Головна Науково-практичні коментарі Митний кодекс Глава 47 (ст.266-273) Стаття 271. Метод оцінки на основі віднімання вартості

Стаття 271. Метод оцінки на основі віднімання вартості

Митний кодекс - Глава 47 (ст.266-273)
129

Стаття 271. Метод оцінки на основі віднімання вартості

Визначення митної вартості товарів за методом оцінки на основі віднімання вартості здійснюється у тому разі, якщо оцінювані, ідентичні чи подібні (аналогічні) товари продаватимуться (відчужуватимуться) на митній території України у незмінному стані. Для визначення митної вартості товарів за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані, ідентичні чи подібні (аналогічні) товари продаються найбільшою партією на території України у час, максимально наближений до часу ввезення, але не пізніше ніж через 90 днів з дати ввезення товарів, що оцінюються, покупцю, що не є взаємозалежною з продавцем особою. Від ціни одиниці товару віднімаються, якщо вони можуть бути виділені, такі компоненти: 1) витрати на виплату комісійних винагород, звичайні надбавки на прибуток та загальні витрати у зв'язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду; 2) суми ввізного (імпортного) мита, податків, зборів та інших платежів, що підлягають сплаті в Україні у зв'язку з ввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів; 3) звичайні витрати, понесені в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування. У разі відсутності випадків продажу (відчуження) оцінюваних, ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів у такому ж стані, в якому вони перебували на момент ввезення (імпорту), на прохання декларанта може використовуватися ціна одиниці товару, що пройшов переробку, з поправкою на додану вартість і з дотриманням положень частин другої та третьої цієї статті.

На підставі четвертого методу, визначається ціна, за якою імпортовані товари продані непоєднаним покупцям в Україні, у найбільшій сукупній кількості, "в той самий час або приблизно в той самий час" у відношенні до дати імпорту товарів що оцінюються.

Першою умовою використання методу є продаж оцінюваних, ідентичних чи под

ібних товарів на митній території України у незмінному стані.

Переупаковка, щоб вилучити закордонну експортну упаковка товарів, або звичайна переупаковка для внутрішнього ринку, а також природні зміни, такі як випаровування, всихання, ерозія, і т.д. мають розглядатись як незмінний стан.

Однак, у випадках коли деякі товари імпортуються оптом, і в такому випадку розміщені у індивідуальні упаковки для роздрібного продажу, це не може розглядатись, як просто повторна упаковка. У деяких випадках, насипний вантаж і окремо упаковані товари для роздрібного продажу не можуть розглядатись як ідентичні або подібні товари, ні такими, що є у незмінному стані.

Природні зміни у товарах, такі як випаровування (наприклад, необробленої нафти, бензину, цукру, газів, і т.д.), всихання і нормальна ерозія (такого типу як незначна кількість іржі на металі) залишають товари у незмінному стані. Однак, у випадках коли через ці природні зміни відбуваються зміни суттєвого характеру щодо товарів (наприклад, повітря що попало у вино, може привести до того, що вино перетворюється в оцет), то в такому випадку вони не є у незмінному стані.

Будь-який тип виробництва або подальша обробка, включаючи монтаж, більше не відносить товари до таких, які знаходяться у незмінному стані.

У доповнення до того, що товари повинні бути продані у відповідності до умов за якими імпортуються, вони повинні також бути продані "в той самий час або приблизно в той самий час" у відношенні до дати імпорту товарів що оцінюються.

Термін "в той самий час або приблизно в той самий час" включає деякий час перед імпортом, день імпорту, і деякий час після імпорту.

У відповідності до статті, якщо немає, жодного продажу імпортованих товарів або ідентичних або подібних імпортованих товарів, проданих у відповідності до умов, на підставі яких було здійснено імпорт "в той самий час або приблизно в той самий час" у відношенні до дати імпорту товарів, що оцінюються, після цього необхідно розглянути ціну, за якою імпортовані товари або ідентичні або подібні імпортовані товари були продані за умов імпорту, у час максимально наближений до часу імпорту, але до закінчення 90 днів після такого імпорту.

У відповідності до статті , " час, максимально наближений до часу ввезення " означає дату, за якою імпортованих товарів або ідентичних або подібних імпортованих товарів продано у достатній кількості, щоб встановити ціну за одиницю.

Відносно того, що складає достатню кількість, щоб встановити ціну, потребує окремого розгляду, особливо у випадках коли не все відвантаження було продане за один раз.

Наприклад, для товарів, які продані на сезонній основі у позасезонний період, достатня кількість має бути нижчою у порівнянні з продажем у сезон.

Аналогічно, велике за розміром обладнання або машини, які є дуже дорогими, продаж однієї одиниці яких, міг би розглядатись як суттєвий, у той час як при продажу предметів, проданих у кількості багатьох тисяч одиниць, продаж 50 або 100 одиниць не може розглядатись як достатній для встановлення ціни.

І в цьому випадку рішення знову повинно бути прийняте на основі окремого розгляду.

На підставі статті, ціна одиниці, за якою імпортовані товари, ідентичні або подібні імпортовані товари продаються в найбільшій сукупній кількості («найбільшою партією»), має становити основу для встановлення вартості.

Щоб визначати найбільшу партію, весь продаж за відповідною ціною (сума всіх одиниць, проданих за цією ціною) порівнюється з сумою всіх одиниць, проданих за будь-якою іншою ціною.

Найбільша загальна частка одиниць, проданих за однією ціною представляє найбільшу партію (сукупну частку).

При використанні цього методу необхідно пам`ятати, що ми можемо розглядати тільки такий продаж, який зроблено поміж непоєднаними сторонами. На відміну від статті 267, стаття 271 не передбачає методів, за допомогою яких такий продаж може бути перевірений для встановлення його дійсності. Якщо продаж відбувається між поєднаними сторонами, це повинно ігноруватися.

Із ціни, що береться за основу, стаття дозволяє відрахування деяких витрат і видатків, понесених після імпорту.

Розглянемо окремо кожну з цих компонентів.

Відрахувуються витрати на звичайні комісійні або на прибуткок і загальні видатки. Тобто, якщо ви робите відрахування в рахунок комісійних, ви не можете в такому випадку також здійснювати відрахування за загальні витрати, або навпаки.

Коли імпортовані товари були продані на основі аґентської/ комісійної угоди, комісійні будуть відраховуватись. Коли імпортовані товари є предметом прямого продажу, то в такому випадку повинні відраховуватись прибуток і загальні витрати.

І в тому і в іншому випадку, необхідно відраховувати звичайну суму комісійних або загальних витрат і прибутку, реалізованого у зв’язку з продажем у країні імпорту імпортованих товарів того ж самого класу або виду.

Товари належать до того ж самого класу або виду, якщо вони попадають в рамки групи або виду товарів, виготовлених специфічною промисловістю або сектором промисловості, і це включає ідентичні і подібні товари. Продаж у країні імпорту найбільш вузької групи або виду імпортованих товарів, для яких може бути забезпечена необхідна інформація, повинен бути вивченим. Це включає товари що оцінюються.

Наступною вимогою є те, що країна експорту або продукція не мають значення. Значення має тільки факт імпортування товару.

Питання про те, чи є деякі товари того ж самого класу або виду, також повинно вирішуватись на одноразовій основі, приймаючи до уваги перераховані обставини.

Частка, яка має відрахуватись у якості комісісії або прибутку та загальних витрат буде такою, що додається імпортером, крім тих випадків, коли сума не сумісна з сумами, які звичайно мають додаватись до товарів того ж самого класу або виду.

Тобто, у випадках коли у імпортера частки як комісійні або прибуток і загальні видатки відрізняються від часток, які мають звичайно додаватись торгівлею, ви повинні відраховувати у залежності від часток, доданих торгівлею, а не імпортером.

Прибуток і загальні витрати повинні прийматись у цілому.

Сума, призначена для відрахування повинна бути визначеною на основі інформації, яка надаєьться імпортером, або від його імені.

У випадках коли такі дані не сумісні з даними, що є характерними для відповідної галузі, частки прибутку і загальні витрати можуть в такому випадку бути основані на відповідній інформації, яка може бути іншою ніж та, що надається імпортером.

Загальні витрати включають також прямі і непрямі витрати на маркетинг товарів, що розглядаються.

Митні збори та інші національні податки що мають бути сплачені в Україні у зв’язку з імпортом або продажем товарів також повинні відрахуватись.

Митні збори і податки мають включати, у доповнення до звичайних митних податків що мають бути сплачені після імпорту, антидемпінгове і компенсаційне мито.

Локальні податки, що мають бути сплачені у зв’язку з продажем товарів, повинні відраховуватись на підставі даних про митні збори і податки, або на підставі даних про прибуток і загальні видатки незалежно від того яким чином імпортер розраховує та фіксує витрати.

Витрати на поставку і відповідне страхування повинні відрахуватись із ціни товарів, коли ці витрати звичайно були понесені в межах країни імпорту.

Тобто, весь фрахт, обробка і витрати за поставку з місця перетину кордону до місця поставки в Україні буде відрахований з ціни.

Також, у відповідних випадках, повинні також відраховуватись витрати і видатки: вартість транспорту до місця імпорту, завантаження, розвантаження і витрати за оформлення, пов’язані з транспортом товарів до місця імпорту, страхування.

Ціна яка виникла в результаті буде, теоретично, встановленою вартістю в Україні, або вартістю, яка може наближатись до початкової ціни імпорту.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук