Глава 50. Митні пільги, що надаються представництвам іноземних держав, міжнародних організацій, представництвам іноземних фірм та офіційним особам на території України, а також дипломатичним представництвам України, що знаходяться за кордоном
Митний кодекс - Глава 50 (ст.286-301) |
Розділ XIII МИТНІ ПІЛЬГИ
Глава 50. Митні пільги, що надаються представництвам іноземних держав, міжнародних організацій, представництвам іноземних фірм та офіційним особам на території України, а також дипломатичним представництвам України, що знаходяться за кордоном
Конституційними нормами встановлено, що Україна вступає у відносини з іноземними державами, укладає з ними договори і обмінюється дипломатичними і консульськими представниками, бере участь у діяльності міжнародних організацій.
При реалізації вищезазначених норм у внутрішніх законодавчих та нормативних актах України з питань функціонування дипломатичних представництв іноземних держав, надання представництвам та їх співробітникам визначених привілеїв та імунітетів, застосовуються положення універсальних міжнародних конвенцій - Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 р., Віденської конвенції про консульські зносини 1963 р., Віденської конвенції про представництва держав у їх відносинах з міжнародними організаціями універсального характеру 1975 р., Конвенції про спеціальні міссії 1969 р., конвенції про привілеї та імунітети окремих міжнародних організацій, тощо, - до яких приєдналася Україна, двосторонніх угод про встановлення дипломатичних відносин.
Так, наприклад, ст. ст. 36 та 37 Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 року встановлено:
“Ст. 36, п. 1 - “Государство пребывания, в соответствии с принятыми им законами и правилами, разрешает ввозить и освобождает от всех таможенных пошлин, налогов и связанных с этим сборов, за исключением складских сборов, сборов за перевозку и подобного рода услуги:
а) предметы, предназначенные для официального пользования представительства;
П. 2- Личный багаж дипломатического агента освобождается от досмотра, если нет серьезных оснований предполагать, что он содержит предметы, на которые не распространяются изъятия, упомянутые в пункте 1 настоящей статьи, или предметы, ввоз или вывоз которых запрещен законом или регулируется карантинными правилами государства пребывания. Такой досмотр должен производиться только в присутствии дипломатического агента или его уполномоченного представителя.
Статья 37, п. 1- Члены семьи дипломатического агента, живущие вместе с ним, пользуются, если они не являются гражданами государства пребывания, привилегиями и иммунитетами, указанными в статьях 29 – 36”.
З метою забезпечення належних умов для здійснення дипломатичними представництвами та консульськими установами іноземних держав в Україні їх функцій, Указом Президента України (від 10 червня 1993 р. № 198/93) затверджено Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні.
Для забезпечення своєї діяльності зазначені організації та установи переміщують через митний кордон України товари, призначені для їх офіційного та особистого використання.
Порядок проведення митного контролю та оформлення товарів, що переміщуються дипломатичними представництвами, їх співробітниками, визначений окремими законодавчими актами України та нормативними актами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.
Наприклад, наказом ДМСУ від 19 липня 2001 р. № 491, затверджені Правила митного контролю та митного оформлення предметів дипломатичних представництв, консульських установ, представництв міжнародних організацій, а також їх персоналу та членів сімей персоналу, які користуються на території України митними пільгами.
Незастосування митного контролю, однак, не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України (ст. 66 МКУ).
Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів, митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Для здійснення такого контролю необхідне письмове розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує (ст. 69 МКУ).
Пільги з оподаткування при митному оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України дипломатичними представництвами та консульськими установами іноземних держав, представництвами міжнародних організацій, їх персоналом та членами сімей персоналу, застосовуються на основі податкового законодавства України (ЗУ “Про єдиний митний тариф” - пункт “е” ст. 19, ЗУ “Про ПДВ” - пункти 5.3, 5.5 та 5.6, тощо) митного Кодексу, а також міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Порядок їх застосування визначається постановами КМУ та окремими відомчими нормативними актами. Наприклад, Постановою КМУ (від 2 червня 1998 р. № 772) затверджений Порядок звільнення від обкладення податком на додану вартість операцій з продажу та ввезення (пересилання) на митну територію України товарів (робіт, послуг), передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав та представництв міжнародних організацій в Україні, а також для використання їх персоналом та членами їх сімей.
Таким чином, відбувається реалізація передбачених міжнародних законодавством дипломатичних привілеїв для визначення категорії іноземних осіб.
При цьому, як даним Кодексом (ст. 7) так і положеннями інших законодавчих актів, визначено, що міжнародно-правові норми мають перевагу над нормами внутрішнього законодавства.
В ст.ст. 286 –290, 292-295 цього Кодексу визначені митні пільги та умови їх надання при ввезенні на митну територію та вивезенні з митної території України товарів для дипломатичних представництв іноземних держав, консульських установ, представництв міжнародних організацій, що функціонують на території України та членам їх персоналу. Ці пільги являють собою виключення з загальних вимог до порядку проведення митного контролю наприклад, шляхом звільнення переміщуваних ними товарів від митного огляду та від сплати визначених податків і зборів.
Митним кодексом передбачено, що усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України підлягають митному контролю посадовими особами митних органів шляхом застосування таких його форм :
-перевірки документів,
-огляду товарів і транспортних засобів,
-особистого огляду громадян,
-перевірки повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України, та інш. (ст. ст. 40, 41).
Товари, які ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають оподаткуванню в порядку та на умовах, визначених законами України (ст. 252 ).
Вимоги цих статей не застосовуються (або застосовуються не в повному обсязі) до товарів, що ввозяться (пересилаються) органіізаціями або громадянами, які користуються пільгами згідно з міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку.
Наступна >