Стаття 204. Поняття митного режиму тимчасового ввезення (вивезення)
Митний кодекс - Глава 34 (ст.204-211) |
Глава 34. Тимчасове ввезення (вивезення)
Стаття 204. Поняття митного режиму тимчасового ввезення (вивезення)
Тимчасове ввезення (вивезення) - митний режим, відповідно до якого товари можуть ввозитися на митну територію України чи вивозитися за межі митної території України з обов'язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування.Митний режим тимчасового ввезення (вивезення) встановлює вимоги, дотримання яких допускає тимчасове користування іноземними товарами на митній території України, а українськими – за її межами, із звільненням від сплати податків під час переміщення в зазначеному митному режимі та обмеженням розповсюдження заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Значення тимчасового ввезення (вивезення) як самостійного митного режиму обумовлюється потребами розвитку торгових та інших форм міжнародного співробітництва.
Статус товарів, розміщених в цей режим, а відповідно, і зміст самого режиму, насамперед визначається тимчасовим характером перебування і використання таких товарів на (поза) митній території України. Важливим є також і те, що користування тимчасового ввезеними (вивезеними) товарами допускається із звільненням від сплати податків. Це закономірно породжує необхідність установлення певних меж застосування цього митного режиму, за якими його використання може привести до негативних наслідків для українські економіки.
Умовою надання митного режиму тимчасового ввезення (вивезення), як це випливає із самої його назви, є повернення раніше ввезених (вивезених) товарів. Відповідно до Митного кодексу ці товари підлягають “обов’язковому наступному поверненню без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування”. Як гарантію дотримання вст
Товар, розміщений в режимі тимчасового ввезення (вивезення), повинен бути використаний таким чином, щоб при завершенні режиму він знаходився, як уже відзначалося, у незмінному стані, за винятком змін, що відбулися через природне зношення чи втрату. Така вимога обмежує можливості користування тимчасово завезених (вивезених) товарів. Зокрема, виключається проведення яких-небудь операцій по їхній переробці чи обробці.
Під природним зношенням розуміють фізичне старіння, зношення основних засобів – об’єктів тимчасового ввезення (вивезення) в процесі їх використання за призначенням. Фізичне зношення характеризується зношенням матеріалів, з яких створені основні засоби – об’єкти тимчасового ввезення (вивезення), втратою їх первісних якостей, поступовим зруйнуванням конструкцій.
Відповідно, під природною втратою розуміють повну фізичну втрату первісних якостей основних засобів – об’єктів тимчасового ввезення (вивезення) в процесі їх використання за призначенням.
Наступна >