Стаття 218. Спеціальні митні зони

Митний кодекс - Глава 36 (ст.217-224)
90

Стаття 218. Спеціальні митні зони

Спеціальними митними зонами є частини території України, на яких запроваджено митний режим спеціальної митної зони. Для цілей оподаткування товари, ввезені на території спеціальних митних зон, розглядаються як такі, що знаходяться за межами митної території України. Спеціальні митні зони створюються відповідно до законодавства України про спеціальні (вільні) економічні зони шляхом прийняття окремого закону для кожної спеціальної митної зони з визначенням її статусу, території, строку, на який вона створюється, та особливостей застосування законодавства України на її території. Законом встановлюються вимоги щодо створення спеціальної митної зони, види товарів, дозволених до ввезення у таку зону, та характер операцій, що здійснюються з товарами у межах зони. У законі також визначаються вимоги щодо організації роботи спеціальної митної зони та обов'язки органів управління зони по виконанню вимог митного законодавства під час здійснення митного контролю.

Згідно статті 24 закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квiтня 1991 року N 959-XII на територiї України можуть запроваджуватись спецiальнi економiчнi зони рiзного типу. Статус та територiя зазначених зон встановлюються Верховною Радою України згiдно із Законами України про спецiальнi економiчнi зони шляхом прийняття окремого закону України для кожної з таких зон. На даний час СМЗ існують на території наступних спеціальних економічних зон:

- спецiальна економiчна зона "Яворiв",

- спецiальна економiчна зона туристсько-рекреацiйного типу "Курортополiс Трускавець",

- спецiальна економiчна зона "Славутич,

- спецiальні економiчни зони "Азов" i "Донецьк",

- спецiальна економiчна зона "Ренi",

gn: justify;">- спецiальна (вільна) економiчна зона "Порто-франко",

- спецiальної економiчної зони "Порт Крим".

На перiод функцiонування спецiальних економiчних зон, відповідно до закону України про “Єдиний митний тариф України” від 5 лютого 1992 року № 2097-XII, декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір” від 26 грудня 1992 року № 18-92, закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР та закону України “Про податок на додану вартість” від 3 квiтня 1997 року N 168/97-ВР, ввiзне та вивiзне мито, акцизний збір, податок на прибуток та податок на додану вартiсть, справляються з урахуванням особливостей, встановлених законами України, щодо кожної СМЗ.

Органами управління СЕЗ, незалежно від їх типу є:

- місцеві Ради народних депутатів та місцеві державні адміністрації у межах своїх повноважень,

- орган господарського розвитку й управління СЕЗ.

Органи державної виконавчої влади України, судові, арбітражні та інші правоохоронні органи, а також органи контролю за додержанням екологічних, санітарних та інших норм керуються при здійсненні своїх функцій чинним законодавством України, за винятками, передбаченими законодавчим актом про конкретну СЕЗ.

В першу чергу, метою створення СЕЗ є залучення іноземних інвестицій та сприяння їм, активізація спільно з іноземними інвесторами підприємницької діяльності для нарощування експорту товарів і послуг, поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції та послуг, залучення й впровадження нових технологій, ринкових методів господарювання, розвитку інфраструктури ринку, поліпшення використання природних і трудових ресурсів, прискорення соціально-економічного розвитку України.

Специфiка регулювання iноземних iнвестицiй у спецiальних (вiльних) економiчних зонах установлюється законом України “Про загальні засади створення й функціонування спеціальних (вільних) економічних зон” від 13.10.1992 року № 2673-XII. Правовий режим iноземних iнвестицiй, що встановлюється у спецiальних (вiльних) економiчних зонах, згідно закону України “Про режим iноземного iнвестування” від 19 березня 1996 року N93/96 не може створювати умови iнвестування та здiйснення господарської дiяльностi менш сприятливi, нiж встановленi законодавчим актом про конкретну СЕЗ

 

< Попередня   Наступна >