Головна Науково-практичні коментарі Митний кодекс Глава 47 (ст.266-273) Стаття 267. Метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються

Стаття 267. Метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються

Митний кодекс - Глава 47 (ст.266-273)
157

Стаття 267. Метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються

Митною вартістю за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, є ціна угоди, фактично сплачена, чи ціна, яка підлягає сплаті за товари, які імпортуються за призначенням в Україну, на момент перетинання ними митного кордону України. Для визначення митної вартості товарів до ціни угоди при цьому додаються, якщо вони не були раніше до неї включені, такі витрати: 1) витрати на доставку товарів до аеропорту, порту чи іншого місця ввезення товарів на митну територію України: а) вартість транспортування; б) витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження і перевалку товарів; в) страхові суми; 2) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерські винагороди, за винятком комісійних за закупівлю товару; б) вартість контейнерів та іншої багатооборотної тари, якщо відповідно до товарної номенклатури вони розглядаються як одне ціле з товарами, що оцінюються; в) вартість пакування, включаючи вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням; 3) відповідна частина вартості таких товарів та послуг, які прямо чи побічно надаються покупцю безоплатно або за зниженою ціною для використання у зв'язку з виробництвом або продажем (відчуженням) на вивезення товарів, що оцінюються, якщо відповідна частина не була включена до заявленої ціни: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів та інших комплектуючих виробів, які є складовою частиною товарів, що оцінюються; б) інструментів, штампів, форм та інших подібних предметів, використаних на виробництво товарів, що оцінюються; в) матеріалів, витрачених на виробництво товарів, що оцінюються (мастильних матеріалів, палива тощо); г) інженерної проробки, дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами митної території України і безпосередньо необхідних для виробництва товарів, що оцінюються; 4) ліцензійні та інші платежі

за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець (імпортер) прямо чи побічно повинен сплатити як умову продажу (відчуження) товарів, що оцінюються; 5) відповідна частина прибутку від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи побічно йде на користь продавця. Зазначений метод використовується для визначення митної вартості товарів, якщо: 1) немає обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання товарів, що оцінюються, за винятком тих, які: а) вводяться або вимагаються законом; б) обмежують географічний регіон, в якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не істотно впливають на ціну товару; 2) продаж (відчуження) та ціна угоди не залежить від дотримання умов, вплив яких неможливо врахувати; 3) використані декларантом відомості підтверджені документально та є кількісно вираженими та достовірними; 4) жодна частина прибутку від будь-якого наступного перепродажу, реалізації чи використання товарів покупцем не буде надходити прямо чи побічно на користь продавця; 5) учасники угоди (експортер та імпортер) не є взаємозалежними особами, за винятком випадків, передбачених пунктом 7 цієї частини. При цьому особи вважаються взаємозалежними, якщо: а) один з учасників угоди - фізична особа чи посадова особа одного з підприємств - учасників угоди є одночасно посадовою особою іншого підприємства - учасника угоди; б) учасники угоди є співвласниками підприємства; в) учасники угоди пов'язані трудовими відносинами; г) один з учасників угоди володіє вкладом (паєм) чи акціями з правом голосу в статутному капіталі іншого учасника угоди, які становлять не менше п'яти відсотків статутного капіталу; ґ) обидва учасники угоди перебувають під прямим чи непрямим контролем третьої особи; д) учасники угоди спільно, прямо чи непрямо контролюють третю особу; е) один з учасників угоди прямо чи непрямо контролює іншого учасника угоди; є) учасники угоди - фізичні особи чи посадові особи підприємств - учасників угоди є родичами; 6) особи, асоційовані у бізнесі одна з одною, з яких одна є виключним агентом, дистриб'ютором або єдиним концесіонером, вважаються взаємозалежними особами лише у разі, якщо підпадають під дію критеріїв, зазначених у пункті 5 цієї частини; 7) при торговельній угоді між взаємозалежними особами ціна угоди повинна прийматися для цілей митної оцінки, якщо митний орган вважає таку ціну прийнятною. Якщо митний орган вважає ціну угоди між взаємозалежними особами неприйнятною для цілей митної оцінки, він має повідомити декларантові причини, через які вважає таку ціну неприйнятною для цілей митної оцінки. Ціна угоди між взаємозалежними особами повинна прийматися митним органом для цілей митної оцінки, якщо декларант доведе, що така ціна досить наближена до однієї з таких вартостей: а) до митної вартості ідентичних чи подібних товарів, яка визначена відповідно до статей 268, 269 цього Кодексу; б) до митної вартості ідентичних чи подібних товарів, яка визначена відповідно до статті 271 цього Кодексу; в) до митної вартості ідентичних чи подібних товарів, яка визначена відповідно до статті 272 цього Кодексу. При застосуванні порівнянь, передбачених пунктом 7 частини третьої цієї статті, необхідно враховувати відмінності у складових елементах, зазначених у пунктах 1 - 5 частини другої цієї статті, а також витрат, які несе продавець при продажу покупцю, що не є взаємозалежним, та не несе їх при продажу взаємозалежному покупцю. Ці порівняння здійснюються за заявою імпортера та є підставою тільки для порівнянь. При визначенні митної вартості забороняється приймати за основу альтернативні контрактні вартості, зазначені у підпунктах "а" - "в" пункту 7 частини третьої цієї статті.

Дана стаття визначає перший і основний метод визначення митної вартості.

Стаття складається з двох частин.

В першій частині статті перераховуються види витрат, які необхідно включати до ціни угоди при вазначені митної вартості імпортних товарів.

Однак, так як митна вартість розраховується на момент перетинання ними митного кордону України, витрати після ввезення товарів не повинні включатися в митну вартість, якщо вони відрізняються від ціни, фактично сплаченої чи такої, що підлягає оплаті, на імпортовані товари.

Вищезгаданими витратами є:

-витрати на будівництво, монтаж, утримання чи ремонт, які мали місце після ввезення імпортованих товарів, таких як промислові установки, обладнання чи устаткування;

-транспортні витрати після ввезення;

-мито та податки країни ввезення.

Загалом, якщо витрати на вищезазначене не включені до ціни, фактично сплаченої чи такої, що підлягає оплаті, їх не слід додавати до митної вартості. І навпаки, якщо такі витрати включені до ціни, фактично сплаченої, чи такої, що підлягає оплаті, їх слід відрахувати.

Стосовно транспортних витрат, які виникають після ввезення, слід зауважити, що сам термін є загальним і включає завантаження, розвантаження, митний огляд та страхування, які мають місце після ввезення.

Оскільки мито та податки країни ввезення за своїм характером відрізняються від ціни, фактично сплаченої чи такої, що підлягає оплаті, вони не є частиною митної вартості навіть коли вони не виведені окремими пунктами в рахунку-фактурі.

В другій частині статті визначаються умови, при яких зазначений метод використовується.

Першою умовою є відсутність обмежень стосовно продажу чи використання товарів покупцем. Там де існує таке обмеження необхідно відмовитися від визначення митної вартості за ціною угоди.

Однак існує три винятки з цього правила. Такі обмеження допускаються, якщо вони накладаються законодавством країни ввезення. Прикладами тут можуть бути вимоги отримати ліцензію чи дозвіл на здійснення перепродажу чи використання, або певного виду маркування та упаковки, або певного контролю перед випуском у продаж.

Допускаються такі обмеження ще у випадках, коли вони обмежують географічну територію, в якій можуть бути перепродані товари, а також, коли вони не мають значного впливу на вартість товарів. Значимість обмежень визначається у відповідності до характеру обмеження, виду товару та комерційного впливу на прибутки. Наприклад, якщо продавець вимагає від покупця не виставляти чи не продавати певний товар до обумовленої дати, яка є початком року моделі, то таке обмеження не можна вважати значним, оскільки воно практично не впливає на ціну.

Другою умовою є відсутність будь-яких факторів, через які не можна визначити митну вартість імпортних товарів.

Третьою умовою є достовірність та документальна підтвердженість відомостей, використаних декларантом при визначені митної вартості.

Четвертою умовою є відсутність збільшення прямої чи опосередкованої виручки продавця від будь-якого подальшого продажу, перепродажу чи використання покупцем імпортного товару.

П’ятою та шостою умовою є те, щоб учасники угоди не були взаємозалежними або щоб ціна угоди між взаємозалежними особами була визнана митним органом прийнятною.

Стосовно операцій сторін, пов’язаних спільною діяльністю, необхідно зазначити наступне.

Коли існують взаємовідносини між покупцем та продавцем, то виникає можливість впливу цього взаємозв’язку на ціни. Це означає, що на ціноутворення можуть впливати фінансові інтереси, що існують між ними.

Проте, будь-яка ситуація, пов’язана з договором, накладає певні обмеження однієї сторони іншою. Ринки можуть змінюватися і можуть бути ринком покупця чи продавця, на якому один має більший ступінь контролю ніж інший, в залежності від попиту на ринку.

Тому в статті йдеться про юридичний та функціональний контроль, а не просто виконання обов’язків по контракту.

Суттю будь-якої системи оцінки є основна передумова, що дії покупця та продавця мотивовані їх бажанням одержати прибуток.

Метою цієї статті є, зокрема, показати, що там, де існує вартість операції між сторонами, пов’язаними спільною діяльністю, має бути встановлено, що на ціну, фактично сплачену або таку, що має бути сплачена, не впливає цей взаємозв’язок між сторонами.

Розглядаючи операції з ексклюзивними агентами, дистриб’юторами та концессіонерами потрібно з’ясувати, чи вони не є працівниками або директорами у фірмах один одного, чи не відбувається обмін акціями, які дають власнику право голосу, чи не існує третя сторона, що контролює їх обох, чи не є вони партнерами.

Разом з тим, не слід автоматично розглядати ексклюзивного агента як такого, що є пов’язаний спільною діяльністю з продавцем, якщо тільки один з критеріїв п.5 частини другої даної статті не обумовлює цього.

Якщо покупець і продавець пов’язані між собою спільною діяльністю, то цей факт сам по собі не дає підстави для того, щоб вважати вартість операції не прийнятною. У такому випадку митниця розглядає умови продажу для того, щоб визначити, чи впливають на ціну взаємовідносини між сторонами.

Якщо згідно інформації, наданої імпортером, митниця має підстави вважати, що взаємовідносини вплинули на ціну, митниця повинна прийняти відповідне рішення. На прохання імпортера повідомлення про ці підстави має бути в письмовій формі.

Якщо митниця не взмозі прийняти вартість операції без подальшого дослідження, вона повинна дати імпортерові можливість надати митниці необхідні дані. У цьому випадку митниця враховує такі обставини:

-яким чином складаються торгівельні відносини між покупцем та продавцем;

-яким чином була встановлена ціна, про яку йдеться.

Отже, якщо можна продемонструвати, що покупець та продавець, хоча й пов’язані спільною діяльністю, купують один у одного та продають один одному так, якби вони не були пов’язані між собою, то це вказує на те, що взаємовідносини не впливають на ціну.

У цьому зв’язку мають місце три ситуації, коли митниця вважає, що необхідно продемонструвати наступне:

-коли при встановлені ціни не було протиріччя з нормальною практикою формування цін в промисловості, про яку йдеться;

-коли при встановлені ціни не було протиріччя з тим, як продавець встановлює ціну на продаж для покупців, які не пов’язані з ним;

-коли ціна забезпечує покриття всіх витрат плюс прибуток, який є показовим прибутком компації, реалізованим за показовий період продажу товарів того ж класу та гатунку.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук