183

---

Глава 24. Зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів

Стаття 166. Товари, що зберігаються виключно митним органом

Обов`язковій передачі митному органу для зберігання підлягають товари : не пропущені під час ввезення на митну територію України внаслідок установлених законом заборон чи обмежень на їх ввезення в Україну або транзит через територію України і не вивезені з території України в день їх ввезення; що ввозяться громадянами на митну територію України і підлягають обкладенню податками і зборами, якщо вони не сплачені; які до закінчення строків тимчасового зберігання підприємствами, встановлених частинами першою-третьою статті 108 цього Кодексу не були задекларовані власником або уповноваженою ним особою до відповідного митного режиму; які заявлені у режим відмови на користь держави відповідно до статті 246 цього Кодексу; Товари, які підлягають обов`язковій передачі для зберігання митному органу (крім валютних цінностей ), зберігаються на складах митних органів. Валютні цінності, передані митному органу на зберігання, депонуються в уповноважених банках України.

Ця стаття встановлює випадки, коли товари, що були пред` явлені митному органу, але ще не випущені відповідно до обраного митного режиму і які перебувають під митним контролем, не можуть зберігатися на складах тимчасового зберігання або на митних ліцензійних складах та підлягають обов`язковій передачі для подальшого зберігання під митним контролем на складах митних органів. В цих випадках не вимагається згода власника товару або уповноваженої ним особи (крім випадку заявлення в режим відмови на користь держави) і передача товарів на склад митного органу відбувається в примусовому порядку. В разі заявлення товару в режим відмови на користь держави потрібна згода як власника товару або уповноваженої ним особи так

і митного органу, який в цьому випадку уособлює державу.

Облік, оцінка а також відповідальність за зберігання товарів у випадках, передбачених цією статтею Кодекса, покладається на митний орган. Збитки внаслідок втрати, пошкодження товарів або в інших випадках відшкодовуються митним органом власнику товарів, або уповноваженій ним особі, в порядку, встановленому відповідним законом, діючим на момент відшкодування. Товари передаються для подальшого зберігання митним органам на підставі актів опису, оцінки та передачі майна. Якщо такі товари ввозяться громадянами, то інспектором митниці у випадку, передбаченому п.2 цієї статті, виписується спеціальна уніфікована митна квитанція.

За зберігання товарів на складах митниць з власників товарів або уповноважених ними осіб стягується відповідна плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зберігання товарів, які заявлені в режим відмови на користь держави, та валютних цінностей здійснюється на безоплатній основі.

Наведений в цій статті перелік випадків не можна вважати остаточним і закінченим тому, що статтею 106 цього Кодексу спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у галузі митної справи надається право поширювати дію статті 166 на окремі види товарів.

 

Наступна >