як порушення митних правил. Якщо хоч би один з них відсутній або не відповідає тим властивостям, які передбачені відповідною статтею МКУ, то вказане діяння не є порушенням митних правил.

Вирішуючи питання про застосування до особи адміністративної відповідальності за вчинення порушення митних правил, потрібно мати на увазі, що це правопорушення має багато спільних меж з таким небезпечним правопорушенням, як злочин. Зумовлене це тим, що об'єкти посягання цих правопорушень співпадають. Тому надзвичайно важливо, щоб при кваліфікації конкретного діяння враховувавалась вся сукупність обставин, що характеризують склад правопорушення: зокрема, особливості об'єкта посягання, особистість правопорушника, форму його провини, наслідку протиправного діяння. Тільки в цьому випадку можливо правильно визначити міру суспільної небезпеки конкретного діяння і відповідно кваліфікувати його або як порушення митних правил, або як злочин.

 

Наступна >